Справа № 569/15673/22
Номер провадження 2/570/316/2023
27 січня 2023 року
Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гнатущенко Ю.В., перевіривши виконання вимог статтей 175-177 ЦПК України по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів), ОСОБА_2 , Державного підприємства "СЕТАМ" Міністрества юстиції України , Приватного нотаріуса Олинець Володимира Петровича, третя особа на стороні Відповідачів: ОСОБА_3 про визнання недійсним правочину, -
До Рівненського районного суду надійшла вказана позовна заява.
Перевіривши виконання вимог статтей 175-177 ЦПК України, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
1. Як вбачається з позовної заяви, з якою представник позивачки адвокат Твердий М.К. звернувся до суду, останній просить суд про визнання частково недійсним правочину, укладеного за результатами електронних торгів (а.с.1).
Як вбачається зі змісту позовних вимог (а.с.4) представник позивачки просить суд визнати недійсним правочин, вчинений у формі електронних торгів з примусової реалізації арештованого майна, проведених 11.12.2017, переможцем яких згідно Протоколу та Акту про проведені електронні торги від 07.02.2018 визнано ОСОБА_2 .
Відтак зі змісту позовної заяви вбачається невідповідність у заявлених позовних вимогах, зокрема не чітко зазначено: 1) в якій частині позивач просить визнати недійсним правочин та 2) який саме правочин: укладений за результатами електронних торгів чи вчинений у формі електронних торгів.
Зі змісту ч.1 ст.650, ч.1 ст.655 та ч.4 ст.656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.
Спірні правовідносини щодо реалізації майна на електронних торгах врегульовані Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом МЮУ № 2831/5 від 29 вересня 2016 року.
Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено п.8 розділу X Порядку, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством.
Тобто, вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є договором (п.34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17).
Відповідно до п.4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів складається акт про проведення електронних торгів, який підписується (затверджується) державним або приватним виконавцем.
Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.
Виходячи з наведеного сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба та організатор електронних торгів, та покупець - переможець електронних торгів.
Такий же правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17, де вирішуючи спір про визнання електронних торгів недійсними Велика Палата вказала, що ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор електронних торгів і переможець таких торгів.
У зв'язку з тим, що позов подано до кількох відповідачів - 1) Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів), 2) ОСОБА_2 , 3) Державне підприємство "СЕТАМ" Міністрества Юстиції України, 4) Приватний нотаріус Олинець Володимир Петрович, позовна заява у відповідності до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України повинна містити зміст позовних вимог щодо кожного з них.
2. Крім того, як вбачається із заявлених позовних вимог, спір існує з приводу примусової реалізації арештованого майна на електронних торгах, проведених 11.12.2017, переможцем яких згідно Протоколу та Акту про проведені електронні торги від 07.02.2018 визнано ОСОБА_2 із оформленням на ім'я останнього 07.02.2018 приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Олинцем В.П. Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №148, на підставі якого 19.02.2018 була здійснена державна реєстрація його права власності на цю будівлю.
Представник позивачки зазначає, що перехід права власності на спірне майно, яким позивачка володіє спільно зі своїм чоловіком на праві спільної сумісної власності відбувся незаконно - без її згоди, як співвласника майна та явного заниження ринкової (дійсної вартості) його ціни.
З вищевказаного вбачається, що задоволення судом вказаної позовної вимоги спричинить вибуття з власності відповідача ОСОБА_2 об'єкта нерухомого майна, а тому є майновою вимогою.
Вирішення спору вплине на склад майна сторін спору та, як наслідок, змінить власника майна, що в свою чергу слугує підтвердженням того, що позов піддається грошовій (вартісній) оцінці.
Представником позивача сплачено судовий збір у сумі 992,40 грн.
У позовній заяві вказано, що порушеним є право позивачки на вільне володіння та розпорядження належним їй спільно із чоловіком, як подружжям, майном шляхом його відчуження без її згоди та за ціною, нижче дійсної (ринкової).
Спірними є правовідносини, що регулюють підстави та порядок відчуження спільного сумісного майна на електронних торгах без врахування статусу спільного майна подружжя та із порушенням вимог чинного законодавства.
Відтак, позовна заява містить недоліки, а саме не містить ціни позову, як того вимагає п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України та яка визначається відповідно до положень ст.176 ЦПК України.
Представник позивачки вказує, що у матеріалах позовної заяви містяться докази на підтвердження ринкової вартості майна, які представник позивачки долучає на обґрунтування вимог продажу майна за заниженою вартістю.
Так, у позовній заяві зазначено, що станом на 27.03.2017 така вартість складала 1.088.878,00 грн, а станом на 20.10.2022 (без врахування земельної ділянки) - 655.628.41 грн, що підтверджується висновком оцінювача про вартість об'єкта оцінки та довідкою про оціночну вартість об'єкта нерухомості.
Таким чином, спірне майно підлягає грошовій оцінці, що надає можливість визначення його вартості і, як наслідок, визначення суми судового збору, що підлягає до сплати.
У постанові ВП ВС від 26.02.2019 у справі №907/9/17, вказано, що наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Відповідно до п.2 та п.9 ч.1 та ч.3 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається:
2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;
9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Таким чином, позовна заява не містить ціни позову.
Із матеріалів позовної заяви можна визначити ціну позову - 655.628.41 грн, що підтверджується довідкою про оціночну вартість об'єкта нерухомості (станом на 20.10.2022 (без врахування земельної ділянки).
Позовна заява подана до суду 21.10.2022 року.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 ЗУ "Про судовий збір" станом на 01.01.2022 ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 992,40.
З урахуванням ціни позову 1 відсоток складатиме 6556,28 грн.
Представником позивача сплачено судовий збір у сумі 992,40 грн. Таким чином до сплати підлягатиме різниця між сумою сплаченого судового збору та ставкою судового збору - 5563,88 грн (6556,28-992,40).
Позивачу необхідно подати позовну заяву із зазначенням ціни позову, змісту позовних вимог, в.т.ч. щодо кожного з відповідачів, а також долучити квитанцію про сплату судового збору у визначеному законом розмірі для позовної заяви майнового характеру. Крім того подати до суду примірники такої позовної заяви у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб.
Відповідно до положень статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.175, 176, ст.ст. 177, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів), ОСОБА_2 , Державного підприємства "СЕТАМ" Міністрества юстиції України , Приватного нотаріуса Олинець Володимира Петровича, третя особа на стороні Відповідачів: ОСОБА_3 про визнання недійсним правочину - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.
В разі не усунення зазначених в ухвалі недоліків заява вважатиметься неподаною і повертатиметься позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Гнатущенко Ю.В.