Справа №701/833/22
Провадження №2/701/47/23
02 лютого 2023 рокуМаньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого-судді -Маренюка В. Л.
за участі секретаря-Філіпчак Н. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка матеріали за позовом Виконавчого комітету Маньківської селищної ради в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: Служба у справах дітей Маньківської селищної ради Черкаської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дитину,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дитину.
На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області народилася дитина ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 24.12.2020 р. серії НОМЕР_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження батьками ОСОБА_1 є батько - ОСОБА_2 та мати ОСОБА_3 .
23 листопада 2020 року ОСОБА_1 поступила з комунального некомерційного підприємства «Маньківська центральна районна лікарня» Маньківської районної ради Черкаської області (станом на дату пред'явлення позову має назву Комунальне некомерційне підприємство «Маньківська багатопрофільна лікарня» Маньківської селищної ради Черкаської області) до комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна дитяча лікарня Черкаської обласної ради». Мати ОСОБА_1 залишила її у відділенні новонароджених та недоношених дітей 23.11.2020 р. і не з'являлась. Зазначені обставини підтверджуються актом закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому буднику, іншому закладі охорони здоров'я від 16.01.2021р., повідомленнями комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна дитяча лікарня Черкаської обласної ради» № 29/01-14 від 16.01.2021р р. та № 786/01-14 від 09.12.2020 р., листом Служби у справах дітей Маньківської районної державної адміністрації № 7 від 1 1.01.2021 р.
Розпорядженням Уманської районної державної адміністрації № 24 від 22.01.2021 р. ОСОБА_1 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, у зв'язку з тим, що її покинули батьки.
Розпорядженням Уманської районної державної адміністрації № 33 від 03.02.2021 р. ОСОБА_1 була влаштована до комунального закладу «Черкаський обласний спеціалізований будинок дитини» Черкаської обласної ради на повне державне утримання.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт. Маньківка Уманського району Черкаської області померла мати ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 21.07.2022 р. серії НОМЕР_2 .
Відповідно до листа комунального закладу «Черкаський обласний спеціалізований будинок дитини» Черкаської обласної ради № 604 від 01.09.2022 р. за час перебування ОСОБА_1 в установі з 05.02.2021 р. її ніхто не відвідував, здоров'ям не цікавились, участі в утриманні та вихованні не приймали; письмових та усних запитів про цю дитину на адресу закладу не надходило.
Актом обстеження умов проживання від 17.11.2022 р. за адресою місця проживання відповідача встановлено, що умови проживання не задовільні, в кімнатах повна антисанітарія, умови для проживання дитини не створені.
Відповідно до заяви відповідача від 18.11.2022 p. він не заперечує проти позбавлення його батьківських прав щодо ОСОБА_1 .
Виконавчим комітетом Маньківської селищної ради прийнято рішення № 163-22 від 29.11.2022 р. «Про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 ».
Зазначена інформація свідчить, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання своєї дитини ОСОБА_1 , не піклуючись про її здоров'я, її фізичний, духовний га моральний розвиток.
ОСОБА_1 має вади фізичного розвитку та є особою з інвалідністю, що підтверджується медичним свідоцтвом про народження № 74 від 22.11.2020 p., випискою із карги розвитку новонародженого № 87/74 від 22.11.2020p., актом закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я від 16.01.2021 p., витягом з історії розвитку дитини від 04.07.2022 р. та висновком про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини від 14.07.2022р., що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Представник позивача позовні вимоги підтримав.
ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання двічі не з'явився, причини неявки визнані поважними невідомі, заяв та клопотань про розгляд справи у його відсутність чи відкладення розгляду справи не надходило, але його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі зібраних доказів у його відсутність.
Представники третьої особи: Служба у справах дітей Маньківської селищної ради Черкаської області в судовому засіданні підтримала позовні вимоги.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини:
ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області народилася дитина ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 24.12.2020 р. серії НОМЕР_1 . Відповідно до свідоцтва про народження батьками ОСОБА_1 є батько - ОСОБА_2 та мати ОСОБА_3 .
23 листопада 2020 року ОСОБА_1 поступила з комунального некомерційного підприємства «Маньківська центральна районна лікарня» Маньківської районної ради Черкаської області (станом на дату пред'явлення позову має назву Комунальне некомерційне підприємство «Маньківська багатопрофільна лікарня» Маньківської селищної ради Черкаської області) до комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна дитяча лікарня Черкаської обласної ради». Мати ОСОБА_1 залишила її у відділенні новонароджених та недоношених дітей 23.11.2020 р. і не з'являлась. Зазначені обставини підтверджуються актом закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому буднику, іншому закладі охорони здоров'я від 16.01.2021р., повідомленнями комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна дитяча лікарня Черкаської обласної ради» № 29/01-14 від 16.01.2021р р. та № 786/01-14 від 09.12.2020 р., листом Служби у справах дітей Маньківської районної державної адміністрації № 7 від 11.01.2021 р.
Розпорядженням Уманської районної державної адміністрації № 24 від 22.01.2021 р. ОСОБА_1 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, у зв'язку з тим, що її покинули батьки.
Розпорядженням Уманської районної державної адміністрації № 33 від 03.02.2021 р. ОСОБА_1 була влаштована до комунального закладу «Черкаський обласний спеціалізований будинок дитини» Черкаської обласної ради на повне державне утримання.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт. Маньківка Уманського району Черкаської області померла мати ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 21.07.2022 р. серії НОМЕР_2 .
Відповідно до листа комунального закладу «Черкаський обласний спеціалізований будинок дитини» Черкаської обласної ради № 604 від 01.09.2022 р. за час перебування ОСОБА_1 в установі з 05.02.2021 р. її ніхто не відвідував, здоров'ям не цікавились, участі в утриманні та вихованні не приймали; письмових та усних запитів про цю дитину на адресу закладу не надходило.
Актом обстеження умов проживання від 17.11.2022 р. за адресою місця проживання відповідача встановлено, що умови проживання не задовільні, в кімнатах повна антисанітарія, умови для проживання дитини не створені.
Відповідно до заяви відповідача від 18.11.2022 p. він не заперечує проти позбавлення його батьківських прав щодо ОСОБА_1 .
Виконавчим комітетом Маньківської селищної ради прийнято рішення № 163-22 від 29.11.2022 р. «Про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 ».
Зазначена інформація свідчить, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання своєї дитини ОСОБА_1 , не піклуючись про її здоров'я, її фізичний, духовний га моральний розвиток.
ОСОБА_1 має вади фізичного розвитку та є особою з інвалідністю, що підтверджується медичним свідоцтвом про народження № 74 від 22.11.2020 p., випискою із карги розвитку новонародженого № 87/74 від 22.11.2020p., актом закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я від 16.01.2021 p., витягом з історії розвитку дитини від 04.07.2022 р. та висновком про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини від 14.07.2022р.
Суд при вирішенні даного спору керується наступним.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, при цьому, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 150 СК України, яка закріплює обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, а також зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до положень ст. 157 СК України, той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Згідно зі ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Згідно з частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків.
Судом встановлено, що має місце факт ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків, оскільки із матеріалів справи вбачається, що відповідач зловживає спиртними напоями, ніде не працює, не забезпечує матеріальний стан дитини, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Ураховуючи викладене, суд на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов висновку про те, що позбавлення відповідача батьківських прав, тобто прав наданих батькам до досягнення їх дитиною повноліття на їх виховання, захист їх інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю (батьком).
За змістом роз'яснень, викладених у п.п.15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 7 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).
Згідно із ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5 ст. 19 СК України).
При цьому суд може не погодитися із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим і суперечить інтересам дитини (ч. 6 ст. 19 СК України), проте в даному випадку суд погоджується із рішенням виконкому Маньківської склищної ради від 29.11.2022 року про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів.
У відповідності до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду. Способи виконання обов'язків батьків щодо утримання дитини за загальним правилом визначаються за домовленістю між ними, згідно ч. 1, 2 ст. 181 СК України. При відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на неповнолітню дитину та ненадання дитині утримання, той із батьків, з ким проживає дитина, має право на стягнення аліментів у судовому порядку. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на утримання дитини за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Зазначені положення відповідають вимогам, передбаченим статтями 183, 184 СК України. Конкретна частка заробітку (доходу) матері, батька (платника аліментів), яка буде стягуватися як аліменти на дитину, у кожному конкретному випадку визначається лише судом. Суд може присудити одній дитині аліменти у будь-якій частці від заробітку (доходу) з врахуванням обставин, визначених ст. 182 СК України.
Суд вважає, що позивачем надано до суду належні та допустимі докази винної поведінки відповідача щодо своєї дитини та винятковості даного випадку, яка свідчить про наявність підстав для застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення їх батьківських прав щодо малолітньої дитини, тому позов про позбавлення батьківських прав підлягає до повного задоволення.
Судові витрати, відповідно до ст. 141 ЦПК України слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 19, 76-81, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 19, 141, 150, 157, 164-166 СК України, суд,-
Позов задоволити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_3 , зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 ) батьківських прав щодо неповнолітньої дитини: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_3 , зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 ), непрацюючого, громадянки України, аліменти на утримання дитини: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з 08.12.2022 р. в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення нею повноліття.
Зобов'язати представника Служба у справах дітей Маньківської селищної ради Черкаської області в місячний строк з дня набрання законної сили рішення суду, відкрити особистий рахунок неповнолітньої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , у відділенні Державного ощадного банку України.
Аліменти перераховувати на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_3 , зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі1073 грн. 60 коп. на рахунок (IBAN) UA908999980313111256000026001 (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, Код класифікації доходів бюджету 22030106)в дохід держави.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його проголошення, але в силу ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів, в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
СуддяВ. Л. Маренюк