Справа № 520/11705/15-ц
Провадження № 6/947/23/23
02.02.2023 року Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Коваленко О.Б.
за участю секретаря Маценко В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Форт», боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,
До Київського районного суду м.Одеси надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Форт», боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, в якій зазначає наступне.
23.05.2017 року Апеляційним судом Одеської області було ухвалено рішення у справі №520/11705/15-ц, яким вирішено стягнути заборгованість за кредитним договором солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та судові витрати на користь ПАТ "ВіЕйБі БАНК".
На виконання вищезазначеного рішення суду були видані виконавчі листи про стягнення заборгованості з боржників, а також про стягнення судового збору.
04.05.2019 року Приватним виконавцем Одеського виконавчого округу Колечком Дмитром Миколайовичем були відкриті виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів: виконавче провадження №58809901 та виконавче провадження №58809447.
25.04.201 9 року між ПАТ «ВіЕйБі БАНК», код ЄДРПОУ 19017842 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Форт», код ЄДРПОУ 42725156, укладено Договір про відступлення прав вимоги № 42053, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, передбаченими кредитним договором № 1108/08ф-9 від 13.06.2008 р., перейшло до ТОВ «ФК Форт».
31 травня 2019 року виконавчі провадження №58809901 та №58809447 були завершені, а виконавчі листи повернуті на адресу стягувача. Однак, оригінали виконавчих листів були втрачені під час пересилки.
У зв'язку з вищевикладеним ТОВ «ФК Форт», як новий кредитор, 25 травня 2021 року звернувся до Київського районного суду м. Одеси із заявою про заміну стягувача та видачу дублікатів виконавчих листів.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання. Частини 5,6 вказаної статті визначають, що «у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення. У даному випадку строк пред'явлення виконавчих листів до виконання закінчувався 24.05.2020 року. Виконавчі листи перебували на примусовому виконанні з 04.04.2019 року по 31.05.2019 року (провадження №6/947/459/19,а.с.24-25), відповідно строк пред'явлення виконавчих листів було перервано, а новий строк для повторного пред'явлення до виконання обчислювався з 31.05.2019 року по 31.05.2022 року.
14.05.2021 року ТОВ «ФК Форт» звернувся до суду із заявою про заміну стягувача та видачу дублікатів виконавчих листів у справі № 520/1 1705/15-ц, тобто, в межах строку пред'явлення виконавчих листів до виконання, а тому підстави для звернення із заявою про поновлення строку на пред'явлення виконавчих листів до виконання були відсутні.
Однак, ухвала Київського районного суду м. Одеси про заміну стягувача та дублікати виконавчих листів були видані судом лише 10 жовтня 2022 року та відправлені на адресу ТОВ «ФК Форт» 12 жовтня 2022 року, а фактично надійшли на адресу ТОВ «ФК Форт» 18 жовтня 2022 року, тобто, після спливу строку на пред'явлення виконавчих листів до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 ІДПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено трирічний строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
В даному випадку строк пропущено з об'єктивних та поважних причин, що не залежали від ТОВ «ФК Форт».
25 травня 2021 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла заява ТОВ «ФК Форт» про заміну сторони стягувача на його правонаступника у справі №520/11705/15-ц та видачу дублікатів виконавчих листів щодо стягнення заборгованості з боржників.
06 вересня 2021 року Київський районний суд м. Одеси суд задовольнив вищевказану заяву, проте, боржник ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду.
30 червня 2022 року Одеський апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги прийняв постанову, якою відмовив у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Київського районного суду м. Одеси було залишено без змін.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що в інституті поновлення пропущених строків вирішення посадовою особою або державним органом будь-якого питання на власний розсуд має особливо важливе значення. Під час розгляду подібних вимог мають враховуватись конкретні обставини справи. Крім того, можна зробити висновок, що під час розгляду заяв про поновлення пропущених строків для пред'явлення виконавчих документів до виконання мають враховуватись також інші принципи верховенства права, наприклад, принцип обов'язковості судових рішень. Трактуючи цей принцип, ЄСПЛ зазначав, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін.
Рішення суду від 23.05.2017 року, яке ухвалив Київський районний суд м. Одеси у справі №520/11705/15-ц, про стягнення заборгованості за кредитним договором, не виконується, а пропущення строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання не дає можливості Заявнику звернутися до органів державної виконавчої служби для примусового виконання.
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирного володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа «Іванов проти України», рішення від 15 жовтня 2009 року)..
Для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "суду" (рішення у справі «Горнсбі проти Греції», від 19 березня 1997 року, пункт 40).
У своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року Європейський суд з прав людини зазначив, що передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін, Тобто, практика Європейського суду з прав людини переконливо свідчить про те, що невід'ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території держави.
Таким чином, виконання судового рішення - це остаточна стадія цивільного судочинства у процесі реалізації захисту цивільних прав, тому невиконання судового рішення, що є остаточним та обов'язковим для виконання, є порушенням права на справедливий суд, яке захищено ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод,?
У відповідності до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Керуючись ст.ст. 18, 433 ЦПК України, суд
Поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання дублікатів виконавчих листів у справі №520/11705/15-ц, виданих 10 жовтня 2022 року Київським районним судом м.Одеси.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складання.
Суддя Коваленко О. Б.