Провадження № 22-ц/803/1904/23 Справа № 215/1526/22 Суддя у 1-й інстанції - Коноваленко М.І. Суддя у 2-й інстанції - Кішкіна І. В.
01 лютого 2023 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Кішкіної І.В.,
суддів Агєєва О.В., Корчистої О.І.,
за участю секретаря судового засідання Шумило І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №215/1526/22 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, заінтересована особа Криворізьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 листопада 2022 року (суддя Коноваленко М.І., повний текст судового рішення складено 08 листопада 2022 року),
В травні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю, заінтересована особа Криворізьке відділення Управління виконавчої дирекції ФСС України в Дніпропетровській області, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , з яким вона з 31 березня 2021 року перебувала у шлюбі, мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та мешкали разом, вели спільне господарство за адресою реєстрації чоловіка: АДРЕСА_1 . Заявник зареєстрована у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . На момент смерті чоловіка і по теперішній час заявниця перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років, тому чоловік за життя повністю матеріально забезпечував потреби сім'ї. Допомога, яка надавалася чоловіком, була постійним та основним джерелом засобів до існування. 10 січня 2022 року заявниця звернулася до Криворізького відділення управління виконавчої дирекції ФСС України в Дніпропетровській області із заявою про призначення страхових виплат та одноразової допомоги на сім'ю у зв'язку із втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві. Проте, у призначенні одноразової виплати на сім'ю їй було відмовлено, оскільки вони з чоловіком були зареєстровані за різними адресами. Просила суд встановити факт проживання однією сім'єю заявника з чоловіком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 01 квітня 2020 року по день смерті включно.
Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 листопада 2022 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, заінтересована особа Криворізьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, задоволено.
Встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 01 квітня 2020 року до дня смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Із вказаним рішенням не погодилась заінтересована особа Управління виконавчої дирекції ФСС України в Дніпропетровській області та оскаржила його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що згідно з пунктом 5.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 № 11 (зі змінами, що внесені постановою правління Фонду соціального страхування України від 25 лютого 2021 року №7) для отримання одноразової допомоги на сім'ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого/потерпілого. Вважає, що оскільки встановлення відповідного факту необхідно заявниці для отримання одноразової допомоги сім'ї, що призначається у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві, тому суд мав залишити заяву без розгляду, у зв'язку з виникненням спору про право.
У відзиві на апеляційну скаргу представниця заявниці ОСОБА_4 просила залишити без змін рішення суду першої інстанції та залишити без задоволення апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції ФСС України в Дніпропетровській області.
Представник заінтересованої особи Управління виконавчої дирекції ФСС України в Дніпропетровській області у судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа та про доставку SMS-повідомлення.
Заявниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 у судовому засіданні апеляційного суду просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення заявниці та її представника, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що згідно з свідоцтва про одруження ОСОБА_5 та ОСОБА_2 з 31 березня 2021 року перебували у зареєстрованому шлюбі, актовий запис № 139 (а.с. 6).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 7).
Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).
Відповідно до довідки Відділу реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради №3348 від 20 квітня 2021 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 5 зворот)
Згідно із листом Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції фонду в Дніпропетровській області Фонду соціального страхування України від 20 січня 2022 року ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки реєстрація місця проживання ОСОБА_1 не співпадає з реєстрацією місця проживання потерпілого, у Криворізького відділення відсутні підстави для призначення одноразової виплати на сім'ю (а.с. 10).
Відповідно до акту мешканців будинку АДРЕСА_3 від 13 грудня 2021 року ОСОБА_1 проживала зі своїм чоловіком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 в період з 31 квітня 2021 року по 04 липня 2021 року. Даний факт підтверджено сусідами (а.с. 9).
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що заявницею надані належні та допустимі докази того, що вона з чоловіком перебували у зареєстрованому шлюбі, проживали разом за однією адресою та вели спільний побут, мали спільний бюджет.
Проте, таке рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом частини 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Згідно із частиною 4 статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право.
Пунктом 5.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 № 11 (зі змінами, що внесені постановою правління Фонду соціального страхування України від 25 лютого 2021 року №7) визначені вимоги для отримання одноразової допомоги на сім'ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого.
Метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки (подружжя) без реєстрації шлюбу, та факту перебування на утриманні померлого, є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для отримання допомоги після смерті потерпілого, зокрема з метою наступного вирішення питання для призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою годувальника.
Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, суд першої інстанції не врахував, що між учасниками цієї справи існує спір щодо нарахування та сплати соціальних виплат - одноразової допомоги в разі смерті потерпілого членами сім'ї та особами, які мають право на виплати.
Отже встановлення факту проживання заявниці однією сім'єю з померлим, наявності у неї права на отримання страхових виплат, передбачених пунктом 5.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 11 (зі змінами, що внесені постановою правління Фонду соціального страхування України від 25 лютого 2021 року №7) для отримання одноразової допомоги на сім'ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого/потерпілого, та правомірності рішень дій чи бездіяльності органів інстанції Управління виконавчої дирекції ФСС України в Дніпропетровській області можливо лише при вирішенні спору між сторонами у порядку загального позовного провадження.
Відповідно до частини 6 статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Суди не вправі діяти всупереч нормам процесуального права, які передбачають лише певні дії у відповідних ситуаціях та обставинах.
Враховуючи те, що між учасниками цієї справи існує спір з приводу соціальної виплати, а також правомірності рішень, дій чи бездіяльності органів Фонду соціального страхування України, суд відповідно до вимог статті 294 ЦПК України мав залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду і роз'яснити їй право подати позов на загальних підставах.
Суд на зазначені норми процесуального права достатньої уваги не звернув та помилково розглянув заяву по суті в порядку окремого провадження.
Подібні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 295/3547/21.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що «юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі №750/9847/18 (провадження № 61-18230св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження №61-14968св20).
Частиною 4 статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Залишення без розгляду заяви не позбавляє ОСОБА_1 права звернутися до суду відповідної юрисдикції для вирішення спору в порядку позовного провадження.
Виходячи з викладеного, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції ФСС України в Дніпропетровській області відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України необхідно задовольнити, оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасувати, залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду, роз'яснивши, що вона вправі звернутися з відповідними вимогами у порядку позовного провадження.
Керуючись статтями 259, 374, 376, 381-384, 388, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області задовольнити частково.
Рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 листопада 2022 року скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, заінтересована особа Криворізьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що вона має право подати позовну заяву до суду на загальних підставах.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 01 лютого 2023 року.
Судді І.В. Кішкіна
О.В. Агєєв
О.І. Корчиста