Номер справи 220/48/23
Номер провадження 3/220/45/23
02 лютого 2023 року смт.Велика Новосілка Донецької області
Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Дурач О.А., розглянувши матеріали, що надійшли від військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровськ, місце служби військова частина НОМЕР_1 , командир 3 відділення 3 стрілецького взводу, 2 стрілецької роти, інвалідність не встановлена, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,-
Згідно протоколу А7407 № 119 про військове адміністративне правопорушення, 25.12.2022 року, ОСОБА_1 був виявлений під час дії на території України особливого періоду, а саме правового режиму військового стану у розташуванні підрозділу в с.Шевченко Волноваського району Донецької області, з ознаками алкогольного сп'яніння. Від мед. Огляду ОСОБА_1 відмовився, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , який був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився без поважних причин. Про причини свого неприбуття не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду він не направляв та про причини неявки не повідомив.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також з метою недопущення порушення строків розгляду справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КпАП України, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КпАП України).
Тому, на підставі ст. 268 КУпАП, суддя вирішив розглядати справу без участі ОСОБА_1 , оскільки він належно повідомлений про розгляд справи. З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченогостаттею 38 КУпАП.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, судом фактично встановлено.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01.11.1950р., рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
При цьому, за вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 254 КУпАП найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення, який повинен містити ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Так, протоколом про адміністративне правопорушення серія А 7407 № 119 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП від 25.12.2022 р. встановлено фактичні обставини правопорушення, що ставиться у провину ОСОБА_1
Ст. 172-20 ч. 1 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення, по-перше, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, по-друге, за появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, по-третє, за виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, по-четверте, за відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 17.03.2014 року і по теперішній час на території України діють умови особливого періоду.
Стаття 1 Закону України «Про оборону України» розкриває поняття терміну «особливий період», - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ч.3 ст. 172-20 дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Таким чином, правовідносини що склались в даному провадженні про адміністративне правопорушення підпадають під кваліфікацію ч.3 ст.172-20, а саме вчинення дій передбачених ч.1 ст.172-20 в умовах особливого періоду.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Доказом на підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП (об'єктивної сторони) у діях ОСОБА_1 можна вважати протокол про адміністративне правопорушення. Натомість, обставини, викладені у протоколі, а саме такі, які визначають об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, тобто наявність ознак сп'яніння у ОСОБА_1 , відмова у проходженні медичного огляду або іншого огляду на стан сп'яніння, фактично не підтверджено жодними доказами, з огляду на положення ст. 251 КУпАП. Існування такого доказу, як протокол про адміністративне правопорушення, без сукупності інших доказів на підтвердження вини особи в інкримінованому йому правопорушенні, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Крім того, з матеріалів справи та протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що до протоколу про адміністративне правопорушення відсутні інші належні належні та допустимі на підтвердження обставин викладених у протоколі, зокрема такі як пояснення свідків відмови від проходження медичного огляду, тощо.
Також в матеріалах справи міститься рапорт командиру військової частини НОМЕР_1 , від тимчасово виконуючого обов'язки командира 2 стрілецької роти, молодшого сержанту ОСОБА_2 . Рапорт є службовим документом, та не є належним доказом у відповідності до ст. 251 КУпАП.
Крім того, до матеріалів справи додано письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких він свою провину визнав.
Вказані документи, навіть у сукупності з протоколом про адміністративне правопорушення не є достатніми доказами на підтвердження факту скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1 в розумінні положень ст. 251 КУпАП. Такі докази не доводять обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та які мають правове значення для кваліфікації дій ОСОБА_1 по вказаній статті.
Крім того, суд також зазначає, що протокол про військове адміністративне правопорушення А 7407 № 119 від 25.12.2022 року, не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а саме в протоколі відсутній підпис особи яка його склала.
З наведеного вище вбачається, що матеріали справи не містять доказів, які свідчили б про наявність кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме перебування особи (військовослужбовця) у стані алкогольного сп'яніння за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим відсутні ознаки об'єктивної сторони складу зазначеного правопорушення, що є підставою для закриття провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Нормами КУпАП до компетенції суду не входить збирання доказів тощо. Такі дії порушили би принцип рівності сторін та фактично свідчили б про прийняття судом сторони обвинувачення, що є неприпустимим.
Таким чином, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 172-20 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 11, 172-20 ч. 1,3, 247 ч.1 п.1, 251, 254, 256, КУпАП суд,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровськ, про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Дніпровський апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя: О.А. Дурач