01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"01" жовтня 2007 р. Справа № 9/298-07
Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., розглянувши справу
За позовом
до Товариства з обмеженою відповідальністю „М.Д.”, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район
Товариства з обмеженою відповідальністю „ПластЮкрейн”, м. Обухів
про розірвання усного договору поставки та стягнення 3 960 грн.,
за участю представників:
позивача:Пушкарьова Н.О., довір. б/н від 01.03.2007р.,
відповідача:не з'явились,
обставини справи:
до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „М.Д.” (далі -Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПластЮкрейн” (далі -Відповідач) про розірвання усного договору поставки та стягнення 3 960 грн., з яких 2 250 грн. -вартості -пакетів п/е НD тип майка „М.Д.” (50) 36х58/30 в кількості 50 упаковок по 100 шт. в кожній упаковці (далі -товар) сплачених позивачем в рахунок попередньої оплати та 1 710 грн. упущеної вигоди.
В ході розгляду справи, позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній, посилаючись на обставини викладені в позові просить суд стягнути з відповідача 2 250 грн. заборгованості, яка виникла у зв'язку з тим, що відповідач не поставив позивачу товар та не повернув позивачу грошові кошти отримані відповідачем в якості попередньої оплати за поставку товару та 1 710 грн. упущеної вигоди.
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові та заяві про уточнення позовних вимог.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами від 20.08.2007 року та від 18.09.2007 року в судове засідання двічі не з'явився, відзиву не надав, про причини або неможливість прийняти участь у судовому засіданні не повідомив. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Відповідно до усної домовленості між сторонами у справі позивач, на підставі рахунку-фактури № СФ-0000128 від 22.03.2007 року, згідно платіжного доручення № 108 від 27.03.2007 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 2 250 грн., в якості попередньої оплати за поставку товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути двохсторонніми.
Згідно ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини відповідно до яких позивач перерахував відповідачу кошти, в якості попередньої оплати за поставку товару, а останній зобов'язаний його поставити. Оскільки відповідач не поставив товар, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, в зв'язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України.
З огляду на наведене, суд дійшов до висновку, що у відповідача виникло зобов'язання по поставці товару на загальну суму 2 250 грн.
Проте, як повідомив позивач, відповідач не виконав свої зобов'язання по поставці товару, у зв'язку з чим, позивач надіслав на адресу відповідача претензії № 15 від 24.05.2007 року та № 20 від 18.06.2007 року з вимогою про повернення коштів в розмірі 2 250 грн., тобто позивач фактично відмовився від виконання відповідачем зобов'язання по поставці товару. Проте, відповідач не надіслав позивачу відповіді на зазначені претензії та на день розгляду справи кошти в розмірі 2 250 грн. позивачу не повернув.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В статті 525 вказаного Кодексу зазначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Частиною 3 ст. 612 ЦК України передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України, передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Вказана стаття серед способів захисту цивільних прав та інтересів передбачає, зокрема, повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
З огляду на те, що підстава, на якій відповідач отримав від позивача 2 250 грн. сплачених, в рахунок попередньої оплати за поставку товару, відпала, суд дійшов до висновку, що відповідач зобов'язаний повернути позивачу вказані кошти.
Щодо стягнення упущеної вигоди в розмірі 1 710 грн., позовні вимоги в цій частині позивачем не обґрунтовані, а відтак, задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 11, 15, 202, 208, 509, 525, 526, 612, 615, 1212 ЦК України, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ПластЮкрейн” (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Жовтнева, 37, код ЄДРПОУ 25401504) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „М.Д.” (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Садова, 49, код ЄДРПОУ 34232678) 2 250 грн. заборгованості, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 67,05 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. В решті позовну відмовити.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Є.П. Євграфова