Рішення від 23.10.2007 по справі 2/207-10/297

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2007 р.

Справа № 2/207-10/297

Розпорядженням голови господарського суду від 08.10.07р., справу № 2/207 передано на розгляд судді Шелест С.Б.

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шелест С.Б.

При секретарі судового засідання: Дребот Н.Д.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго»в особі

філії -Івано-Франківського РЕМ

76006, м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича, 7

до відповідача: Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго»

76006, м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 59-А

про стягнення 15964 грн. 69 коп.

За участі представників сторін:

від позивача: Іванишин В.І. - юрист, (довіреність № 829 від 23.03.07р.)

від відповідача:Круць В.Б. - юрисконсульт, (довіреність № 10-2/07 від 10.01.07р.);

Кобилянський М.В. - начальник виробничо-технічного відділу,

(довіреність № 325-2/07 від 20.09.07р.);

Цікель Б.М. - головний енергетик, (довіреність №326-2/07 від 20.09.07р.)

ВСТАНОВИВ:

Відкритим акціонерним товариством «Прикарпаттяобленерго»в особі філії Івано-Франківського РЕМ заявлений позов про стягнення 15964 грн. 69 коп.

Заявою від 17.10.07р. (вх. № 9330 від 18.10.07р.) позивач зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 13046,89 грн., з яких: 2214 грн. 42 коп. борг за перевищення договірних величин потужності, 7465 грн. 19 коп.- інфляційних втрат, 3367 грн. 28 коп.- 3% відсотків річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, а тому заява позивача підлягає прийняттю та розгляду по суті.

Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав.

Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позов проти позову заперечує, вказуючи на відсутність боргу за споживання електроенергії, а отже неправомірність, на його думку, застосування відповідальності на підставі ст. 625 ЦК України у вигляді інфляційних втрат та 3% річних. Заперечуючи позов в частині стягнення 2214,42 грн. коштів за перевищення договірних величин потужності, відповідач посилається також на пропуск спеціальної позовної давності, передбаченої ЦК України, застосування якого є обов»язковим при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання в силу ст.223 ГК України. При цьому, твердження позивача про перевищення відповідачем договірних величин потужності, вважає надуманими, вказуючи на те, що виділена Позивачем величина граничної потужності в години максимуму енергосистеми, на грудень 2004 року по котельні на вул.Воїнів Інтернаціоналістів, не відповідала реальному навантаженню котельні в зимовий період, яке згідно протоколу замірів добового навантаження склало на грудень 180 кВт, тоді як розрахунок потужності вівся по нетиповому осінньому протоколу замірів добового навантаження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

04.08.2004р. між сторонами даного спору укладено договір № 397 про постачання електричної енергії із змінами і доповненнями від 14.09.04р., на виконання якого Позивач (Електропостачальна організація) постачає відповідачу (Споживачу) електричну енергію, а Відповідач, в свою чергу, зобов»язується оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід»ємними частинами.

Згідно з п.2.1 Договору, взаємовідносини між сторонами регулюються даним Договором, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, Постановами КМУ, НКРЕ України та іншим чинним законодавством України.

Відповідно до п.2.3.4. Договору, відповідач взяв на себе зобов»язання оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатку 2 до Договору «Порядок розрахунків». Зокрема, згідно п.2 додатку, Споживач зобов»язався проводити остаточний розрахунок по всіх платежах, передбачених даним Договором, протягом 3 днів після дня вказаного в п.2.3.3 даного Договору.

В порушення договірних зобов»язань за період з січня 2007 року по 01 липня 2007 року ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго»не проводило в повній мірі та у передбачені Договором строки розрахунки за спожиту електроенергію згідно з умовами Договору, звітами споживача про обсяг використаної електроенергії за вказаний період та рахунками позивача. Динаміка розрахунків відповідача вбачається з довідки позивача (а.с.46,47), факт прострочення виконання грошового зобов»язання з оплати рахунків позивача, відповідачем не спростований та не заперечується представниками в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором. Відповідальність за порушення виконання грошового зобов»язання передбачена також п.4.2.1.Договору.

