Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 469/883/22
Провадження № 1-кп/945/399/23
Іменем України
01 лютого 2023 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретарів судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Миколаївського районного суду Миколаївської області кримінальне провадження №12022153150000066, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.08.2022 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ленінка Березанського району Миколаївської області, громадянина України, українця, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.249 КК України,
встановив:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Досудовим розслідуванням та судовим слідством встановлено, що на початку серпня місяця 2022 року у ОСОБА_4 виник умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом на узбережжі Тилігульського лиману в межах с.Коблеве Миколаївського району Миколаївської області.
02.08.2022 року, приблизно о 05 годині 10 хвилин, ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, з корисливих спонукань, з метою промислового вилову живих водних біоресурсів, прибув на узбережжя Тилігульського лиману в межах с.Коблеве Миколаївського району Миколаївської області, де, зайшовши в забрід, не маючи будь-яких дозвільних документів, в порушення вимог п.3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства», виставив у воді лиману одну мисинову сітку, яка є забороненими для використання промисловими знаряддями лову, загальною довжиною 50 м, висотою 1,5 м, вічком 22 мм.
У подальшому, 02.08.2022 року приблизно о 07 годині 15 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування та судового слідства не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи на узбережжі Тилігульського лиману в межах с.Коблеве Миколаївського району Миколаївської області, зайшов в забрід до акваторії Тилігульського лиману, де, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді незаконного видобутку живих водних біоресурсів, бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони та відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом без належного дозволу, передбаченого діючим законодавством, виловив раніше виставленою мисиновою сіткою: кефаль (сингіль) в кількості 21 екземпляр, вартістю 1683 гривень за один екземпляр, на загальну суму 35343 гривень, які залишив при собі, чим порушив вимоги п.п.3.15 Правил любительського і спортивного рибальстві у внутрішніх водоймах України, затверджених Наказом Державного Комітету рибного господарства України від 15.02.1999 року №19, в яких визначено, що: «Забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням промислових та інших знарядь лову, виготовлених з сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань...» та ст.27 Закону України «Про тваринний світ».
У результаті вказаних дій ОСОБА_4 відповідно до Додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 року «Про затвердження такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України», заподіяв істотну шкоду водним біоресурсам держави на загальну суму 35343 гривень, яка встановлена згідно такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування громадянами України цінних видів водних біоресурсів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 року
Позиція обвинуваченого ОСОБА_4 .
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи допитаним у судовому засіданні, свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю і дав наступні покази. Так, обвинувачений ОСОБА_4 повідомив суд, що зранку 02.08.2022 року поїхав на риболовлю на Тилігульський лиман в межах с.Коблеве Миколаївського району Миколаївської області. Під час риболовлі, за допомогою месинової сітки, виловив близько 21 шт риби кефаль. Повертаючись додому, був зупинений працівниками поліції. Рибу і сітки вилучили. Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні щиро каявся та вказав, що шкодує про скоєне.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин та мотиви суду.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 в інкримінованому йому діянні. Це підтверджується наданими у судовому засіданні показаннями обвинуваченого, а також сукупністю доказів, які суд визнає належними та допустимими, а саме:
- Протоколом огляду місця події (з доданою фототаблицею), який проводився в с.Коблеве 02.08.2022 року з 06 години 45 хвилин до 07 години 25 хвилин дізнавачем відділення поліції №8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 в присутності понятих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Так, об'єктом огляду визначено “блок-пост “Ринок”, який розташований по трасі М-14 “Одеса-Мелітополь-Новоазовськ” в с.Коблеве Миколаївського району Миколаївської області. На даному блок-посту розташований автомобіль марки АЗЛК 2140, д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 . При поверхневому огляду даного автомобіля з дозволу ОСОБА_4 в багажному відсіці було виявлено пластмасовий ящик чорного кольору, в якому була рибацька сітка з вічком 22, без бірки. В даній сітці було виявлено 21 шт риби, яка зовні схожа на кефаль. Дана сітка має розмір приблизно 1,50х50 м. При подальшому огляді даного автомобіля більш ніяких заборонених предметів виявлено не було. В подальшому, автомобіль марки АЗЛК 2140, державний номер НОМЕР_1 , чорний ящик, рибацьку сітку та рибу, яка зовні схожа на кефаль в кількості 21 шт, були вилучені та направлені до ВП №8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області.” (а.с.50-60);
- Висновком спеціаліста у кримінальному провадженні №12022153150000066 щодо заподіяної шкоди рибним запасам, внаслідок порушення природоохоронного законодавства від 26.09.2022 року, відповідно до якого розмір збитків, завданих внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів гр. ОСОБА_4 , а саме: 21 екз. кефалі сингіль, розміром від 10 до 15 см, яке мало місце 02.08.2022 року в акваторії Тилігульського лиману, поблизу с.Коблеве Миколаївського району Миколаївської області, становить 35343 грн (Розрахунок здійснено відповідно до Постанови КМУ від 21.11.2011 року за № 1209 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів" (зі змінами). Громадянином ОСОБА_4 завдано істотну шкоду внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів, а саме: 21 екз. кефалі сингіль, розміром від 10 до 15 см, яке мало місце 02.08.2022 року в акваторії Тилігульського лиману, поблизу с.Коблеве Миколаївського району Миколаївської області і данні дії неминуче вплинуть на якість відтворення популяції зазначеного виду водних біоресурсів (а.с.63-65);
- Висновком експерта №4338/22-27 від 23.11.2022 року за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №12022153150000066, яким визначено наступне.
