Провадження № 22-ц/803/1302/23 Справа № 225/1062/22 Суддя у 1-й інстанції - Геря О.Г. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.
01 лютого 2023 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Агєєва О.В.,
суддів: Кішкіної І.В., Корчистої О.І.,
за участю секретаря судового засідання Шумило І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу 225/1062/22 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Торецька міська військова адміністрація Бахмутського району, про встановлення факту родинних відносин, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 01 серпня 2022 року, ухвалене у складі судді Геря О.Г.,-
У лютому 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до Дзержинського міського суду Донецької області з заявою про встановлення факту родинних відносин, в обґрунтування якої зазначила, що вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 20 грудня 2021 року. Заявниця була найближчим родичем для померлого ОСОБА_2 , постійно підтримувала з ним родинний зв'язок. Коли брат ОСОБА_3 помер, саме заявниця займалася процедурою його похованням. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та депозитний вклад у банку. Заявник у встановлений законодавством шестимісячний строк звернулась до приватного нотаріуса Торецького міського нотаріального округу з метою прийняття спадщини та заведення спадкової справи. Нотаріусом було прийнято заяву про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 , однак їй повідомлено про неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із недоведеністю родинних відносин заявника та померлого.
З метою вирішення питання по суті та досудового врегулювання спору заявник звернулась до Торецького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з метою отримати актовий запис про народження свого батька ОСОБА_4 (батька заявника та, одночасно, рідного дядька брата заявниці). Проте на своє звернення заявник отримала відповідь, що відомості про народження відсутні. Вважає, що єдиним та найближчим родичем у ОСОБА_2 була вона, двоюрідна сестра, та її родина. Коли ОСОБА_2 помер, усією процедурою поховання займалася саме заявниця та її родина, що підтверджується договором про організацію та проведення поховання. Зокрема, у договорі міститься номер телефону заявниці у справі як номер замовника послуги, а замовником у договорі прописана донька заявника - ОСОБА_5 . ОСОБА_2 проживав один, спадкоємців першого та другого ступеня споріднення не мав, а його єдиний рідний дядько помер ще у 1985 році, що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке міститься у заяві. Відтак, єдиною особою, яка має право отримати спадщину від покійного ОСОБА_2 є саме вона - ОСОБА_1 .
Просила визнати факт того, що вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 01 серпня 2022 року у задоволенні вимог було відмовлено.
Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення її заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що не була належним чином повідомлена про розгляд справи, що порушило її права як заявника. Зокрема вона не отримувала повісток на 01 серпня 2022 року. Вона не узгоджувала обставин щодо направлення заяви про розгляд справи без участі тощо. Вважає, що докази, додані до заяви, дають підстави для встановлення факту родинних відносин між нею та померлим ОСОБА_2 . Суд фактично позбавив її права на оформлення спадщини таким рішенням.
Торецька міська військова адміністрація Бахмутського району надала відзив на апеляційну скаргу, у якому просила рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення у зв'язку з недоведеністю факту, що підлягає встановленню.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з'явились в судове засідання, оскільки, відповідно до частини 2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 01 серпня 2022 року скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.
Так, в тексті оскаржуваного рішення зазначено, що в судове засідання заявник не прибула, була повідомлена про час та місце розгляду справи належним чином (а.с.33).
Відповідно до частин 1-5 статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
За пунктом 1 частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Проте відомості щодо належного повідомлення заявника про розгляд справи 01 серпня 2022 року у матеріалах справи відсутні.
Так, у матеріалах справи відсутні не тільки докази отримання судових повісток, а й докази того, що вони взагалі направлялися заявнику.
Отже, суд розглянув справу, не повідомивши заявнику належним чином про час та місце судового засідання, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Віктор Назаренко проти України» від 3 жовтня 2017 року; «Лазаренко та інші проти України) від 27 червня 2017 року).
Згідно положень ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є в тому числі порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права, у тому числі розгляд справи (питання) за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою, є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Таким чином встановлено, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, а саме: справа розглянута за відсутності заявника, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, що в свою чергу є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
Вирішуючи справу по суті заявлених вимог, апеляційний суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 перебували у шлюбі, що підтверджується посвідкою від 04.01.1937 року, актовий запис №2.
ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_8 (свідоцтво про народження заявниці серії НОМЕР_2 , виданої Нью-Йоркською селищною радою Дзержинської міської ради).
