25 жовтня 2007 р.
№ 2-7/2100-2006А(2-7/16547-2005)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Добролюбової Т.В.
суддів
Гоголь Т.Г., Швеця В.О.
розглянувши матеріали
касаційної скарги
Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.05.2006 року
у справі
№2-7/2100-2006А
за позовом
Установи “28 управління начальника робіт» Міністерства оборони України
до
Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим
про
визнання недійсним податкового повідомлення - рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Макаров К.К.- за дов. від 01.02.07 №137;
від відповідача : Придатько О.О.- за дов. від 20.11.06.
Установою “28 управління начальника робіт» Міністерства оборони України у грудні 2005 року заявлений позов до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення №0004162301/0 від 21.11.05.
доповідач: Добролюбова Т.В.
Постановою господарського суду Автономної республіки Крим від 14.02.2006, ухваленим суддею Дворним І.І., позовні вимоги задоволені. Постанова суду вмотивована приписами Закону України “Про плату за землю» ,статтями 116, 125, 126 Земельного кодексу України та прийнята за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Фенько Т.П.- головуючого, Дугаренко О.В., Волкова К.В., постановою від 10.05.06 перевірену постанову господарського суду першої інстанції залишив без змін. Постанова апеляційної інстанції прийнята за правилами Господарського процесуального кодексу України з посиланням на те, що до юрисдикції адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають зі здійснення суб'єктами владних повноважень, віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій, а податкові органи є контролюючими органами виконавчої влади і не здійснюють управлінських функцій.
Державна податкова інспекція в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційної інстанції у справі скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального права, а матеріали справи скерувати на новий розгляд до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги інспекція зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосований Закон України “Про плату за землю» від 19.09.1996. Крім того, заявник наголошує на недосліджені судами акта приймання-передачі земельної ділянки. Скаржник також вказує на те, що висновок суду про обов'язок Державної податкової інспекції у разі проведення перевірки звертатися до суду із заявою суперечить пункту 8 абзацу 6 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні».
Від Установи “28 управління начальника робіт» Міністерства оборони України надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Вищий Господарський суд України заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В. і пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України унормовано перелік категорій справ, які підвідомчі господарським судам. Господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, виниклих із публічно-правових відносин. Такі спори віднесені до компетенції адміністративних судів. Спори, що віднесені до підвідомчості господарських судів, кваліфікуються за сукупністю предметного та суб'єктного критеріїв. За предметним критерієм до компетенції господарських судів відносяться спори, виниклі при здійсненні господарської діяльності. За суб'єктним критерієм до компетенції господарських судів відносяться спори, що виникають між підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними особами, громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, та у випадках, передбачених законодавчими актами України за участю державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних осіб, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, предметом позову є вимога Установи “28 управління начальника робіт» Міністерства оборони України до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкового повідомлення - рішення №0004162301/0 від 21.11.05. Апеляційний суд погоджуючись з рішенням суду першої інстанції по суті, розглянув його в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Застосування Господарського процесуального кодексу України визнається помилковим, оскільки, з 01.09.05 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України. Пунктом 1 статті 3 цього Кодексу визначено поняття справи адміністративної юрисдикції як переданого на вирішення адміністративного суду публічно -правового спору, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Пунктом 6 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні» унормовано, що до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій віднесено забезпечення застосування та своєчасність стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами. Як свідчать матеріали справи, податкове повідомлення - рішення прийняте відповідачем за результатами проведення позапланової комплексної документальної перевірки з питання правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податку на землю. Оспорюване податкове повідомлення -рішення, винесене податковою інспекцією на підставі Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181, який є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, нарахування і сплати пені, штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, Закону України “Про плату за землю», Закону України “Про систему оподаткування». В даному випадку, податковим органом на основі законодавства здійснюються владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язані з вчиненням від імені держави дій щодо контролю за повнотою та своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів, зокрема податку на землю. Отже, відповідач у справі є суб'єктом владних повноважень та здійснює у зазначених правовідносинах владні функції. Відтак, і суб'єктний склад, і характер правовідносин у цій справі свідчить про те, що даний спір виник із публічно-правових відносин, а дана справа є справою адміністративної юрисдикції. Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду, адміністративні справи,
підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Суд апеляційної інстанцій приймаючи постанову у справі, залишив поза увагою зазначені приписи діючого законодавства і помилково керувався приписами Господарського процесуального кодексу України. Відтак, постанова у справі підлягає скасуванню, а справа передачі до суду апеляційної інстанції для розгляду спору за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11110,11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.05.06 у справі №2-7/2100-2006А скасувати.
Матеріали справи скерувати до Севастопольського апеляційного господарського суду.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
Головуючий, суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець