Справа № 09/4192а
"08" жовтня 2007 р., 15 год. 30 хв. м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,
при секретарі -Лавріненко С.І.
за участю прокурора Мєшкової М.В., представників сторін: позивача -Кононенко З.В., Кішко Д.О., Крещенко Я.С. за довіреностями, відповідача -Бут В.А. начальник ДПІ, Мельникова Т.Д., Пилипенко Р.Б., Тепла В.М., Лисаченко О.А., Чернявський В.А. за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кононівський елеватор»до Державної податкової інспекції у Драбівському районі, за участю прокурора Черкаської області, про скасування податкових повідомлень-рішень, -
До господарського суду подано адміністративний позов, у якому позивач просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача від 12 квітня 2007 року № 230 00004522301/0 1618 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 126482,00 грн. у тому числі: за основним платежем - 90455,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 36027,00 грн. (далі -перше спірне рішення) та № 231 0000462301/0 1619 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість (далі -ПДВ) в сумі 983395, 00 грн., у тому числі: за основним платежем - 655597,00 грн., грн. за штрафними (фінансовими) санкціями -327798,00 грн. (далі -друге спірне рішення) з підстав невідповідності їх вимогам податкового законодавства, не доведеності, та як таких, що не відповідають дійсності, порушують права та господарські інтереси підприємства.
Заявою від 08 жовтня 2007 року позивач уточнив позовні вимоги, у якій просить скасувати спірні рішення.
Позовні вимоги мотивовані наступним:
1. Відповідач безпідставно визначив господарські операції з експорту продукції згідно договорів комісії як «нехарактерну для діяльності підприємства» та такими, що не є господарськими операціями в розумінні п.п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно, зроблено неправомірний висновок про порушення п.5.1 ст.5 цього Закону, з огляду на наступне:
- визначення господарських операцій, які виконують підприємства як нехарактерних, законодавство не передбачає, посилання інспекторів в акті перевірки на нормативний акт відсутнє;
- відповідач послався на те, що в результаті реалізації товару ТОВ «Кононівський елеватор» не отримало дохід в розумінні ст.142 Господарського кодексу України (далі -ГК України), при цьому розрахунок доходу визначається як вартість реалізованого товару за вирахуванням собівартості, витрат по збуту, витрат по страхуванню. Однак такий вид розрахунку від окремої господарської операції не передбачений Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Підприємством при здійсненні господарської операції виконані повністю зобов'язання, фактично поставлений товар, проведені взаєморозрахунки, реалізація продукції проведена за цінами, які отримано комісіонером за результатами вільних біржових торгів та зафіксована біржовим контрактом (угодою), ціна не менше вартості обумовленої в договорі комісії, укладеному позивачем з комісіонером;
- посилаючись на ст.142 ГК України, відповідач не звернув увагу на визначення господарської діяльності (ст.3 ГК України) та те, що обмеження прав суб'єктів господарювання щодо придбання та реалізації товарів є дискримінацією суб'єктів господарювання (ст.31 ГК України);
- посилання відповідача на норми ГК України взагалі безпідставне, оскільки лише Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» регулює дані питання, на що також вказує Вищий господарський суд України в постанові від 03.03.3005 року.
2. Порушення п.п.7.4.1 та п.п.7.4.4 Закону України «Про податок на додану вартість», на які вказує відповідач, позивач не допускав. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду. ТОВ «Кононівський елеватор» вважає, що:
- неможливо розглядати окрему господарську операцію, як господарську діяльність в цілому;
- на протязі перевіреного періоду підприємство здійснювало операцію з придбання продукції та її реалізації на експорт два рази, також це відбувалось і за період попередньої податкової перевірки, тому безпідставне визначення, що діяльність підприємства не була регулярною, не постійною та не суттєвою;
- підприємство при здійсненні господарської діяльності може отримувати як прибуток, так і збиток, бо вона пов'язана з ризиком.
3. Відповідач порушив приписи ч.1 ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Нарахування штрафних санкцій, зазначених в акті перевірки, також не відповідає вимогам податкового законодавства.
