Справа № 303/775/23
Провадження №1-кп/303/76/23
Номер рядка статистичного звіту 252
Ухвала
про призначення до судового розгляду
01 лютого 2023 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючої ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Мукачеві кримінальне провадженні стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з середньою освітою, громадянина України, раніше не судимого,
- обвинуваченого за частиною 3 статті 307 КК України,-
з участю сторін та учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
До Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 31 січня 2023 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071040001091 стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 307 КК України.
Статтею 314 КПК України встановлено порядок дій суду по проведенню підготовчого судового засідання. Так, після отримання обвинувального акту суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
Обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК України та відповідно до правил територіальної підсудності підлягає розгляду у Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області. На даному етапі суду сторонами не надано угоду про примирення, а підстав для закриття провадження з підстав передбачених пунктами 4-8 частини 1 або частини 2 статті 284 КПК України судом не встановлено.
У ході підготовчого розгляду судом з'ясовано склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді. Враховуючи думку сторін, суд приходить до висновку про доцільність здійснювати судовий розгляд за участі: прокурора, обвинуваченого, захисника.
Прокурор Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 307 КК України у виді тримання під вартою.
Клопотання сторони обвинувачення мотивоване тим, що 30 грудня 2022 року слідчим відділом Мукачівського РУП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області завершено досудове розслідування кримінального провадження внесеного 06 грудня 2022 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071040001091, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 307 КК України стосовно ОСОБА_3
06 грудня 2022 року о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_3 , затримано в порядку статті 208 КПК України. 07 грудня 2022 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 307 КК України - тобто незаконне зберігання, психотропних речовин в особливо великих розмірах та особливо небезпечних наркотичних засобів, з метою збуту.
30 грудня 2022 року ОСОБА_3 , було повідомлено про зміну підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 307 КК України. Під час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_3 у зберіганні з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин не визнав.
Стосовно обвинуваченого на підставі ухвали слідчого судді від 08 грудня 2022 року застосовано запобіжний захід у виді триманні під вартою з можливістю внесення застави, який на думку прокурора слід продовжити у зв'язку з наявними ризиками, визначеними пунктами 1-3,5 частиною 1 статті 177 КПК України.
Зокрема, перебуваючи на волі ОСОБА_3 може переховується від суду, розуміючи невідворотність покарання за вчинений ним тяжкий злочин. Частина 3 статті 307 КК передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Також, обвинувачений може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які на даний час не допитані. Зокрема, ОСОБА_3 може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до свідків даного кримінального правопорушення, оскільки останній знаючи, які склалися для нього обставини та до чого вони можуть призвести, з метою уникнення покарання може відшукати свідків даної події, чинити на них психологічний або фізичний вплив з мстою примусити їх до зміни або відмови від своїх показів, а також схиляти свідків, до дачі неправдивих показань про вчинення останньою кримінального правопорушення, мотивуючи тим, що їхні покази зможуть призвести до притягнення її до кримінальної відповідальності, що в сукупності унеможливить повноту, всебічність та неупередженість при розслідуванні даного кримінального провадження.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин з корисливим мотивом, тому обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не надається можливим. Окрім того, при обранні вказаного заходу може впливати на свідків, які на даний час не встановлені та не допитані.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки передбачає собою перебування підозрюваного під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов'язаних між ними родинними зв'язками. В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_3 на даний час не працює, осіб, які б поручились за виконанням підозрюваною покладених на нього обов'язків, які викликають довіру суду не встановлено, що унеможливлює обрання відносно останньої запобіжного заходу у вигляді особистої поруки. Окрім того, при обранні вказаного заходу може впливати на свідків, які на даний час не допитані.