1. Розмір шкоди заподіяної порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконного, як встановлено слідством, вилову гр. ОСОБА_4 живих водних біоресурсів, а саме риби виду Кефаль (сингіль) 21 шт. в акваторії Тилігульського лиману поблизу с.Коблеве, Миколаївського району, Миколаївської області, становить 35343 (тридцять п'ять тисяч триста сорок три) гривні 00 копійок.
2. За результатами дослідження наданих для проведення експертизи копій матеріалів кримінального провадження, та з урахуванням визначених постановою №17 [5] критеріїв істотності шкоди, внаслідок незаконного, як встановлено слідством, вилову 02.08.2022 року гр. ОСОБА_4 живих водних біоресурсів, а саме риби виду Кефаль (сингіль) 21 шт. розміром від 10 см до 15 см, який був здійснений забороненим знаряддям лову (сітка месинова) в акваторії Тилігульського лиману поблизу с.Коблеве, Миколаївського району, Миколаївської області, завдано істотну шкоду за наступним критерієм: «добування риби, вилов якої заборонено», з урахуванням висновку від 26.09.2022 року спеціаліста Управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області у кримінальному провадженні №12022153150000066 щодо заподіяної шкоди рибним запасам, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, відповідно до якого зазначено, що: «...Відповідно п.4.11 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Держкомрибгоспу 15.02.1999 року №19, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.1999 року за № 269/3562, мінімально дозволений до вилову розмір кефалі сингіль становить 20 см, відповідно виловлені екземпляри розміром від 10 см до 15 см є молоддю і заборонені до вилову, ... і дані дії неминуче вплинуть на якість відтворення популяції зазначеного виду водних біоресурсів». Висновок в частині визначення істотності заподіяної шкоди зроблено з огляду на обставини, наведені в дослідницькій частині даного висновку. Водночас, відповідно до п.12 постанови №17 [5] остаточне визначення наявності складу злочину, передбаченого ст. 249 КК України, потребує правової кваліфікації. Отже, остаточне вирішення питання щодо істотності завданої шкоди залишається на розгляд суду.(а.с.66-70).
Дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненому кримінальному проступку та кваліфікує його дії за ч.1 ст.249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, яке заподіяло істотну шкоду.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 .
В ході розгляду справи судом встановлено, що обставинами, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю проступку.
Обставини, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлені.
Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.
Положеннями ст.50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Значення заходу примусу для досягнення його мети визначається не лише його суворістю, а й домірністю, яка є проявом справедливості.
При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що останній є осудним в розумінні ч.1 ст.19 КК України; відповідно до ст.12 КК України вчинив кримінальний проступок.
Суд також враховує умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище, який не одружений, офіційно не працевлаштований, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується позитивно; стан його здоров'я, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога станом на день розгляду справи не перебуває; тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України; завдання істотної шкоди водним біоресурсам держави; ставлення обвинуваченого до скоєного, який в судовому засіданні вказав, що щиро кається у скоєному та шкодує про те, що сталося.
У відповідності до положень ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до вимог ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше пяти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, збитки, заподіяні водним біоресурсам держави, ставлення обвинуваченого до скоєного, його щире каяття у скоєному та активне сприяння розкриттю кримінального проступку, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства та його слід звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням на підставі ст.75 КК України та застосувати положення ст.76 КК України.
У кримінальному провадженні заявлена позовна заява начальника Березанського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_9 в інтересах держави в особі Управління Державного Агентства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області «Миколаївський рибохоронний патруль» до ОСОБА_4 про відшкодування збитку, завданого рибному господарству України внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів.
В обґрунтування заявленого позову, прокурор посилається на те, що ОСОБА_4 внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів, а саме: 21 екземпляру кефалі (сингілі), в акваторії Тилігульського лиману поблизу с.Коблеве Миколаївського району Миколаївської області, завдав рибному господарству України збитки на суму 35343 грн.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявлений цивільний позов підтримав та просив суд стягнути з ОСОБА_4 завдані рибному господарству України збитки у розмірі 35343 грн.
Цивільний відповідач - обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Дослідивши позовну заяву, заслухавши прокурора, думку цивільного відповідача - обвинуваченого ОСОБА_4 , суд дійшов такого.
Відповідно до ч.3, ч.4 ст.128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про прокуратуру», право подання позовної заяви у кримінальному провадженні надається прокурору, який бере в ньому участь.
Частинами 4, 5 ст. 56 ЦПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Положення ст.13 Конституції України, ст. ст. 3-5 Закону України «Про тваринний світ» та ст.39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» зазначають, що об'єкти тваринного світу (у тому числі риби, ссавці, членистоногі, молюски та інші) знаходяться під охороною держави та належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.