Відповідач у письмових запереченнях позовні вимоги не визнав, вважаючи спірні рішення обґрунтованими та законними. Спростовуючи доводи позивача, відповідач у запереченнях посилається на наступне:
- необхідною передумовою для визначення правильності обчислення податкового зобов'язання як з ПДВ, так і податку на прибуток є обґрунтованість віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту в першому випадку та законність віднесення до складу валових витрат під час господарської діяльності платника податку з врахування норм спеціальних законів;
- позивачем було здійснено декілька операцій з купівлі товару - олії соняшникової нерафінованої (сирої) та її подальшого продажу на експорт через посередника -комісіонера;
- підставою визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток стало недотримання підприємством при формуванні валових витрат приписів п.1.32 а п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке виразилось в тому, що позивач не використав олію у власній господарській діяльності, про що свідчать документи щодо придбання та руху олії, а саме: отримавши олію соняшникову нерафіновану (сиру) наливом у морському торговому порту Іллічівськ, позивач не використав її для власних виробничих потреб та не виконав жодних дій під впливом яких товар зазнав будь-яких змін, наприклад, фасування олії, її рафінування, тощо. Тобто олія одержана наливом у ЗАТ «Полтавський олійно-екстракційний завод - Кернел-Груп» в такому самому стані (наливом) відповідно до ВМД була вивезена за межі митного кордону України (експортована із України), отже у позивача відсутні правові підстави для включення до складу валових витрат сум, які пов'язані з придбанням та реалізацією олії соняшникової, що призвело до збільшення доходу на суму 360823,00 грн.;
- реалізуючи товар через комісіонера на експорт, позивач не мав наміру використовувати його у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку, внаслідок чого здійснив збиткову операцію;
- підставою визначення податкового зобов'язання з ПДВ стало недотримання підприємством при формуванні податкового кредиту п.п. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». У зв'язку з тим, що підприємство не мало наміру використовувати олію соняшникову у власній господарській діяльності, віднесення суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням олії у ЗАТ «Полтавський олійно-екстракційний завод - Кернел-Груп», є неправомірним. Отже суми ПДВ, нараховані у зв'язку з придбання олії, незалежно від наявності податкових накладних, не повинні включатися до податкового кредиту.
12 вересня 2007 року подав заяву прокурор про вступ у справу.
В судовому засіданні:
- представники позивача підтримали позовні вимоги, спростовуючи доводи представників відповідача посилались на практику вирішення аналогічних спорів судами касаційних інстанцій, надали копії відповідних постанов, також посилались на те, що висновки відповідача не ґрунтуються на фактичних обставинах здійснених господарських операцій, вчинення яких відповідає нормам Цивільного та Господарського кодексів України та підтверджено документами бухгалтерського та податкового обліку позивача;
- представники відповідача заперечили проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях та доповненнях на нього, також доказували, що документальний та фактичний рух товару (олії), придбаного позивачем, свідчить про те, що він взагалі не був у власності продавця - ЗАТ «Полтавський олійно-екстракційний завод - Кернел-Груп», оскільки останнє його не виробляло, відповідно, товар позивачу фактично не передавався, отже позивач не міг передати товар на комісію ТОВ «Кернел-Трейд», і фактично такої передачі не було, про що свідчить також те, що олія в день отримання за документами позивачем, в цистернах, які належать ТОВ «Кернел -Трейд», надійшла в порт Іллічівськ; угоди вчинені між позивачем та ЗАТ «Полтавський олійно-екстракційний завод - Кернел-Груп» і ТОВ «Кернел-Трейд» вчинені без наміру правових наслідків від них, з метою зменшення податкового навантаження та ухилення від сплати податків, про що свідчить відсутність фактичного товарного руху, при документальному оформленні господарських операцій через позивача та пов'язаних між собою засновниками, господарюючими суб'єктами однієї групи -Кернел-Груп, отже угоди та господарські операції, за якими позивач визначив свої податкові зобов'язання та задекларував право на податковий кредит, є фіктивними, тому не можуть породжувати прав та обов'язків;
- прокурор підтримав доводи відповідача.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
На підставі направлення, виданого ДПІ у Драбівському районі від 15.03.2007 року №7/14, відповідачем проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 31.12.2006 року, за результатами якої складений акт від 04.04.2007 року №82/15-023/32284263 (далі -акт перевірки).
В акті перевірки вказано на порушення платником податків (позивач) п.1.32, п.5.1 ст.5, п.п.8.2.2, п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року із змінами і доповненнями (далі скорочено -ЗУ «Про оподаткування прибутку» та п.п.7.4.1,7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97, із змінами і доповненнями (далі скорочено -ЗУ «Про ПДВ»). Порушення призвели до заниження прибутку, що підлягає оподаткуванню, на суму 361823,00 грн., яка виникла за рахунок порушень у визначенні валових витрат та амортизації, у тому числі: в результаті порушень п.5.1 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку»скориговані валові витрати за 2006 рік були завищені, а прибуток, що підлягає оподаткуванню, був занижений на суму 360823,00 грн.; в результаті порушень п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 ЗУ «Про оподаткування прибутку»амортизаційні відрахування за 2006 рік були завищені, а оподатковуваний прибуток було занижено на 1000,00 грн. (п.3.1.4.акту перевірки, 18-19); також у підприємства відсутні правові підстави для формування податкового кредиту з ПДВ на суму 353505,83 грн. за податковими накладними, виданими ЗАТ Полтавський олійно-екстракційний завод Кернер-Груп (п.3.1.5 акту перевірки, а.19-22).
За результатами перевірки зроблений висновок про заниження внаслідок порушень податку на прибуток за 2006 рік на суму 90455,00 грн.. у тому числі за півріччя 2006 року на суму 89683,00 грн. та ПДВ за 2006 рік на суму 655597,00 грн. (р.4 акту перевірки «Висновки").
Податкові зобов'язання визначені за наступними господарськими операціями та обставинами.
Відповідно до договорів купівлі-продажу від 17.03.2006 року №30 ПН-К та від 08.09.2006 року №13-ПН ТОВ «Кононівський елеватор» (позивач) придбав у ЗАТ «Полтавський олійно-екстракційний завод -Кернел - Груп» олію соняшникову нерафіновану.
Відповідно до умов договорів поставка здійснювалась залізницею в цистернах на умовах СРТ (морський торговий порт Іллічівськ, база наливних вантажів).
На виконання вказаних договорів оформлено одержання позивачем олії соняшникової, а саме:
- по видатковій накладній від 28.04.2006 року №ПВН-000169, 115850,00 кг на загальну суму 322642,20 грн., податковій накладній від 28.04.2006 року №ППОД-00241 на суму 322 642,00 грн. у тому числі ПДВ 53773,70 грн.;
- видатковій накладній від 30.04.2006 року №ПВН-000170, 175600 кг на суму 489 046,00 грн., податковій накладній від 30.04.2006 року №ППОД-00242 на суму 489 046,00 грн. у тому числі ПДВ 81507,67 грн.;
- видатковій накладній від 14.05.2006 року № ПВН-000182, 406900 кг, на суму 1 133 216,50 грн., у тому числі ПДВ 188 869,42 грн.
Позивач уклав з ТОВ «Кернел-Трейд» договори комісії на продаж товарів, за умовами яких ТОВ «Кернел-Трейд» (комісіонер) зобов'язався за дорученням ТОВ «Кононівський елеватор» (комітент) здійснити в його інтересах та за його рахунок, від свого імені продаж олії соняшникової нерафінованої, а саме:
- договір комісії 03 квітня 2006 року №18ЄЛ-МК , відповідно до умов якого кількість, якість та мінімальна ціна продажу товару, а також інші вказівки комітента наводяться у додатках до договору; передача по актах приймання-передачі. Згідно Додатку №1 до цього договору передається на комісію -700 тонн; якість -повинна відповідати ДСТУ 1129-93; ціна, що складається під час біржових торгів, але не менше 455,00 дол. США за 1 тонну.
На виконання договору комісії згідно актів приймання-передачі продукції по договору комісії № 18ЄЛ-МК позивач передав комісіонеру, а останній прийняв олію нерафіновану, врожаю 2006 року (місце передачі в актах не значиться):
- від 28.04.2006 року -115,850 тн;
- 30.04.2006 року -175,600 тн;
- 05.05.2006 року -231,050 тн;
- 12.05.2006 року -116,950 тн;
14.05.2006 року -58,900 тн.
30 червня 2006 року ТОВ «Кернел-Трейд» подав звіт комісіонера, згідно якого комісіонером здійснені угоди та реалізований товар комітента, а саме: за контрактом №038/08/1-07 від 12.04.2006 року реалізовано олії соняшникової нерафінованої 698100 кг по ціні 466,00 доларів США (ВМД №500040000/6/017275 від 31.05.2006 року), витрати понесені комісіонером у зв'язку виконання договору становлять 24588,12 грн. В підтвердження виконання договору комісії надано: посвідчення про реєстрацію №П-240 від 12.04.2006 року, яким засвідчено біржову угоду (контракт) про експорт товару від 12 квітня 2006 року №СГ-ЗЕД-240-F, за якою продавець(експортер) -ТОВ «Кернел-Трейд» продав олію соняшникову нерафіновану, 2 710,00 +/-15% тонн, насіння врожаю 2005 року; протокол №5 проведення біржових торгів Українською універсальною біржею, затверджений 12 квітня 2006 року, згідно якого лот №5, олія соняшникова нерафінована, в кількості 2710 тон +/- 15% з насіння врожаю 2005 року, місцезнаходження олії ЗАТ «Полтавський олійно-екстракційний завод Кернел Групп» та біржовий контракт №СГ-ЗЕД-240-F від 12 квітня 2006 року.
- договір комісії від 15 вересня 2006 року №32ЄЛ-МК, відповідно до умов якого кількість, якість та мінімальна ціна продажу товару, а також інші вказівки комітента наводяться у додатках до договору; передача по актах приймання-передачі. Згідно Додатку №1 до цього договору передається на комісію -840 тонн; якість -повинна відповідати ДСТУ 1129-93; ціна, що складається під час біржових торгів, але не менше 495,00 дол. США за 1 тонну.
На виконання договору комісії згідно актів приймання - передачі продукції по договору комісії №32ЄЛ-МК позивач передав комісіонеру, а останній прийняв олію нерафіновану, врожаю 2006 року (місце передачі в актах не значиться):
- від 22.10.2006 року -58,500 тн;
- від 29.10.2006 року 348,550 тн;
- від 30.10.2006 року -172,550 тн;
- від 31.10.2006 року - 115.100 тн;
- від 10.11.2006 року -117,500 тн.
30 листопада 2006 року складений звіт комісіонера по договору комісії, згідно якого комісіонером вчинені угоди та реалізований товар, а саме: за контрактом №038/08/01-30 від 16.10.2006 року реалізовано олії соняшникової в кількості 812210 кг по ціні 502,00 доларів США за 1 тонну (ВМД №5000040000/6/047627 від 22.11.2006 року); витрати понесені у зв'язку з виконанням договору за рахунок комітента становлять 24 708,91 грн. В підтвердження виконання договору комісії надано протокол №17 проведення біржових торгів, згідно якого лот №17, олія соняшникова нерафінована в кількості 7160 тонн +\- 15%, з насіння врожаю 2006 року, що відповідає ДСТУ 1129-93, наливом, місцезнаходження ЗАТ Полтавський «ОЕЗ Кернел-Груп» та/або ЗАТ «Волчанський ОЕЗ» та/або ЗАТ «Приколотнянський ОЕЗ».
Згідно залізничних квитанції про приймання вантажу, наданих позивачем, №43783620 від 18.10.2006, №43783641 від 22.10.2006 року, №43783642 від 22.10.2006 року, №43783648 від 22.10.2006 року, №43783644 від 22.10.2006 року, №43783645 від 22.10.2006 року, №43783646 від 22.10.2006 року, №43783648 від 23.10.2006 року, №43783663 від 25.10.2006 року, №43783664 від 25.10.2006 року, №43783675 від 30.10.2006 року, №43783676 від 30.10.2006 року, №43365917 від 05.11.2006 року (на групу вагонів), №43783674 від 07.11.2006 року відправником олії соняшникової значиться -ЗАТ «ПМЄЗ -Кернел Груп», за його пломбою, до станції Іллічівськ -Експорт Од.з.д., одержувач - Іллічівський МТП для ДП «Новикъ».