Наявна також копія свідоцтва про одруження ОСОБА_9 , 1945 року народження, та ОСОБА_7 , 1945 року народження, серії НОМЕР_3 , виданого Новгородською селищною радою Донецької області від 24.08.1963, після реєстрації якого останній ОСОБА_7 присвоєно прізвище ОСОБА_10 .
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , (згідно свідоцтва серії НОМЕР_4 , виданого Новгородською селищною радою м.Дзержинська від 20.05.1985 року, актовий запис №111).
ОСОБА_11 , 1908 року народження та ОСОБА_12 , 1910 року народження, вступили у шлюб, згідно свідоцтва, виданого 28.12.1949 року Желізнянською селищною радою Дзержинського району Сталінської області серії НОМЕР_5 , актовий запис №59, після укладення якого ОСОБА_12 присвоєно прізвище ОСОБА_13 .
ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 згідно свідоцтва серії НОМЕР_6 , виданого 03 липня 1951 року, в якому батьками зазначено ОСОБА_11 та ОСОБА_14 .
Надано також копію свідоцтва про смерть ОСОБА_11 серії НОМЕР_7 , виданого Новгородською селищною радою м. Дзержинська від 12.04.1985 року, актовий запис №92.
Згідно копії свідоцтва, видане Торецьким відділом реєстрації актів цивільного стану у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харікв) від 20.12.2021 серії НОМЕР_8 про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , він помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно копії договору на організацію та проведення поховання ОСОБА_2 від 17 грудня 2021, замовником зазначено ОСОБА_5 .
Заявником до позову також додано фототаблицю, та зазначено, що на фото 1 зображена у положенні стоячи у білій хустині заявник та у нижньому ряду, присівши, зображений ОСОБА_2 у сорочці у клітинку. З іншого боку, присівши, на цьому ж фото зображений дядько заявниці - батько ОСОБА_2 , ОСОБА_11 . Фото 2: біля домовини у сорочці в клітинку зображений дядько заявника та батько ОСОБА_2 , а поруч із ним у білій сорочці батько заявника та дядько ОСОБА_2 . У домовині дід заявника (батько ОСОБА_4 та ОСОБА_11 ). Фото 3: в домовині жінка дядька заявника - мати ОСОБА_2 . У сорочці в клітинку біля домовини дядько заявника (батько ОСОБА_2 ). З самого краю у ніг домовини, за жінкою в окулярах зображений батько заявника - дядько ОСОБА_2 .
Апеляційний суд зазначає, що заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, ОСОБА_1 посилалася на те, що ОСОБА_2 є її двоюрідним братом, батько заявка, ОСОБА_4 , та батько покійного ОСОБА_2 , ОСОБА_11 були рідними братами, проте свідоцтва про народження обох братів були втрачені. Через це вона позбавлена можливості прийняти та оформити спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 . При цьому зазначала, що вона є єдиною спадкоємицею за законом після смерті двоюрідного брата.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
Суддя відмовляє в відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Тобто визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Аналогічні за змістом висновки щодо встановлення факту викладені в постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц (провадження № 61-39374св18), від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19 (провадження № 61-1128св20), від 27 серпня 2020 року у справі № 201/1935/20 (провадження № 61-8149св20), від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19 (провадження № 61-872св21), від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20).
Відповідно до частини першої статті 1277 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням (частина третя статті 1277 ЦК України).
Якщо спадкоємці не приймають спадщину, то вона охороняється відповідно до статті 1283 ЦК України.
З матеріалів справи, а саме з відзиву на апеляційну скаргу, вбачається що Торецька міська військова адміністрація заперечує проти задоволення вимог ОСОБА_1 (а.с.76, 77)
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що оскільки встановлення факту родинних відносин потрібно заявнику для отримання спадкового майна у власність після смерті ОСОБА_2 , а заінтересована особа фактично не згодна з встановленням факту родинних відносин між заявником та ОСОБА_2 , то має місце спір про право і даний спір повинен вирішуватись у порядку позовного провадження.
Зазначене узгоджується також з правовою позицією, викладеною у постанові КЦС ВС від 29 червня 2022 року, справа № 205/6338/21.
Згідно з ч.6 ст.294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
На думку апеляційного суду в зазначеній справі існує спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню із залишенням заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст.294, 377, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 01 серпня 2022 року задовольнити частково.
Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 01 серпня 2022 року скасувати.
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Торецька міська військова адміністрація Бахмутського району, про встановлення факту родинних відносин залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 її право на звернення до суду з позовом у загальному порядку.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.
Судді: