Справа №369/8773/22 суддя в І-й інстанції Козак І.А.
Провадження № 33/824/455/2023 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.
Категорія: ст. 124 КУпАП
Іменем України
23 січня 2023 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 листопада 2022 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ст. 124 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 314918 від 31 серпня 2022 року водій ОСОБА_1 31 липня 2022 року о 14:00 год., керуючи автомобілем Ореl, номерний знак НОМЕР_1 , на регульованому перехресті по вул. Магістральна, вул. Маяковського в м. Боярка, не надав дорогу автомобілю Сітроен, номерний знак НОМЕР_2 , який рухався на дозволений зелений сигнал світлофору, що призвело до зіткнення двох транспортних засобів. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_1 , порушив вимоги п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.
Постановою Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 28 листопада 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження у справі відносно нього на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Ухвалюючи зазначену постанову, місцевий суд дійшов висновку про те, що матеріали справи містять достатню кількість належних, допустимих та достовірних доказів, які дають підстави суду дійти висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 вини за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Оскільки на день розгляду справи закінчились встановлені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає закриттю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову місцевого суду через невірне встановлення обставин справи, не повне дослідження доказів, які були надані співробітниками поліції, та ухвалити нову постанову, якою провадження у даній справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також просить поновити строк на оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 листопада 2022 року.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувана постанова була виготовлена лише 09 грудня 2022 року і в той же день була отримана його представником, що позбавило ОСОБА_1 повноцінно і аргументовано її оскаржити протягом десяти днів з дня винесення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Бойка А.Д. та захисника ОСОБА_2 - адвоката Семенюка К.В., перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги в частині поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Дана норма визначає строк, з якого починає обраховуватись десятиденний строк на апеляційне оскарження, тобто з наступного дня після винесення постанови.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження, які виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03).
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»).
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України. (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову було проголошено 28 листопада 2022 року. Строк на апеляційне оскарження обраховується з дня винесення постанови, а тому останнім днем на апеляційне оскарження постанови було 08 грудня 2022 року. При цьому, апеляційна скарга подана 14 грудня 2022 року.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та його захисник Бойко А.Д. були присутніми під час розгляду справи місцевим судом, а, відтак, були обізнані про дату винесення оскаржуваної постанови.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, ОСОБА_1 вказує, що оскаржувана постанова була виготовлена лише 09 грудня 2022 року та в той же день була отримана його представником. Зазначені обставини позбавили ОСОБА_1 повноцінно та аргументовано оскаржити постанову протягом десяти днів з дня її винесення.
З матеріалів справи вбачається, що місцевим судом 28 листопада 2022 року була проголошена постанова в повному обсязі. При цьому, окремо вступної та резолютивної частини постанови матеріали справи не містять.
Вказуючи на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови, скаржник не звернув уваги, що ст. 294 КУпАП початок перебігу строку на апеляційне оскарження пов'язує з днем винесення постанови, а не з моментом отримання її копії.
В даному випадку, ОСОБА_1 та його захисник Бойко А.Д., будучи присутніми під час проголошення постанови суду, не були позбавлені можливості звернутися до суду з заявою про отримання копії постанови, ознайомитися з її змістом та відповідно подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк. Однак, ні ОСОБА_1 ні його захисник цього не зробили та не надали суду апеляційної інстанції доказів того, що зверталися до суду в межах строку на апеляційне оскарження з метою отримання постанови і що її не видали з будь-яких причин.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу із пропуском строку, визначеного ст. 294 КУпАП, підстав для його поновлення не вбачається, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 листопада 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 листопада 2022 рокуповернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Фінагеєв