Відповідно до реєстру відвантаженої олії соняшникової по договору комісії №32ЄЛ від 15.09.2006 року місцем зливу Іллічівськ у цистерни ТОВ «Кернел-Трейд» комітент Кононівський елеватор по вказаних вище залізничних накладних (квитанціях) відвантажив олію на експорт. Згідно доручень №799-3, 799-9 на вантаж, запланований до завантаження на судно т\п Іллічівськ ОТО-4 відправником вантажу значиться ТОВ «Кернел Трейд», м.Київ, ТОВ «Кононівський елеватор», Черкаська область, Драбівський район, с.Кононівка.
За вказаними встановленими обставинами, на підставі акту перевірки, 12 квітня 2007 року відповідач прийняв спірні рішення, за якими визначив позивачу податкові зобов'язання:
- перше спірне рішення № 230 00004522301/0 1618, за яким визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 126482,00 грн. у тому числі: за основним платежем - 90455,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 36027,00 грн.;
- друге спірне рішення № 231 0000462301/0 1619, за яким визначені податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 983395, 00 грн., у тому числі: за основним платежем - 655597,00 грн., грн. за штрафними (фінансовими) санкціями -327798,00 грн.
Позивач оскаржував рішення ДПІ у Драбівському районі до ДПА в Черкаській області, ДПА України. Рішеннями про результатами розгляду скарги та повторної скарги рішення ДПІ у Драбівському районі залишені без змін.
Розглянувши доводи сторін, матеріали справи, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.
Предметом спору є правильність податкового обліку валових доходів та валових витрат позивача за господарськими операціями з придбання олії соняшникової нерафінованої та використання її у господарській діяльності.
Норми ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», на порушення яких посилається відповідач, передбачають наступне:
1. Пункт 1.32 ЗУ «Про оподаткування прибутку»визначає, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь третьої особи.
2. Пункт 5.1 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку»передбачає, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Порушення п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 ЗУ «Про оподаткування прибутку»позивач не заперечує.
Норми ЗУ «Про ПДВ»на порушення яких посилається відповідач, передбачають наступне:
Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про ПДВ»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Підпункт 7.4.4 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про ПДВ»передбачає, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
З матеріалів справи та документів, що підтверджують вчинення господарських операцій на виконання укладених договорів купівлі-продажу олії соняшникової, вбачається, що передача олії нерафінованої від ЗАТ Полтавський олійно-екстракційний завод Кернер-Груп до позивача фактично не відбулась, тому позивач не набув право власності на неї. Позивач не надав належних доказів, які б свідчили про те, що олія соняшникова, яку він придбав у ЗАТ Полтавський олійно-екстракційний завод Кернер-Груп дійсно була передана, знаходилась на зберіганні чи його розпорядженні. Отже відсутні підстави вважати, що ТОВ «Кернел Трейд»уклав біржові угоди на продаж олії, яка належала позивачу, та на виконання договорів комісії.
Доводи відповідача про те, що олія не була у власності продавця - ЗАТ «Полтавський олійно-екстракційний завод - Кернел-Груп», оскільки останнє його не виробляло, товар позивачу фактично не передавався, отже позивач не міг передати товар на комісію ТОВ «Кернел-Трейд» і фактично такої передачі не було, відповідають фактичним обставинам.
За таких обставин, висновки відповідача про те, що до валових витрат віднесені суми за господарськими операціями, які не використані у господарській діяльності ґрунтуються на законі.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України, тобто за наявності підстав для звільнення від доказування, які у даній справі відсутні. В адміністративних справах про протиправність рішення, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
З огляду на вищевикладені обставини, суд вважає, що відповідач спростував доводи позивача, довів факти порушення позивачем податкового законодавства та правомірність спірних рішень. Вимоги позивача суд вважає не доведеними, спірні рішення правомірними, підстав для їх скасування суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд, -
Відмовити повністю у адміністративному позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Кононівський елеватор»до Державної податкової інспекції у Драбівському районі про скасування податкових повідомлень-рішень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ Н.М.Курченко
Постанова складена в повному обсязі 16 жовтня 2007 року.