Справа № 551/795/22 Номер провадження 33/814/577/23Головуючий у 1-й інстанції Сиволап Д.С. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП
31 січня 2023 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Бродській В.О., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Титаренка Олександра Миколайовича на постанову судді Шишацького районного суду Полтавської області від 12 серпня 2022 року,-
Постановою судді Шишацького районного суду Полтавської області від 12 серпня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 грн 20 коп. на користь держави.
Цією постановою гр. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 02 червня 2022 року о 15-10 год. по вул. Слобідська, 123 у м. Охтирка Сумської області керував мопедом Honda, без державного номерного знаку, з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що ч.1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив захисник ОСОБА_1 - адвокат Титаренко О.М., подавши апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді Шишацького районного суду Полтавської області від 12 серпня 2022 року, та закрити провадження стосовно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова є помилковою та необґрунтованою, такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, без належного врахування фактичних обставин справи.
На підтвердження своєї позиції апелянт посилається на те, що відеозапис з нагрудної камери поліцейського не є належним доказом винуватості ОСОБА_1 , адже не відображає в повній мірі подій, які мали місце 02.06.2022 року через те, що в порушення ч.5 розділу ІІ та розділу ІІІ Інструкції з застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, запис не проводився безперервно з моменту початку виконання службових обов'язків.
Крім того, працівники поліції порушили процедуру оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, оскільки протокол про адміністративне правопорушення почали складати ще до відмови ОСОБА_1 пройти огляд в закладі охорони здоров'я. Відповідно до відеозапису, о 15:11:40 поліцейський починає складати протокол про адміністративне правопорушення, а лише о 15:13:45 поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти медичний огляд.
На думку скаржника суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки матеріалами справи не доведено, що саме ОСОБА_1 є суб'єктом вказаного правопорушення, а отже виключається склад правопорушення. Так, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 на момент події - 02.06.2022 року був водієм та керував транспортним засобом.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно вимог ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також при розгляді справ про адміністративні правопорушення необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КпАП України, а зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 цього Кодексу. У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначати мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно припису ст. 8 КпАП України особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону.
Згідно положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року за №3477-ІV рішення ЄСПЛ - є джерелом права в Україні. Разом із цим, в п. 42 рішення Європейського суду з прав людини "Бендерський проти України" від 15.11.2007 року зазначено, що право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені.
Ці вимоги закону при розгляді суддею місцевого суду адміністративної справи щодо ОСОБА_1 належно не виконані.
Відповідно до положень п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень п.2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп?яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а також за відмову від проходження до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров'я для визначення стану алкогольного сп'яніння, а суб'єктивна сторона передбачає умисну форму вини.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст.266 КУпАП особи, керують транспортними засобами, і щодо яких є підозри вважати, що вони перебувають в стані алкогольного сп?яніння, підлягають відстороненню від керування та оглядові на стан сп?яніння. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, вважається недійсним.
Положеннями п.2,3, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 07.11.2015 року № 1452/735 передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 02.06.2022 року серії ААБ №177097; письмового направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння; оптичним диском з відеозаписом з портативного реєстратора працівника поліції від 02.06.2022 року.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 02.06.2022 року серії ААБ №177097, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Разом з тим, на думку суду апеляційної інстанції, направлені до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КпАП України на гр. ОСОБА_1 не містять належних та достатніх доказів на підтвердження фактичного керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що є обов'язковою обставиною для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Перебування ОСОБА_1 із зазначеними ознаками алкогольного сп'яніння поза транспортним засобом не є доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки для вказаної кваліфікації дій потрібно надати докази того, що особа перебувала за кермом транспортного засобу та керувала ним.
З відеозапису з нагрудної камери поліцейського, вбачається, що ОСОБА_1 сидячи в автомобілі працівників поліції відповідав на питання щодо його особистих даних. Потім поліцейський запитує ОСОБА_1 : «В медичний заклад на медичне освідування Вас везти потрібно?», «Продувати засіб «АлконДрагер» потрібно?». Момент та обставини зупинки транспортного засобу в якому перебував ОСОБА_1 , а також факт керування ним транспортним засобом на відеозаписі відсутні.
Інші докази у справі, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відсутні. При цьому стороною захисту надано до суду ряд належних доказів, які спростовуються факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Зважаючи на вказані обставини, процедура проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння працівниками поліції грубо порушена, адже, згідно з положеннями чинного законодавства, огляд в закладі охорони здоров'я проводиться тільки у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результати огляду.
Як вбачається із матеріалів справи, працівники поліції з самого початку почали пропонувати ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі замість того, щоб запропонувати пройти його на місці зупинки транспортного засобу.
Згідно із ч.5 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений із порушенням вимог цієї статті, вважається недійним.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65).
Апеляційний суд, провівши аналіз усіх доказів, наявних у матеріалах справи, погоджується з доводами апеляційної скарги, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп?яніння.
Отже, вищенаведені обставини виключають наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, оскільки відсутня об'єктивна сторона правопорушення - керування транспортним засобом.
З огляду на викладене, за відсутності доказів на підтвердження факту керуванням ОСОБА_1 транспортним засобом, його причетність до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, не доведена, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Титаренка Олександра Миколайовича - задовольнити.
Постанову судді Шишацького районного суду Полтавської області від 12 серпня 2022 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Г.Л. Карпушин