01.02.2023
Справа № 482/1397/22
Номер провадження 3/482/239/2023
01 лютого 2023 року м. Нова Одеса
Суддя Новоодеського районного суду Миколаївської області Сергієнко С.А. розглянувши матеріали, що надійшли від УПП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Згідно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 331397 від 30 листопада 2022 року, «30.11.2022 року о 15 год. 10 хв. на автомобільній дорозі Н-24 «Миколаїв-Вознесенськ-Благовіщенське, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi A6 номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук), выд проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, його захисником - адвокатом Козирєвою Т.О. подано письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, у яких захисник зокрема вказувала, що на відсутність підстав для проведення огляду ОСОБА_1 на стан спяніння, а саме не вказання працівниками поліції на конкретні ознаки алкогольного чи наркотичного спяніння, які нібито ними виявлено у ОСОБА_2 .
Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення, матеріали справи, письмові заперечення захисника на протокол та додані до нього матеріали, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.
Суд має право розглядати саме протокол про адміністративне правопорушення і матеріали справи в межах цього протоколу, не виходячи за межі пред'явленого в протоколі обвинувачення.
Суддею досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 331397 від 30 листопада 2022 року, направлення на огляд водія до медичного закладу від 30 листопада 2022 року та відеозапис з нагрудної камери працівника поліції який додано до протоколу.
На відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції який додано до протоколу зафіксовано ділянку автомобільної дороги біля блокпосту, де після зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , працівники поліції перевіряють особу водія в базі даних, після цього питають його чи притягувався він до кримінальної відповідальності за вирощування 346 кущів конопель. У подальшому працівник поліції задає ОСОБА_1 питання чи поїде той на вул. Володарського, на що той запитує чому він має їхати. Працівник поліції вказує «Ну у вас є ознаки за якими ми повинні вас направити». Працівник поліції пояснює ОСОБА_1 що він має право відмовитися і тоді буде складено протокол згідно п.2.5 Правил дорожнього руху. У подальшому працівник поліції пояснює, що в медичному закладі ОСОБА_1 спочатку пройде огляд через «драгер» на алкогольне спяніння, після чого огляд на заборонені речовини. На вказане ОСОБА_1 вказує що це довго. Працівник поліції знову зазначає «але у вас є ознаки і згідно бази…». ОСОБА_1 питає чи може він пройти огляд на місці зупинки, на що отримує негативну відповідь працівника поліції. У подальшому працівник поліції питає ОСОБА_1 чи буде той їхати «на Володарського», на що Бланар відповідає - подумаю. Працівник поліції говорить «ми пропонуємо, а ви як бажаєте», на що ОСОБА_1 відповідає «я бажаю їхати додому, роботи багато». У подальшому ОСОБА_1 говорить працівникам поліції щоб ті складали протокол і працівники поліції переходять до його складання.
У направленні на огляд водія ОСОБА_1 до медичного закладу від 30 листопада 2022 року вказано, що особу на огляд у заклад охорони здоров'я доставив інспектор УПП в Миколаївській області ст. лейтенант поліції Гулієв О.Б. огли, разом з тим відеозапис не містить підтвердження доставки ОСОБА_1 до медичного закладу для огляду і відмови останнього від такого огляду.
Надаючи оцінку дослідженим доказам суддя виходить з наступного.
Порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння визначений відповідною Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р., спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція), статтею 266 КУпАП та ін.
У відповідності до ч.ч.2,3 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до п. 2 та 3 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного спяніння, є:
запах алкоголю з порожнини рота;
порушення координації рухів;
порушення мови;
виражене тремтіння пальців рук;
різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:
наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); 2) лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Інструкцією (п.п.7,8 розділу І ) та ст. 266 КУпАП передбачено виключний перелік випадків, коли такий огляд проводиться у закладі охорони здоров'я: 1) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським; 2) у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані.
Відповідно до наказу Управління охорони здоров'я Миколаївської ОДА від 30.11.11 № 670-Л, затверджено перелік закладів охорони здоров'я, яким надано право проведення медичного огляду громадян для встановлення факту виживання алкоголю наркотиків чи інших психоактивних речовин та стану сп'яніння.
Суддя звертає увагу, що перед тим як запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння посадовою особою не вказано йому на відповідні ознаки перебування водія у стані сп'яніння, які могли б бути підставою для проведення такого огляду. Більш того, працівниками поліції не вказано ОСОБА_1 на жодну з ознак будь-якого спяніння, хоча на місці зупинки вони вказували на необхідність проходження ним огляду як на алкогольне так і наркотичне чи інше спяніння. Працівники поліції як підставу огляду вказували наявність інформації «в базі даних» про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за вирощування конопель, що не може бути підставою огляду з огляду на положення Інструкції.
Відтак у судді виникають обґрунтовані сумніви, що така особа взагалі підлягала огляду на стан сп'яніння відповідно до пунктів 2 - 4 розділу І Інструкції.
Вищевказана обставина у сукупності із тією обставиною, що згідно направлення на огляд водія ОСОБА_1 до медичного закладу від 30 листопада 2022 року, його було доставлено на огляд у заклад охорони здоров'я, але він відмовився від огляду і відмови останнього від такого огляду, жодного підтвердження чого суду не надано викликає обґрунтовані сумніви у тому, що: 1) ОСОБА_1 підлягав огляду на стан спяніння; 2) ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан спяніння.
З наведеного видно що працівниками поліції було порушено порядок огляду водія на стан спяніння встановлений ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженим спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 .
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У ст. 7 КУпАП задекларовано принцип, відповідно до якого кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи дане рішення, суд керується п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
За вищевикладених обставин, враховуючи докази які були зібрані працівниками поліції і оцінені суддею, відсутності інших переконливих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у суду виникають сумніви щодо доведеності його вини у межах пред'явленого обвинувачення.
Оскільки законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), а фізична особа є більш слабкою стороною у відносинах з державою (під якою згідно практики Європейського суду Європейського Суду з прав людини розуміється вся сукупність державних органів, установ, їх посадових осіб ) то з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку. Обов'язок доведення вини особи у скоєнні правопорушення, інших обставин події правопорушення, що мали місце, покладено на суб'єкта владних повноважень. Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь обвинуваченого.
За вищевказаних обставин суд трактує всі сумніви щодо вини ОСОБА_1 на його користь.
Зважаючи на вищевикладене провадження справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за порушення п.2.5. Правил дорожнього руху та скоєння правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 221, 245, ст. 247, 248, 249, 252 , 265, 276 , 280, 283 , п.3 ч.1 ст.284 , 285 КУпАП, суд, -
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя: С.А.Сергієнко