Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 січня 2023 року Справа №0540/5858/18-а
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Буряк І.В., розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області третя особа: Управління соціального захисту населення Покровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, ЄДРПОУ 42169323), третя особа Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Поштова, 22, ЄДРПОУ 25953161) про визнання рішення суб'єкта владних повноважень протиправним та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 21.03.2018 року про відмову у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з лютого 2018 року.
Рішення суду допущено до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, ЄДРПОУ 42169323) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відшкодування судових витрат у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Судове рішення набрало законної сили 27.09.2018.
19.11.2018 судом видано виконавчі листи у справі.
З матеріалів справи вбачається, що 06.12.2018 відкрито виконавче провадження №57855348 з виконання виконавчого листа від 19.11.202018 №0540/5858/18-а про зобов'язання Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з лютого 2018 року.
Відомостей щодо звернення до примусового виконання виконавчого листа про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 відшкодування судових витрат у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок суду не надано.
11.01.2023 позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із заявою, поданої на підставі статті 382 КАС України, про зобов'язання відповідача подати до суду у десятиденний строк звіт про виконання рішення у справі № 0540/5058/18-а.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.01.2023 прийнято до розгляду заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, поданої на підставі статті 382 КАС України. Розгляд заяви вирішено проводити у порядку письмового провадження (без повідомлення сторін). Витребувано від Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області документально підтверджені відомості про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.2018 у справі №200/5858/18-а або інформацію та її документальне підтвердження щодо того, які вчинялись дії для повного виконання судового рішення.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області суду надані заперечення на заяву подану в порядку статті 382 КАС України, також до заяви додані витребувані судом відомості стосовно виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.2018 у справі №200/5858/18-а.
Одночасно, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області заявлено про своє процесуальне правонаступництво у даній справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2023 року замінено відповідача - Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
За відомостями наданими відповідачем, рішенням №914270313785 про перерахунок пенсії від 26.09.2018 проведено поновлення пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2018 року.
Разом із тим, суду надані документи, якими підтверджено, що пенсія за період з 01.02.2018 по 01.12.2018 нарахована в розмірі 96 615,58 грн, та згідно письмових пояснень буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу.
З 01.01.2019 виплата пенсії ОСОБА_1 призупинена за інформацією, яка міститься в системі «Аркан» (інтегрована міжвідомча автоматизована система обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон).
У травні 2019 року пенсійні кошти за період з 01.01.2019 по 31.01.2019 року в сумі 8 789,78 грн виплачені ОСОБА_1 на виконання рішення суду в частині негайного виконання в межах суми пенсії за один місяць.
Отже, відповідачем на виконання рішення суду було поновлено виплату пенсії позивачу згідно судового рішення, але фактично виплати не проведені, що свідчить про не повне виконання рішення суду, при цьому обґрунтованих пояснень стосовно причин не проведення виплат повновленої пенсії на виконання рішення суду з 01.02.2018 по 31.12.2019 суду не надано.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з ч.2-4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Такі ж вимоги передбачені статтею 14 КАС України.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
У Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з ч.1, 2 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Крім того, за приписами ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять обмеження щодо стадій процесу на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених ч. 1 ст. 382 КАС України. Тобто, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.
В свою чергу, припинення виплати пенсії у січні 2019 року, при наявності факту часткового виконання рішення суду, свідчить про виникнення та наявність нових правовідносин між сторонами, які підлягають вирішенню в порядку позовного провадження, а не в порядку подання заяви про встановлення судового контролю.
Таким чином, приймаючи до уваги обставини справи, суд вважає, що заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 27.08.2018 є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Як наслідок, суд встановлює місячний строк з дня отримання повного тексту даної ухвали відповідачем для подання звіту про виконання судового рішення від у справі №0540/5858/18-а.
Водночас, суд звертає увагу відповідача, що ч. 2 ст. 382 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 статті 243 КАСУ, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи. Складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.
Керуючись статтями 248, 243, 256, 382 КАС України, -
Заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.2018 у справі №0540/5858/18-а за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області третя особа: Управління соціального захисту населення Покровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області подати протягом одного місяця з дня отримання даної ухвали звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.2018 у справі №0540/5858/18-а.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Донецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).
Повний текст ухвали складено 25.01.2023.
Суддя І.В. Буряк