19 січня 2023 року Справа № 213/574/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Савченка А.В.
при секретарі судового засідання - Губкіній А.В.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача-1 - Богрєєвої Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
16 лютого 2022 року позивач звернувся до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправними дії Центральної військово-лікарської комісії України по висновку про відмову у встановленні причинного зв'язку наслідків травмувань (поранень) з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії;
- зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України зробити висновок щодо встановлення причинного зв'язку наслідків травмувань (поранень) ОСОБА_1 з виконанням обов'язків військової служби, при перебуванні на території Демократичної Республіки Афганістан з 09.05.1984 р. по 17.05.1985 р.
Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.02.2022 р. цей позов було передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2022 р. цей позов було передано судді Савченку А.В.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу в період з 11.11.1983 р. по 07.05.1984 р. та 08.05.1984 р. по 18.12.1985 р. в військових частинах 2066 та 2099, в тому числі в складі в/ч пп. 2099 на території демократичної Республіки Афганістан з 09.05.1984 р. по 17.12.1985 р. При виконанні спеціального завдання, в бою отримав вогнепальне множинне осколочне поранення м'яких тканин обличчя, поверховості лівої гомілки, лівої кисті, лівої підколінної області. 06 квітня 2021 р. він звернувся до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України щодо встановлення причинного зв'язку наслідків (поранення) травмувань з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні на території Демократичної Республіки Афганістан. Проте, йому було відмовлено, оскільки п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.01.1992 р. №3 «Питання Державного Комітету у справах охорони державного кордону України» установлено, що Державний комітет у справах охорони державного кордону України є правонаступником лише колишнього Управління військ Західного прикордонного округу КДБ СРСР та зобов'язано 18 Регіональну ВЛК розглянути його документи і за наявністю законних підстав, прийняти відповідну постанову ВЛК. Так, 18 Регіональна ВЛК не виконала розпорядження до цього часу. Таким чином, позивач просить зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію України, розглянути його документи та прийняти відповідну постанову ВЛК згідно вимог гл.21 розділу 11 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 р. позовна заява була залишена без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків шляхом надання до суду:
1. адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 КАС України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 КАС України, а саме:
- із зазначенням у ньому поштового індексу, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, офіційної електронної адреси або адреса електронної пошти позивача;
- із зазначенням у позові всіх відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.160 КАС України, код ЄДРПОУ (якщо такі відомості відомі позивачу) - відповідача, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;
- із зазначенням у позові власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав у відповідності до вимог п. 2, п.4, п.5, п.11 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
2. доказів на підтвердження місця проживання (реєстрації), перебування позивача за адресою: АДРЕСА_1 ;
3. доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: копії документів доданих до позовної заяви для суду та відповідача, засвідчених належним чином у відповідності до вимог ч.4 ст.161 КАС України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 КАС України.
На виконання ухвали суду від 04.04.2022 р., позивачем 03.05.2022 р. було усунуто не в повному обсязі недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2022 р. продовжено строк для усунення недоліків вказаної позовної заяви.
На виконання ухвали суду від 06.05.2022 р., позивачем 19.05.2022 р. було усунуто не в повному обсязі недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2022 р. продовжено строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви.
На виконання ухвали суду від 20.05.2022 р., позивачем 31.05.2022 р. усунуті означені недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду 19.07.2022 р. від Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України надійшов відзив, в якому вони зазначили, що ЦВЛК ЗС України не було прийнято висновок про відмову позивачу у встановленні причинного зв'язку наслідків його травмувань (поранень) з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії. Копії документів ОСОБА_1 були надіслані для опрацювання за належністю до підпорядкованої ЦВЛК ЗС України - 18 Регіональної військово-лікарської комісії.
Крім того, зазначили, що визначення наявності підстав для встановлення причинного зв'язку захворювання, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців, прийняття постанови або надання письмового роз'яснення (у випадку відсутності підстав для зміни або визначення причинного зв'язку захворювань, поранень) та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК, визначені пунктами 21.5 та 21.6 глави 21 розділу 11 Положення, відноситься до дискреційних повноважень відповідної ВЛК.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2022 р. залучено 18 Регіональну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України, у якості другого відповідача.
06 жовтня 2022 року від 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України надійшов відзив, в якому вони зазначили, що позивачу вже було встановленно причинний зв'язок його поранення з захистом СССр в бойових діях. Вважають, що права, свободи або законні інтереси ОСОБА_1 відповідачами порушені не були, оскільки постанова щодо його поранень, отриманих у 1984 році в бойових діях прийнята військово-лікарською комісією, про що зазначено в "Сведетельстве о болезни №749”. Крім того, позивач жодного відношення до Збройних Сил України не має оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив військову службу у Прикордонних військах КДБ СРСР та приймав участь в бойових діях на території республіки Афганістан. Відсутній жодний нормативно-правовий акт в якому визначено, що Міністерство оборони України є правонаступником колишніх військових округів, тому числі прикордонних. Збройні Сили України не являються правонаступником Збройних Сил СРСР, а тим паче Прикордонних військ КДБ СРСР. Враховуючи викладене просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 р. розгляд справи вказаної позовної заяви вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 10.11.2022 р. о 16:00 год.
До суду 02.11.2022 р. від Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України надійшла заява, в якій вони просять забезпечити участь представника Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Богрєєвої Наталії Володимирівни у судовому засіданні у справі №213/574/22, призначеному на 10.11.2022 р. о 16:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу "EasyCon".
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2022 р. заяву Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі №213/574/22 задоволено.
В підготовче судове засідання 10.11.2022 р. з'явився позивач та представник відповідача-1.
Представник відповідача-2 в підготовче судове засідання 10.11.2022 р. не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, з занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено справу №213/574/22 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 08.12.2022 р. о 15:00 год.
До суду 03.12.2022 р. від Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України надійшла заява, в якій вони просять забезпечити участь представника відповідача Богрєєвої Наталії Володимирівни у судовому засіданні у справі №213/574/22, призначеному на 08.12.2022 р. о 15:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу "EasyCon".
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 р. заяву Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі №213/574/22 залишено без розгляду.
08 грудня 2022 року від позивача надійшла заява про відкладення судового засідання.
Позивач в судове засідання 08.12.2022 р. не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Представник відповідача-1 в судове засідання 08.12.2022 р. не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Представник відповідача-2 в судове засідання 08.12.2022 р. не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Наступне судове засідання призначено на 19.01.2023 р.
До суду 09.01.2023 р. від Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України надійшла заява, в якій вони просять забезпечити участь представника Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Богрєєвої Наталії Володимирівни у судовому засіданні у справі №213/574/22, призначеному на 19.01.2023 р. о 14:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу "EasyCon".
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2023 р. заяву Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі №213/574/22 задоволено.
В судове засідання 19.01.2023 р. з'явився позивач та представник відповідача-1.
Представник відповідача-2 в судове засідання 19.01.2023 р. не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 від 26.03.1996 р., позивач є особою, яка має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Відповідно до довідки Інгулецького об'єднання районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18.06.2020 р. №233 ОСОБА_1 брав участь в бойових діях в складі діючої армії: в/ч НОМЕР_2 Афганістан з 09.05.1984 р. по 17.02.1985 р.
Відповідно до довідки Інгулецького об'єднання районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 14.12.2020 р. №458 ОСОБА_1 проходив службу у складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку перебуванні в партизанських загонах і з'єднанні) у складі в/ч пп 2099 на території Демократичної Республіки Афганістан у період з 09.05.1984 р. по 17.12.1985 р.
Згідно із довідкою від 14.12.2020 р. №465 ОСОБА_1 проходив службу в Збройних Силах з 28.10.1983 р. по 20.12.1985 р.
Відповідно до архівної довідки Федеральної служби безпеки Російської Федерації Федеральної державної казенної установи "Центральний прикордонний архів Федеральної служби безпеки Російської Федерації" від 17.12.2019 р. №21/59/С-9703 командир відділення в/ч пп 2099 старшина ОСОБА_1 з приводу ЗЧМТ, контузія, осколкового поранення голови, обличчя, живота та лівої ноги. Перебував на лікування у в/ч пп НОМЕР_3 з 10.07.1984 р. по 13.08.1984 р. Після лікування вибув у частину у задовільному стані. Військово-лікарською комісією не засвідчено. Причинний зв'язок при виконанні міжнародного обов'язку, бойового завдання в РА, у районі кишлаку "Шадіан", підірвався на протипіхотній міні. Примітка: у СА з листопада 1983 р., РА з травня 1984 р.; Мати: ОСОБА_2 . Підстава: справжні історії хвороби в/ч пп 37828 арх. №38 386641; 386610; 386692; 386648; 386671; 386673. Відповідно до наказу МБ РФ від 02.05.1993 р. №0119 військова частина НОМЕР_2 входить до переліку військових частин та підрозділу прикордонних військ КДБ СРСР, спрямованих на надання військової допомоги Республіки Афганістан, із зазначенням періодів їх перебування «участю бойових діях, виконання спеціальних завдань», на території цієї країни.
Згідно із висновком спеціаліста Міністерства охорони здоров'я України Криворізький міжрайонний відділ ОКЗ «Бюро судово-медичної експертизи» від 23.06.2020 р. №962 виявлені у ОСОБА_1 рубці обличчя, тулуба, лівого стегна та лівої гомілки можуть бути наслідком скалкових поранень, отриманих під час виконання інтернаціонального обов'язку. Поранення в області голови та обличчя можуть супроводжуватися контузією головного мозгу.
Крім того, позивачем на підтвердження вказаних обставин суду було надано копію виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого 3109 ОСОБА_1 , магнітно-резонансну томографію від 03.07.2020 р. КП «Криворізької міської клінічної лікарні №2» КМР», виписний епікриз із медичної картки №132/23 ОСОБА_1 , висновок лікаря невролога від 21.01.2021 р., виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого Металургійної МСЕК, свідоцтво про хворобу №749, картку обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 ..
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії медичний огляд ОСОБА_1 проведено ВЛК 21.01.2021 р. та встановлено діагноз: наслідки мінно-вибухової травми, чмт, контузія. На підставі ст.75 «а» графи II не придатний до військової служби з виконанням військового обміну.
На запит позивача від 14.12.2020 р. вих.7/3121 18 Регіональна військово-лікарська комісія повідомила позивача, що згідно п. 21.3 Розділу II Положення, причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19. Тому, для вирішення питання, щодо встановлення причинного зв'язку, йому необхідно направити документи до Військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України.
Позивач звернувся до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України щодо встановлення причинного зв'язку наслідків (поранення) травмувань з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні на території Демократичної Республіки Афганістан.
Листом Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України від 06.04.2021 р. № 30/111 повідомлено ОСОБА_1 , що прикордонні війська КДБ СРСР відповідно до статті 4 Закону Союзу Радянських Соціалістичних Республік "Про загальний військовий обов'язок" від 12.10.1967 р., вважалися складовою частиною Збройних Сил СРСР в період з 1 вересня 1939 року по 21 березня 1989 року. Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.01.1992 р. №3 «Питання Державного Комітету у справах охорони державного кордону України» установлено, що Державний комітет у справах охорони державного кордону України є правонаступником лише колишнього Управління військ Західного прикордонного округу КДБ СРСР. Враховуючи вищезазначене в ЦВЛК Держприкордонслужби України відсутні повноваження щодо встановлення причинного зв'язку захворювань, наслідків травмувань (захворювань) з виконанням обов'язків військової служби, при перебуванні на території країн де велись бойові дії, а так само і з проходженням військової служби.
Позивач також звернувся до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо встановлення причинного зв'язку наслідків (поранення) травмувань з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні на території Демократичної Республіки Афганістан.
Як вбачається з листа від 22.10.2021 р. № 598/1082, Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України було розглянуто звернення ОСОБА_1 щодо встановлення причинного зв'язку його травми, поранень, створювань з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії та зазначено, що з метою виконання вимог наказу Міністерства оборони України від 16.11.2016 р. № 608: “Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення” (зі змінами), копії документів громадянина ОСОБА_1 надсилаються для опрацювання за належністю до 18 Регіональної військово-лікарської комісії, вул. Пироговська, 2, м. Одеса, 65044.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 року(далі - Закон №2011-ХІІ), відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтею 12 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно із ст.2 Закону №2011-ХІІ ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Відповідно до статті 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» №2801-ХІІ від 19.11.1992 року, військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджено наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 17.11.2008 року № 1109/15800 (далі Положення №402).
Згідно із пунктом 1.1 глави 1 Розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
У відповідності до пункту 1.2 глави 1 Розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це, зокрема, установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Відповідно до пункту 2.1 глави 2 Розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК) є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (пп. 2.3.1 п. 2.3 глави 2 Розділу І Положення № 402).
Відповідно до пп. 2.3.3 п. 2.3 глави 2 Розділу І Положення № 402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розроблення та участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, посібників, методичних рекомендацій з питань військово-лікарської експертизи; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України та МОЗ України медичних показань для військово- професійного призначення призовників до видів Збройних Сил України, родів військ та за військовими спеціальностями; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України науково обґрунтованих вимог до стану здоров'я військовослужбовців з метою максимального збереження їх на військовій службі, запобігання необґрунтованого їх звільнення із Збройних Сил України за станом здоров'я; перевірка якості лікувально-профілактичної роботи у цілях військово-лікарської експертизи серед військовослужбовців у військових частинах і лікувальних закладах Міністерства оборони України; контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК; проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями-спеціалістами аналізу й оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи; організація та керівництво науковою роботою з питань військово-лікарської експертизи у підпорядкованих ВЛК; підготовка та вдосконалення кадрів для ВЛК; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.
За приписами пп. 2.3.4 п. 2.3 глави 2 Розділу І Положення № 402 ЦВЛК має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у військових, цивільних лікувальних закладах, військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах, медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів адміністративного розслідування, матеріалів дізнання або судового розгляду, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Головного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; перевіряти у військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я України організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників; запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, Сил підтримки Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати лікувально-оздоровчої роботи, проведеної серед допризовників та призовників, медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів та іншого контингенту; розглядати, переглядати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз'яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).
Згідно із пп. 2.3.5 п. 2.3 глави 2 Розділу І Положення № 402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Разом з тим, п. 2.4 глави 2 Розділу І Положення № 402 визначені обов'язки та права ВЛК регіону.
Так, відповідно до пп. 2.4.5 п. 2.4 глави 2 Розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема, приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК).
Згідно із пп. 2.4.10 п. 2.4 глави 2 Розділу І Положення № 402 постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
В главі 20 розділу II Положення № 402 визначено, що постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.
Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК.
З аналізу наведених норм Положення № 402 встановлено, що оскільки визначення ВЛК причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців оформлюється протоколом засідання ВЛК, який є по своїй суті рішенням (постановою), несе для особи певні права та обов'язки, може бути оскаржене, то суб'єкт який його виніс в розумінні положень КАС України є суб'єктом владних повноважень.
Разом з тим, вказаним вище Положенням № 402 (глава 21 Розділу II) врегульовано порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України.
Відповідно до п. п. 21.1, 21.3 глави 21 Розділу II Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом.
Пунктом 21.5 глави 21 Розділу II Положення № 402 визначено в яких формулюваннях приймаються постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв.
Цей перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Підпунктом г) пункту 21.5 глави 21 Розділу II Положення № 402 визначено, що постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв приймається в такому формулюванні: "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік держав і періодів бойових дій на їх території, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63 (із змінами)), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
Згідно із п. 21.7 глави 21 Розділу II Положення № 402 постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров'я Збройних Сил України).
Відповідно до п.21.8 глави 21 Розділу II Положення № 402 при медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за № 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи).
Згідно із п. 21.18 глави 21 Розділу II Положення № 402 якщо свідоцтво про хворобу не збереглося, підставою для прийняття постанови про причинний зв'язок захворювання (поранення) є записи в документах (історія хвороби, довідка архіву, медична довідка, медична, червоноармійська або службова книжки, прохідне свідоцтво, особова справа, свідоцтво про звільнення від військового обов'язку, військовий квиток, витяг із документів військової частини, матеріалів службового розслідування, дізнання, досудового слідства або суду).
За приписами п. 21.14 глави 21 Розділу II Положення № 402 постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва направляється в органи соціального захисту і до військового комісаріату за місцем проживання колишнього військовослужбовця. Якщо питання про причинний зв'язок захворювання (поранення) розглядається за скаргою, заявою колишнього військовослужбовця, ВЛК повідомляє його про своє рішення, а якщо прийнято постанову, направляє її заявникові або видає на руки.
Разом з тим, відповідно до положень Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, яке затверджено постановою КМ України № 393 від 17.07.1992, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються, зокрема, дійсна військова служба у Радянській армії та служби, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави вважати, що законодавець прирівнює соціальний захист військовослужбовців Радянської армії до військовослужбовців Збройних Сил України.
Щодо правонаступництва колишніх органів державної влади СРСР, суд зазначає таке.
Як встановлено судом, відповідно до довідки Інгулецького об'єднання районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18.06.2020 р. №233 ОСОБА_1 брав участь в бойових діях в складі діючої армії: в/ч НОМЕР_2 Афганістан з 09.05.1984 р. по 17.02.1985 р.
Відповідно до довідки Інгулецького об'єднання районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 14.12.2020 р. №458 ОСОБА_1 проходив службу у складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку перебуванні в партизанських загонах і з'єднанні) у складі в/ч пп 2099 на території Демократичної Республіки Афганістан у період з 09.05.1984 р. по 17.12.1985 р.
Згідно із довідкою від 14.12.2020 р. №465 ОСОБА_1 проходив службу в Збройних Силах з 28.10.1983 р. по 20.12.1985 р.
Військові частини НОМЕР_4 та НОМЕР_2 входили до складу Середньоазіатського прикордонного округу КДБ СРСР.
Прикордонні війська КДБ СРСР структурно входили до складу Комітету державної безпеки СРСР (КДБ СРСР, до 1978 року - КДБ при Міністерстві СРСР).
Прикордонні війська КДБ СРСР відповідно до статті 4 «Закона Союза Советских Социалистических Республик «О всеобщей воинской обязаности» від 12.10.1967 року, вважалися складовою частиною Збройних Сил СРСР в період з 1 вересня 1939 року по 21 березня 1989 року.
Після розпаду СРСР прикордонні загони і частини Середньоазіатського прикордонного округу на території Узбекистану і Туркменії відійшли під їх юрисдикцію відповідно в березні і в серпні 1992 року.
Указом Президента Російської Федерації від 8 листопада 1992 року, був розформований Середньоазіатський прикордонний округ. Прикордонні загони колишнього Середньоазіатського прикордонного округу знаходилися на території Республіки Таджикистан, і через громадянську війну тривалий період перебували під юрисдикцією Росії.
У листопаді 2004 року всі прикордонні загони колишнього Середньоазіатського округу були передані до складу Збройних сил Республіки Таджикистан.
Водночас, згідно з пунктом 1 Указу Президії Верховної Ради України від 30 серпня 1991 року № 1464-ХІІ всі дислоковані на території республіки (УРСР) військові частини прикордонних військ СРСР та їх органи управління з озброєнням і матеріально- технічною базою переведені у відання України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 2 січня 1992 р. №3 «Питання Державного комітету у справах охорони державного кордону України» установлено, що Державний комітет у справах охорони державного кордону України є правонаступником лише колишнього Управління військ Західного прикордонного округу КДБ СРСР - при цьому до складу самого прикордонного округу входили також і частини прикордонних військ КДБ СРСР, розташовані на території Білоруської СРСР та Молдавської СРСР. Проте вказані військові частини відійшли до відання Білорусі та Молдови.
З наведеного вбачається, що Держприкордонслужба не є правонаступником всіх Прикордонних військ КДБ СРСР, а отже, правовий зв'язку між Державною прикордонною службою України та позивачем - відсутній.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що Державна прикордонна служба України жодного відношення до Середньоазіатського Прикордонного округу КДБ СРСР ніколи не мала, й відповідно військово-лікарська комісія Державної прикордонної служби України не вповноважена надати позивачу вказаний висновок.
Слід зазначити, що Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 19.09.2017 року по справі № 644/7843/16-а (К/800/7047/17) прийшов до анаголічних висновків та зауважив, що Адміністрація Державної прикордонної служби України є лише правонаступником Управління військ Західного прикордонного округу КДБ СРСР, а не усіх прикордонних військ КДБ СРСР, правонаступником всіх військових формувань колишнього СРСР є Міністерство оборони України.
Як встановлено судом, позивач проходив службу саме у прикордонних військах КДБ СРСР, що були складовою Збройних Сил СРСР, які на той час були підпорядковані та знаходились на фінансовому забезпеченні Міністерства оборони СРСР, правонаступником якого в подальшому стало Міністерство оборони України, тому обов'язок розгляду питання для прийняття рішення про встановлення причинного зв'язку захворювань (поранення) із виконанням мною обов'язків військової служби під час перебування на території Демократичної Республіки Афганістан у складі Прикордонних військ КДБ СРСР, покладений саме на Центральну військово-лікарську комісію при Міністерстві оборони України.
Беручи до уваги ту обставину, що позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_4 та 2099 та проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій у складі Прикордонних військ КДБ СРСР на території Демократичної Республіки Афганістан, де отримав поранення, слід дійти висновку, що згідно Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 року № 402, обов'язок щодо встановлення причинного зв'язку поранень у цьому випадку може бути покладений на Центральну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України, оскільки Міністерство оборони України є правонаступником всіх військових формувань колишнього СРСР.
При цьому, наказом Міністерства оборони України № 608 від 16.11.2016 року затверджено адміністративно-територіальні зони відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення, яким передбачено, що згідно розподілу адміністративно-територіальних зон відповідальності, проведення військово-лікарської експертизи по Дніпропетровській області здійснюється Військово-лікарською комісією Південного регіону Міністерства оборони України м. Одеса (18 регіональною військово-лікарською комісією Міністерства оборони України).
Оскільки, відповідно до пп. 2.4.5 п. 2.4 глави 2 Розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема, приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та згідно розподілу адміністративно-територіальних зон відповідальності уповноваженим на проведення військово-лікарської експертизи по Дніпропетровській області є 18 регіональна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України, суд вважає, що встановлення причинного зв'язку захворювання (поранення, контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із виконанням позивача обов'язків військової служби під час перебування на території Демократичної Республіки Афганістан у складі Прикордонних військ КДБ СРСР відноситься до компетенції 18 регіональною військово-лікарською комісією Міністерства оборони України.
Оскільки заява позивача про встановлення причинного зв'язку його захворювання (поранення, контузії, травми, каліцтва) із виконанням обов'язків військової служби під час перебування на території Демократичної Республіки Афганістан у складі Прикордонних військ КДБ СРСР у період з 09.05.1984 р. по 17.05.1985 р., разом з наданими документами, 18 Регіональною військово-лікарської комісії Міністерства оборони України розглянута не була, відповідачем було надано лише роз'яснення про необхідність звернутися до суду для визначення відповідного органу, уповноваженого встановлювати причинний зв'язок, не зважаючи на наявність підстав для розгляду заяви позивача, суд вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.
З метою захисту порушених прав позивача виникає необхідність зобов'язати 18 Регіональну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення причинного зв'язку захворювання із виконанням обов'язків військової служби під час перебування в країнах, де велись бойові дії.
Крім того, посилання Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України та 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, що позовна заява ОСОБА_1 не містить вимоги: “визнати протиправними дії ЦВЛК ЗС України по висновку про відмову у встановленні причинного зв'язку наслідків травмувань (поранень) з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії”, а отже, суд перевищив свої повноваження та перейняв права позивача, вказавши на свій розсуд вищезазначену позовну вимогу, яка відсутня в позовній заяві ОСОБА_1 , суд не бере до уваги, оскільки із прохальної частини заяви, судом встановлено, що до вимог у первісній редакції, позивачем вказується така вимога, яку останній заявляє до Центральної військово-лікарської комісії України, а тому суд вважає за необхідне її розглянути, оскільки вона фактично заявлена позивачем.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірної дій/бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення причинного зв'язку захворювання із виконанням обов'язків військової служби під час перебування в країнах, де велись бойові дії.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку часткове задоволення позовних вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», з відповідача судові витрати, відповідно до статті 139 КАС України, не стягуються.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення причинного зв'язку захворювання із виконанням обов'язків військової служби під час перебування в країнах, де велись бойові дії.
Зобов'язати 18 Регіональну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення причинного зв'язку захворювання із виконанням обов'язків військової служби під час перебування в країнах, де велись бойові дії.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Повний текст рішення складено 30.01.2023 р.
Суддя А.В. Савченко