Також, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не надається можливим застосувати стосовно обвинуваченого, оскільки, враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, відсутність постійного джерела доходів та інших соціальних зв'язків, створюють реальні підстави вважати, що в разі обрання даного запобіжного заходу підозрюваний ОСОБА_3 може покинути межі Закарпатської області. Також на даний час слідством не встановлено місця де підозрюваний виготовляв чи придбав психотропні речовини, що викликає потребу додаткових оглядів за місцем проживання ОСОБА_3 . Відповідно при застосуванні домашнього арешту підозрюваний зможе знищити, переховати знаряддя та засоби, які слідство у подальшому планує використати в якості доказів її злочинної діяльності та може безперешкодно продовжувати свою злочинну діяльність. Більше того підозрюваний ОСОБА_3 ніде не працює, єдиним джерелом доходів є незаконний збут психотропних речовин, а тому також унеможливлює обрати відносно нього вищевказаний запобіжний захід. Окрім того, при обранні вказаного заходу може впливати на свідків, які на даний час не допитані.
Прокурор зазначив, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, предметом якого є психотропні речовини - амфетамін. Даному злочину притаманний надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками не лише для здоров'я конкретної особи, а й для здоров'я населення, економіки та суспільства в цілому. Саме тому право кожного на охорону здоров'я в тому числі і від негативного впливу на організм людини наркотичних, психотропних і токсичних речовин, визначено як одне із основних прав людини, та закріплене в статті 49 Конституції України.
Таким чином, прокурор у судовому засіданні просив задоволити клопотання продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого.
Обвинувачений та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого. Свої доводи мотивували тим, що обвинувачений раніше не судимий, є особою схильною до вживання психотропних речовин, проте збутом наркотичних засобів ніколи не займався, тому просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши наданий суду обвинувальний акт, суд приходить до наступного.
Частиною 3 статті 315 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Згідно вимог статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вимогами статті 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні або продовженні дії запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Слід зазначити, що при застосуванні запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування слідчий суддя встановив, у тому числі наявність ризиків передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, на які покликається прокурор в обґрунтуванні клопотання про продовження запобіжного заходу, а саме ризиків можливості обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків, у вказаному кримінальному провадженні.
Наданими суду доказами підтверджується що кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_3 є тяжким особливо злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, що дає підстави вважати що обвинувачений може переховуватися від суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
З наведених вище підстав, суд вважає клопотання прокурора щодо продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що хоча суворість можливого вироку є елементом, який має бути прийнятим до уваги при оцінці ризику переховування від правосуддя або вчинення злочину повторно, необхідність продовження строку тримання під вартою не може оцінюватися з виключної абстрактної точки зору та лише з точки зору тяжкості злочину (рішення у справі «Мамедов проти Росії»).
Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «W. проти Швейцарії»).
Слід зазначити, що при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою (або його продовженні) суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом, крім випадків визначених частиною 4 статті 183 КПК України.
Отже, з урахуванням всіх обставин, задовольняючи клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.
Відповідно до частини 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 08 грудня 2022 року визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у межах 100 (ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 268 400 гривень, який слід залишити без змін.
Відповідно до частини 4 статті 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
З урахуванням наведеного вище кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з участю сторін кримінального провадження.
Керуючись вимогами статтями 31,314-315, 371,372 КПК України, суд, -
Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченог частиною 3 статті 307 КК України, призначити до судового розгляду в одноособовому складі суду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, за адресою місто Мукачево, вулиця Андрія Літуна, 13а, на 11 годину 15 хвилин 07 лютого 2023 року.
Клопотання прокурора щодо продовження дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 - задоволити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з середньою освітою, громадянина України, раніше не судимого, до 01 квітня 2023 року.
Визначений обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави у межах 100 (ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 268 400 (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста) гривень - залишити без змін.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі протягом дії ухвали. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти, повідомивши про це Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області.
У разі внесення застави відповідно до частини 5 статті 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- без дозволу суду не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає;
- не виїжджати за межі України;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
При невиконанні обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Для судового розгляду даного кримінального провадження викликати прокурора Мукачівської окружної прокуратури, обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 .
Ухвала суду може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення в частині застосування запобіжного заходу.
Головуюча ОСОБА_6