Провадження № 33/803/214/23 Справа № 202/10081/22 Суддя у 1-й інстанції - Шофаренко Ю. Ф. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.
26 січня 2023 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю:
захисника - Прокопцева С.В.
апеляційну скаргу, з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, захисника Прокопцева С.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2022 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, який проживає за адресою:
АДРЕСА_1
якого визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з судові витрати у сумі 496 грн. 20 коп.
Відповідно до встановлених судом обставин, 14 листопада 2022 року о 01 год. 20 хв. в м. Краматорську на перехресті вул. О. Вишні та вул. Актюбінської і вул. Ювілейної водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем BMW 735, н/з НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, здійснив наїзд на перешкоду та не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху в темну пору доби, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на паркан, чим порушив вимоги п. 12.1, 12.2, 13.1 ПДР України. В результаті ДТП автомобіль та паркан отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками,
Крім того, 14 листопада 2022 року о 01 год. 20 хв. в м. Краматорську по вул. Актюбіна, 195, водій ОСОБА_1 керував автомобілем BMW 735, н/з НОМЕР_1 , та став учасником ДТП, будучи при цьому з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. На законну вимогу працівників поліції пройти медичний огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З сукупності встановлених обставин та досліджених доказів, суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник просить постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2022 року скасувати, а провадження по справі щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити.
В обґрунтування апеляційних доводів вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог процесуального закону. Зазначає, що поліцейськими порушено порядок огляду на стан сп'яніння, а суть обвинувачення сформульована нечітко, не вказано, від якого саме огляду відмовився водій, не зазначено, який порядок проходження огляду було запропоновано водієві, не роз'яснено наслідки відмови. Вказує на те, що матеріали справи не містять доказів відсторонення водія від керування автомобілем та передання на відповідальне зберігання чи керування іншій особі.
В клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження зазначає, що судовий розгляд проведений без участі сторін, повний текст судового рішення у встановленому законом порядку захиснику та його підзахисному направлено не було. З повним текстом судового рішення захисник самостійно ознайомився лише 26 грудня 2022 року, після чого ним в десятиденний строк подано апеляційну скаргу.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши захисника, який підтримав доводи, викладені в клопотанні про закриття адміністративного провадження та в апеляційній скарзі, і наполягав на їх задоволенні, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.
Вирішуючи питання про поновлення строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції враховує, що 14 грудня 2022 року судовий розгляд проведено без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, а також матеріали справи не містять даних про направлення останнім копії оскаржуваної постанови. Враховуючи, що необізнаність про мотиви суду об'єктивно унеможливлювала складання апеляційної скарги, беручи до уваги, що доводи захисника про ознайомлення з повним текстом постанови 26 грудня 2022 року матеріалами справи не спростовуються, з метою забезпечення стороні захисту доступу до правосуддя, вважаю за можливе поновити строк апеляційного оскарження.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги по суті оскаржуваної постанови, апеляційний суд зважає на те, що відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгоджуються з наявними в матеріалах справи доказами.
Так, висновки суду першої інстанції про фактичні обставини настання дорожньо-транспортної пригоди, кваліфікацію дій ОСОБА_1 у цій частині за ст. 124 КУпАП, доведеність його вини в апеляційному порядку не оспорюються, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції у цій частині не переглядаються.
Викладений у постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №519147, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які вказали, що водій ОСОБА_1 в їх присутності відмовився проходити огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, про адміністративну відповідальність останній був попереджений (а.с. 4, 5); відеозаписом, які міститься в матеріалах справи, на якому зафіксовано, що водій ОСОБА_1 , у якого виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, на вимогу поліцейського пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу та у закладі охорони здоров'я відмовився, а після того, як йому було вголос зачитано складений щодо нього протокол про адміністративні правопорушення, підписав його без зауважень.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що співробітниками поліції з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, після виявлення у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, а саме: запаху алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, було запропоновано останньому пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу та у найближчому закладі охорони здоров'я, а також ОСОБА_1 було роз'яснено, що у разі відмови від проходження огляду відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, на що ОСОБА_1 відповів відмовою від проходження огляду.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає зокрема у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Вказані положення кореспондують положення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи захисника щодо неналежності як доказу відеозапису, долученого до матеріалів справи, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки за правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками. В даному випадку доказом є показання технічного засобу, який має функцію відеозапису, що узгоджується із вищенаведеними положеннями закону.
Посилання захисника на те, що відеозапис не є безперервним і ним не зафіксований весь період спілкування ОСОБА_1 з працівниками патрульної поліції, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки обставини, що утворюють склад інкримінованого останньому адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, цим відеозаписом зафіксовані в достатньому обсязі. При цьому сторона захисту не вказує, як саме фрагментарність відеозапису впливає на доведеність винуватості правопорушника, які саме обставини на цьому відеозаписі відсутні, яке значення для справи вони можуть мати, обмежуючись формальним посиланням на його неповноту.
Посилання апелянта на відсутність у матеріалах справи доказів відсторонення водія від керування автомобілем та передання його на відповідальне зберігання чи керування іншій особі не спростовують правильності оскаржуваної постанови, оскільки стосуються не підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП як таких, а додаткових дій забезпечувального характеру, які підлягали вжиттю співробітниками поліції у зв'язку із виявленням адміністративного правопорушення.
Інші доводи захисника мають формальний характер та спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Під час апеляційного перегляду не встановлено порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
З огляду на викладене вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 251, 252, 280, 283, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Строк апеляційного оскарження - поновити.
Апеляційну скаргузахисника Прокопцева С.В. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2022 року щодо ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду А.А. Мазниця