Справа № 712/4994/22
Провадження № 2/712/373/23
30 січня 2023 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого/судді Романенко В.А.
за участю секретаря Скринник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді та заяву представника ОСОБА_2 про самовідводу судді, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради про захист прав споживачів шляхом припинення дії, яка порушує право та зобов'язання вчинити дії.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявив усно відвід судді, який обґрунтував тим, що суддею одне клопотання про витребування доказів відхилено, друге клопотання - відхилено. Суд лишає можливості витребувати докази, без яких важко довести чи надаються відповідачем послуги, за які нараховується плата відповідачем та чи отримує їх позивач.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 заявила усно відвід судді, просила суддю взяти самовідвід, оскільки можливо ця справа для неї складна. Відповідачі вимагають гроші за послуги які не надають.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення відводів судді.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про відвід є необґрунтованою.
Приписами ч. 7 ст. 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід вирішується невідкладно.
Згідно з ч. 1 ст. 40 ЦПК України, яка передбачає порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Суд, вважає відводи такими, що задоволенню не підлягають враховуючи наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Згідно статті 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
В рішеннях у справах Ветштайн проти Швейцарії та Ферантелі та Сантанжело проти Італії Європейським судом з прав людини висловлювалась позиція, згідно якої при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. у справі Ветштайн проти Швейцарії).
Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Наведене свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників. Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно змін його складу.
Проте, аналіз аргументів, наведених позивачем та його представником у заявах про відвід судді та дослідження матеріалів цивільної справи, дає підстави зробити висновок про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді у цій справі, оскільки заяви не містять посилань на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають можливість участі судді у розгляді цієї цивільної справи, відповідно до статей 36, 37 ЦПК України.
На думку суду, не є підставою для відводу судді незгода позивача та його представника з процесуальними рішеннями судді чи невчиненням процесуальних дій, які на думку позивача та його представника, суддя повинна була вчинити. В такому випадку, сторона, яка не погоджується з процесуальними рішеннями чи діями судді, не позбавлена права оскаржити їх окремо від рішення суду чи разом з рішенням суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку та строки, визначені ЦПК України.
Решта доводів позивача та його представника, якими вони обґрунтовували необхідність відводу судді, також не можна вважати тією обставиною, яка відповідно до приписів ЦПК України може бути підставою для відводу судді.
При цьому слід зазначити, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд.
Заявлені відводи позивачем та його представником не містять обґрунтованих підстав упередженості чи необ'єктивності судді, не зазначено та не надано належних доказів про наявність обставин, які б викликали сумнів у безсторонності головуючого в справі судді, а обставини, на які посилається позивач та його представник, як на підстави відводу судді, є необґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, суддя прийшов до висновку, що фактів, які б свідчили про обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді не наведено, передбачені ст. 36 ЦПК України підстави для відводу відсутні, а тому заяви про відвід не підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 37, 40, 259 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Романенко В.А. та заяви представника ОСОБА_2 про самовідвід судді, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради про захист прав споживачів шляхом припинення дії, яка порушує право та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Романенко
Повний текст ухвали виготовлений 02 лютого 2023 року.