Справа № 148/162/23
Провадження № 2-н/148/49/23
про відмову у видачі судового наказу
01 лютого 2023 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Дамчук О.О., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз"» щодо видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу розподілу природного газу.
Представник Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз"» звернувся до суду з заявою щодо видачі судового наказу про стягнення заборгованості за послугу розподілу природного газу з ОСОБА_1 . Посилаючись на те, що боржницею, проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 , після добровільного приєднання до умов договору розподілу природного газу, тобто проведенням розрахунку за послуги в повному об'ємі у 2020 році, було здійснено акцептування договору. У зв'язку з частковим порушенням зобов'язання борг останньої за 2021-2022 рік складає 2773,10 грн, тому просить винести наказ про стягнення заборгованості за послугу розподілу природного газу та суми судового збору.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити, з огляду на таке.
Згідно із ч. 5 ст. 165 ЦПК України, у разі, якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи - боржника.
Відповідно до довідки виданої Тульчинською міською радою Вінницької області на підставі частин 5-6 статті 165 ЦПК від 31.01.2023 № 02-22-295 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.19).
Із змісту ч.3 ст. 19 ЦПК України вбачається, що наказне провадження призначене лише для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. Безспірність вимоги заявника у наказному провадженні полягає у чітко зазначених та документально підтверджених вимогах, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.
Згідно ч.2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Пунктом 8 частини 1 статті 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Із аналізу п.5 ч.2 ст.163 та п.3 ч.3 ст.165 ЦПК України вбачається, що у заяві заявником повинно бути зазначено перелік доказів, якими обґрунтовуються його вимоги, тобто копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, тощо.
Відповідно до роз'яснень п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» у разі заявлення вимоги про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
За встановлених обставин в їх сукупності, поданої заяви та інших документів доданих до заяви не вбачається виникнення або порушення грошової вимоги, тобто відсутні докази споживання ОСОБА_1 природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , яку представниця заявника просить стягнути, а тому її не можна вважати безспірною, оскільки останньою не надано доказів її проживання за вказаною адресою, а тому, всупереч вимогам ч.3 ст.19 ЦПК України, щодо неї може існувати спір про право.
Отже, представницею заявника не надано безспірних та переконливих доказів, що саме ОСОБА_1 повинна сплачувати за розподіл природного газу за адресою АДРЕСА_1 , на що вказує довідка Тульчинської міської ради, також зважаючи на те, що заявник подаючи заяву про видачу судового наказу не переконався у безспірності своїх вимог, саме до боржника ОСОБА_1 та не надав переконливих доказів правомірності своїх вимог, враховуючи п. 8 ч.1 ст. 165 ЦПК України, у видачі судового наказу необхідно відмовити, роз'яснивши представнику заявника, що відповідно до ч.2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору заявнику не повертається. У разі пред'явлення заявником позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. 161, 165-166 ЦПК України,
Відмовити представнику Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи “Вінницягаз”» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу розподілу природного газу.
Роз'яснити представнику Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз"», що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя О.О. Дамчук