Згідно зі ст.ст.26, 34 Закону України «Про тваринний світ» користувачі об'єктів тваринного світу зобов'язані додержуватись встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об'єктів тваринного світу, використовувати його у способі, що не допускають порушення цілісності природних угруповань.
Відповідно до п.3.15 Правил забороняється: лов живих ресурсів із застосуванням промислових і інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань без наявності відповідних документів, що дають право на здійснення лову в окремих водоймах вказані у додатку до Правил рибальства.
Згідно з п.4 11 Правил, мінімально дозволений до вилову розмір кефалі (сингілі) становить 20 см, відповідно виловлені екземпляри розміром від 10 до 15 см є молоддю і заборонені до вилову.
Таким чином, в порушення зазначених вимог законодавства, своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_4 незаконно видобув і знищив 21 екземпляр кефалі (сингілі) в акваторії Тилігульського лиману поблизу с. Коблеве Миколаївського району Миколаївської області
Відповідно до ч.2 ст.63 Закону України «Про тваринний світ» громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Частинами 2, 4 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України,
Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
На теперішній час ОСОБА_4 не виконав зазначений обов'язок та заподіяну шкоду добровільно не відшкодував.
Відповідно до приписів ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, у тому числі, за рахунок грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, утворюються Державний та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.
Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди.
Згідно з інформацією Управління ДКСУ у Березанському районі від 16.06.2022 року грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в межах території Коблівської сільської об'єднаної територіальної громади, підлягають сплаті на розрахунковий рахунок UA848999980333139331000014372, отримувач: Миколаїв.ГУК/тг с.Коблеве/24062100, банк: Казначейство України, код ЄДРПОУ: 37992030 - «грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».
Таким чином, спричинена державі шкода підлягає зарахуванню на зазначений єдиний розподільчий казначейський рахунок.
У судовому засіданні встановлено, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_4 рибному господарству України були завдані збитки на суму 35343 грн. Вказані витрати документально підтверджені в судовому засіданні.
Згідно з положеннями ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовна заява начальника Березанського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_9 в інтересах держави в особі Управління Державного Агентства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області «Миколаївський рибохоронний патруль» до ОСОБА_4 про відшкодування збитку, завданого рибному господарству України внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів підлягає задоволенню.
Вирішення щодо скасування арешту майна.
Так, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Березанського районного суду Миколаївської області ОСОБА_10 від 05.08.2022 року накладено арешт на сітку мисинову висотою 1,5 м, довжиною 50 м, вічком 22 мм в кількості 1 штука та пластиковий ящик.
Положеннями частини 4 статті 174 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) визначено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Судова практика Європейського суду з прав людини орієнтує на те, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції", має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства».)
При вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів, належить забезпечувати справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, а також з вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
За таких обставин, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді на вищевказане майно.
Відповідно до постанови т.в.о. начальника СД відділення поліції №8 МРУП ГУНП в Миколаївській області від 02.08.2022 року речовими доказами у даному кримінальному провадженні є: сітка мисинова висотою 1,5 м, довжиною 50 м, вічком 22 мм в кількості 1
штука; 21 особина молоді кефалі (сингіль); пластиковий ящик; транспортний засіб марки АЗЛК 2140 червоного кольору, державний реєстрацій номер НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва ТЗ є ОСОБА_11 , а користувачем якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Питання щодо речових доказів слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
У даному кримінальному провадженні запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.
Керуючись ст.100, ст.368, 370, 373, 374, 376 КПК України,
ухвалив:
ОСОБА_12 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.249 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та призначенням іспитового строку терміном на 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_4 не обирати.
Позовну заяву начальника Березанського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_9 в інтересах держави в особі Управління Державного Агентства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області «Миколаївський рибохоронний патруль» до ОСОБА_4 про відшкодування збитку, завданого рибному господарству України внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ленінка Березанського району Миколаївської області, РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави (розрахунковий рахунок UA848999980333139331000014372, отримувач: Миколаїв.ГУК/тг с.Коблеве/24062100, банк: Казначейство України, код ЄДРПОУ: 37992030 - «грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності») збитки, завдані рибному господарству України внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів у розмірі 35343 (тридцять п'ять тисяч триста сорок три) грн 00 коп.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Березанського районного суду Миколаївської області ОСОБА_10 від 05.08.2022 року, на сітку мисинову висотою 1,5 м, довжиною 50 м, вічком 22 мм в кількості 1 штука та пластиковий ящик - скасувати.
Речові докази: сітку мисинову висотою 1,5 м, довжиною 50 м, вічком 22 мм в кількості 1 штука та пластиковий ящик, які передані на зберігання до Відділення поліції №8 Миколаївського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області - знищити.
Речові докази: 21 особина молоді кефалі (сингіль) та транспортний засіб марки АЗЛК 2140 червоного кольору, державний реєстрацій номер НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва ТЗ є ОСОБА_11 , а користувачем якого є ОСОБА_4 , які передані під розписки ОСОБА_4 - вважати поверненими останньому.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей апеляційного оскарження, передбачених ч. 2 ст.394 КПК України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1
01.02.2023