За наведених обставин, вимоги щодо стягнення інфляційних втрат за період прострочення в розмірі 7465,19 грн. та 3% річних в розмірі 3367,28 грн. згідно з розрахунками позивача - обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відсутність у відповідача боргу за спожиту електроенергію свідчить про виконання ним грошового зобов»язання, проте в силу ст.625 ЦК україни не звільняє останнього від передбаченої законодавством цивільної відповідальності за прострочення такого виконання; факт прострочення відповідачем не спростований , тому заперечення відповідача з цього приводу є безпідставними.

В решті вимог щодо стягнення 2214 грн. 42 коп. боргу за перевищення договірних величин потужності, суд не вбачає підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п.1.2. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 22.08.02р. № 928, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 14.11.02 р. за N 903/7191, договірна потужність - узгоджена із споживачем на розрахунковий період відповідно до нормативних документів та зазначена у договорі гранична величина сумарної споживаної потужності в години максимального навантаження енергосистеми, яка встановлюється для об'єктів споживача потужністю 150 кВ x А (кВт) і більше, що розташовані окремо від основного підприємства споживача і не мають спільної з іншими об'єктами споживача технологічної електричної мережі.

Згідно п.5.5 Правил, п.5.2 Договору договірні (граничні) величини доводяться Постачальником електричної енергії до відома Споживача, письмовим повідомленням (рекомендованим листом) або наручно під розписку, що є невід»ємною частиною цього Договору, щомісячно не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду -по споживанню електричної потужності в години максимального навантаження енергосистеми.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами спільних замірів електричної потужності на об»єкті ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго»по вул. Воїнів Інтернаціоналістів 16.12.2004р. представником Івано-Франківського РЕМ та представником Відповідача було складено акт замірів електричної потужності від 16.12.04р. Даним актом зафіксовано максимальну потужність підприємства в години максимального навантаження енергосистеми в розмірі 110,4 кВт, в той час коли договірна величина потужності становила 77 кВт (письмове повідомлення позивача від 16.11.04р. № 9-662).

Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України «Про електроенергетику»в редакції Закону N 1158-IV від 11.09.2003 , що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, державних професійно-технічних навчальних закладів) сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Керуючись вимогами ч.6 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п.7.26 Правил, п.4.2.2 Договору на різницю між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності, яка в даному випадку становить 33,4 кВт/год, був виписаний та відправлений рекомендованим листом рахунок за перевищення споживання граничних величин потужності № 397/3 від 21.01.05р. на суму 2214 грн. 42 коп.

Разом з тим, відповідальність за перевищення договірних величин потужності передбачена зазначеним Законом, носить характер господарської (штрафної) санкції в розумінні ст.216,217,230 ГК України. Зазначеними нормами ГК України передбачено, що підставою для застосування господарської (штрафної) санкції є невиконання, неналежне виконання господарських зобов»язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності учасниками господарських відносин; такі санкції застосовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 233 цього ж Кодексу передбачені строки їх застосування. Так, в силу ч.1 зазначеної норми ГК України, при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом. Відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України, до вимог про стягнення штрафу застосовується спеціальна позовна давність в один рік. Позивач довідався про правопорушення 16.12.2004р. (акт замірів електричної потужності від 16.12.04р.). В силу ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності , про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

За наведених обставин, в частині стягнення 2214 грн. 42 коп. коштів за перевищення договірних величин потужності, слід відмовити.

Судові витрати за правилами ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.124 Конституції України, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96р. № 28 у редакції постанови НКРЕ від 22.08.02р. № 928, ст.ст. 526, 625, ч.2 ст.258, ч.4 ст.267 ЦК України, ст.216,217,230,233 ГК України ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», 76006, м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 59-А (код 03346058) на користь Відкритого акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» в особі філії - -Івано-Франківського РЕМ, 76006, м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича, 7 (код 25683081) -3367,28 грн. 3% річних, 7465,19 грн. - інфляційних втрат, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення на поточний рахунок № 26000301711847 в ІФ ЦВ «Промінвестбанку», МФО 336354.

В решті позову - відмовити.

Видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Шелест С.Б.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 30.10.2007р.

Внесено в діловодство

пом. судді Кузишин У.Б.

Попередній документ
1087205
Наступний документ
1087207
Інформація про рішення:
№ рішення: 1087206
№ справи: 2/207-10/297
Дата рішення: 23.10.2007
Дата публікації: 07.11.2007
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію