Справа № 126/4/23
Провадження № 3/126/151/2023
"31" січня 2023 р. м. Бершадь
Суддя Бершадського районного суду Вінницької області Рудь О. Г.
розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувався ,
за ст. 130 ч. 1 КУпАП ,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 136090 від 27.12.2022, 27.12.2022 року о 21 год. 10 хв. в с. Ставки по вул. Коцюбинського водій ОСОБА_1 керував т/з Kia Sportage д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора алкотест "Драгер" 6810, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України.
В зв'язку з наведеним відносно ОСОБА_1 складений адміністративний протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП.
Перед початком судового розгляду справи ОСОБА_1 було роз'яснено права у відповідності до ст. 268 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою не визнав, пояснив, що його автомобіль знаходився в неробочому стані коли до нього під'їхали поліцейські. Він транспортним засобом не керував, проте поліцейські почали звинувачувати його в тому, що він нібито керував транспортним засобом в нетверезому стані. Він почав їм пояснювати, що вони не можуть про це стверджувати взагалі, адже не зупиняли його автомобіль. Вважає себе не винним та просить закрити провадження відносно нього.
Вислухавши ОСОБА_1 та дослідивши адміністративні матеріали, суд дійшов слідуючих висновків.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, відповідно до п. 2.9а ПДРУкраїни водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в постанові Верховного суду від 20.02.2019 у справі № 404/4467/16-а зазначено, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».
Частиною 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення дані про свідків вчиненого правопорушення взагалі відсутні, а на відеозаписі, з технічного засобу долученого до матеріалів справи, що фіксує вчинене правопорушення взагалі не вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та його зупинка поліцейськими. Автомобіль не перебував у русі.
Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом у зв'язку з керуванням автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.
Як наслідок на переконання суду дані відображенні у протоколі про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП є сумнівними з вищезазначених підстав, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року; стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Стаття ж 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
В ході судового розгляду в діях ОСОБА_1 не встановлено ознак, які б свідчили про умисну чи необережну форму вини у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що унеможливлює кваліфікувати його дії за цією статтею.
Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, враховуючи, що вина ОСОБА_1 не доведена, керуючись п. 1 ст. 247, 283, 284 КУпАП України, суддя,-
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня її винесення.
Суддя О. Г. Рудь