1-кс/754/218/23
Справа № 754/1186/23
Іменем України
30 січня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва: - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: - ОСОБА_2
прокурора: - ОСОБА_3 ,
підозрюваного: - ОСОБА_4 ,
захисників: - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, про зміну запобіжного заходу, -
27.01.2023 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, про зміну запобіжного заходу.
В обґрунтування клопотання захисники вказують на те, що ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва у справі № 754/11842/22 у кримінальному провадженні № 12022100030001201 від 14.06.2022 року, ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, до 16.02.2023 року включно.
Як вказує сторона захисту, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вичерпав свою доцільність, зважаючи на те, що обставини справи змінились.
Так, під час досудового розслідування, будучи допитаним в якості підозрюваного, ОСОБА_4 під час проведення слідчої дії у скоєному злочині щиро розкаявся, надав слідчому детальні факти та обставини скоєних ним та іншими учасниками групи правопорушень, надав викривальні свідчення про себе та інших учасників групи, а також повністю визнав свою провину. Окрім того, підозрюваний ОСОБА_4 звернувся до органів досудового розслідування із заявою про укладення з ним угоди про визнання винуватості.
Також, сторона захисну посилається на те, що на час обрання підозрюваному запобіжного захисту у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 мав офіційне працевлаштування та зароблені кошти використовував не тільки на свої потреби, а і на закупівлю продуктів харчування своїй матері ОСОБА_7 , яка самостійно виховує сина, а також матеріально підтримував батька ОСОБА_8 який проходить службу у лавах ЗСУ. Зазначене підтверджує, що підозрюваний мав постійне офіційне джерело доходів, за місцем роботи характеризується з позитивної сторони. Як вказують захисники, ОСОБА_4 відвідує богослужіння і є прихожанином Храму «Покрови Пресвятої Богородиці», ходить постійно на церковні Богослужіння, бере активну участь у будівництві Храму, допомагає іншим прихожанам.
Крім того, стороною захисту зазначено, що ОСОБА_4 з 24.03.2019 року перебуває на обліку як внутрішньо-переміщена особа, та був зареєстрований за фактичним місцем мешкання у м. Києві.
Відповідно до договору оренди житлового приміщення, укладеного матір'ю ОСОБА_4 - ОСОБА_7 , у разі зміни запобіжного заходу підозрюваний буде мешкати за адресою: АДРЕСА_1 .
Посилаючись на викладене та положення ст.ст. 176-178, 181, 201 КПК України сторона захисту просить змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із забороною цілодобово залишати житло.
Підозрюваний ОСОБА_4 та захисники клопотання підтримали та просили задовольнити.
Прокурор Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на його безпідставність.
Заслухавши думку учасників судового провадження, слідчим суддею встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду, знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Як встановлено слідчим суддею, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 був застосований із урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину та даних про його особу.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Як зазначено в ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє в застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя наголошує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Отже, під час розгляду клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій останнього, обґрунтовано прийшов до висновку, що причетність вказаної особи до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, наданими слідчим у обґрунтування клопотання про застосування запобіжного заходу.
Разом з тим, як встановлено судом, підозрюваний ОСОБА_4 має місце соціальні зв'язки, до часу затримання мав постійне офіційне місце працевлаштування, отримував заробітну плату та мав постійне джерело доходів; зареєстрований як внутрішньо-переміщена особа, має постійне місце проживання в м. Києві. Крім того, підозрюваний звернувся до органів досудового розслідування із заявою про укладення з ним угоди про визнання винуватості.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає недоцільним збереження застосованого запобіжного заходу та вважає за необхідне змінити міру запобіжного заходу застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Суд вважає, що в результаті застосування до підозрюваного запобіжного заходу саме у виді цілодобового домашнього арешту буде досягнута мета забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і обраний запобіжний захід буде запобігати його спробам переховуватись від органів досудового розслідування, або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та вчинити інше кримінальне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 5, 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 176-178, 181, 201 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, про зміну запобіжного заходу, - задовольнити.
Застосований до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, змінити на цілодобовий домашній арешт, заборонивши ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , цілодобово залишати місце його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, тобто, до 24 години 00 хвилин 30 березня 2023 року, але не пізніше закінчення строку досудового розслідування.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, слідчого судді, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та будь-якими свідками у даному кримінальному провадженні; при слідуванні до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду і поверненні від домашній арешт не відвідувати кафе, бари, ресторани, клуби та інші громадські заклади; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Строк дії обов'язків, покладених судом, визначити до 30 березня 2023 року включно, але не пізніше закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022100030001201 від 14.06.2022 року.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України, підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно доставити за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала суду про зміну запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу суду для виконання передати до Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .
Визначити строк дії ухвали до 30 березня 2023 року.
Копію ухвали надіслати до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, - до відома.
Копію ухвали надіслати до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, - для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення.
Головуючий: ОСОБА_1