Провадження № 11-кп/803/655/23 Справа № 199/5672/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
24 січня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12022221110000006 від 02.01.2022 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2022 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Cтерлібашево Стерлібашевського району, Башкирія, Російська Федерація, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, -
встановила:
Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2022 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді 05 років 03 місяців позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_7 на корить держави витрати на залучення експерта для проведення експертизи № СЕ-19/121-22/540-ТВ від 21.01.2022 року в розмірі 2231 грн. 06 коп та вирішено долю речових доказів.
Вироком суду встановлено 02.01.2022 близько 10 години 00 хвилин ОСОБА_7 прийшов до території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_8 , де маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою наживи, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження віконної рами, яка розташована в приміщенні вищевказаного домоволодіння, проник в середину будинку, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_8 , а саме: DVD - відеоплеєр марки «SonyDVP-NS38» вартістю 259 грн 66 коп.; чайник електричний марки «Rotex RKT-10A» з дисковим нагрівачем марки «Delfa» вартістю 185 грн 00 коп; напівавтоматичний пристрій для вимірювання артеріального тиску марки «А&DUA-604» вартістю 483 грн 33 коп.; механічний пристрій для вимірювання артеріального тиску вартістю 193 грн 33 коп.; Led-ліхтарик марки «YajiaYj-1027T»вартістю 124 грн 62 коп.; чоловічу куртку марки «Shengyi» вартістю 316 грн 33 коп, чим завдав майнову шкоду потерпілій ОСОБА_8 на загальну суму 1562 гривни 27 копійок.
В подальшому ОСОБА_7 , утримуючи в руках вищевказане майно виніс його з будинку, проте довести свій злочин до кінця ОСОБА_7 не зміг, оскільки хоча він і виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з незалежних від його волі причин, так як він був помічений на місці вчинення злочину потерпілою ОСОБА_8 .
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить змінити вирок в частині призначеного покарання та залишити йому призначене Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 17.05.2022 року покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги обвинувачений, не оспорюючи фактичні обставини, викладені у вироку та доведеність його вини, посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що суд, призначаючи йому покарання за цим вироком, помилково застосував положення ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.05.2022 року він був засуджений за більш тяжке кримінальне правопорушення до 5 років позбавлення волі, тому вважає, що суд повинен був залишити призначене йому попереднім вироком покарання без змін.
Під час апеляційного перегляду:
- прокурор ОСОБА_6 заперечував проти скарги та просив залишити рішення суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України КК України, за обставин, встановлених судом і викладених у вироку,та кваліфікація його дій обвинуваченим в апеляційній скарзі не оскаржуються, а тому апеляційним судом не переглядаються.
Окрім того, обвинувачений не оспорює вид та розмір призначеного йому покарання, в межах санкції статті інкримінованого злочину.
Порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою скасування вироку, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Надаючи оцінку доводам обвинуваченого, зазначеним в апеляційній скарзі, щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до порушення правил призначення покарання за сукупністю злочинів, то вони є безпідставними.
Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах 1-3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 70 КК України визначено, що при сукупності злочинів суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_7 раніше судимий вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.05.2022 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі.
В межах кримінального провадження, яке переглядається судом апеляційної інстанції, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 ККУкраїни, 02.01.2022, тобто до ухвалення вироку 17.05.2022 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області.
Як вбачається з оскаржуваного вироку, суд правильно призначив обвинуваченому остаточне покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.
На підставі викладеного апеляційний суд не знаходить підстав для скасування вироку в частині призначення покарання та вважає вирок законним, обґрунтованим, у зв'язку з чим апеляційну скаргу обвинуваченого слід залишити без задоволення, а вирок суду без змін.
Керуючись ст. 405, 407, 418,419 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 ,- залишити без задоволення.
Вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 426 КПК України до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3