31 січня 2023 року Справа № 160/14654/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, у якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо невиплати компенсації (грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року до 31 травня 2018 року;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 компенсацію (грошове забезпечення) за службу в нічний час за період з 01 січня 2016 року до 31 травня 2018 року в розмірі його денного грошового забезпечення за відпрацьовані періоди та доплати у розмірі 35 відсотків його посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення правопорядку і безпеки громадян), протягом якого він внаслідок виконання своїх обов'язків мав безпосередній контакт з населенням з 01 лютого 2021 року до цього часу в розмірі 50 відсотків його грошового забезпечення за кожен місяць;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити інспекторові взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 додаткову доплату до його грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення правопорядку і безпеки громадян), протягом якого він внаслідок виконання своїх обов'язків мав безпосередній контакт з населенням з 01 лютого 2021 року до цього часу в розмірі 50 відсотків його грошового забезпечення за кожен місяць та в подальшому нараховувати та виплачувати таку додаткову доплату.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; витребувано докази у відповідача.
У відзиві, який надійшов до суду, Департамент патрульної поліції просив відмовити у задоволенні позову.
Крім того, відповідачем подано клопотання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду. Обґрунтовуючи клопотання, відповідач зазначив, що при зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 пропустив місячний строк, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України, який має обчислюватися з моменту отримання позивачем грошового забезпечення, яке є щомісячним періодичним платежем.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у даній справі судом не було встановлено порушення строку звернення до суду з позовною заявою.
Вирішуючи заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає, що умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.
Позивач ОСОБА_1 проходить службу на посаді інспектора управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.
Суд зазначає, що перебування особи на публічній службі є однією із форм реалізації закріпленого в статті 43 Конституції України права на працю.
Отже, в аспекті спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що поняття «грошове забезпечення» та «заробітна плата», які використано у чинному законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними.
Подібну правову позицію було неодноразово висловлено Верховним Судом у постановах від 25 вересня 2018 року в справі № 815/4421/15, від 13 березня 2019 року у справі № 807/363/18, від 25 квітня 2019 року у справі № 804/496/18, від 26 червня 2019 року у справі № 820/4748/17, від 22 травня 2020 року у справі № 808/3200/17, зокрема у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 160/8332/20.
Частиною другою статті 233 КЗпП України у редакції, яка була чинною до 18.07.2022 (до внесення змін Законом № 2352-IX від 01.07.2022), було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
19.07.2022 набрав чинності Закон № 2352-IX від 01.07.2022, яким частини першу і другу вказаної статті викладено у новій редакції.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною другою статті 233 КЗпП України передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Відповідно до пункту 1 глави ХІХ КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) на території України встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 року до 30 квітня 2023 року.
За таких обставин, позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом. Беручи до уваги вищенаведене, відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 248, 256 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні клопотання Департаменту патрульної поліції про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.
Суддя В.В. Рянська