Справа № 554/11254/21 Номер провадження 22-ц/814/1854/23Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н.В. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.
26 січня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Хіль Л.М.,
судді Дорош А.І., Триголов В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 08 червня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення коштів.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,
У листопаді 2021 року представник ОСОБА_3 - адвокат Книш С.І. звернувся до суду з вказаним позовом в якому просив розірвати договір № 160321 від 16.03.2021 року. Зобов'язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 сплачену за договором грошову суму у розмірі 30000 грн., пеню в розмірі 43/56 доларів США, інфляційні втрати, та відсотки за користування грошовими коштами, а також вирішити питання судових витрат.
В обгрунтування позову вказував, що, між сторонами було укладено договір на розробку дизайн-проекту № 160321 від 16.03.2021 року, предметом якого є розробка дизайн-проекту інтер'єру приміщення Замовника за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до Графіку виконання робіт, порядку розрахунків при розробці дизайн-проекту приміщення строк виконання першого етапу, технічного завдання, надання концептуальних та планувальних рішень усіх приміщень 25 робочих дні.
Проте, у відповідності до вказаних умов договору відповідач не розпочав та не закінчив у встановлений Договором строк роботи з розробки дизайн-проекту.
При цьому, вказує, що ОСОБА_3 виконала в повному обсязі взяті на себе зобов'язання по передоплаті за передбачені договором роботи, а саме передала авансовий платіж у розмірі 30000,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 203 від 18.03.2021 року.
Зазначає, що після сплати грошових коштів виконавець так і не розпочав роботи з розробки дизайн-проекту, жодний документів чи інших матеріалів замовнику не надала, а тому у зв'язку з невиконанням умов договору слід його розірвати та стягнути з відповідача предоплату у розмір 30000 грн., а також слід стягнути пеню в розмірі 43,58 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату ухвалення судового рішення становить 1547,09 грн., інфляційні витрати в розмірі 1279, 82 грн. та відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 623,84 грн.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 08 червня 2022 року позовну заяву адвоката Книша С.І. в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення коштів, задоволено.
Розірвано договір № 16031 від 16.03.2021 року, укладений між ОСОБА_3 до ОСОБА_2 .
Зобов'язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 сплачену за договором № 16031 від 16.03.2021 року грошову суму в розмірі 30000 грн.
Стягнуто ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 пеню в розмірі 43,58 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату ухвалення судового рішення становить 1547,09 грн., інфляційні витрати в розмірі 1279, 82 грн. та відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 623,84 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 908 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 який діє інтересах ОСОБА_2 , просив рішення місцевого суду скасувати з підстав порушення норм процесуального та матеріального права та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що місцевим судом невірно встановлено фактичні обставини справи, оскільки за умовами спірного договору в результаті самоусунення для виконання зобов'язань з розробки та затвердження «Технічного завдання з розробки дизайн-проекту» позивачем унеможливлено початок робіт, а відтак і початку відліку строків передачених на реалізацію етапу № 1 ( додатку № 3 до Договору).
Окрім того вказує, що у зв'язку з незаначенням позивачем своєї електронної адреси, уникнення телефонних розмов та безпосередніх зустрічей вказує на невиконання взятих на себе договірних зобов'язань з боку ОСОБА_3 .
Зазначає, що для погодження остаточних даних відповідачем неодноразово скеровувалися на адресу довірених осіб позивача відповідні запити .
Враховуючи викладене вказує, що саме навмисне зволікання з боку позивача в частині узгодження остаточної редакції «Технічного завдання на розробку дизайн проекту», що є невід'ємною частиною договору є причиною унеможливлення з боку відповідача подальшого виконання зобов'язнь.
Зазанчає, що одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Також вказує, що вирішуючи питання про стягнення витрат направничу допомогу не враховано відсутність письмових доказів, що підтверджують понесення зазначених витрат.
02 січня 2023 року від ОСОБА_4 який діє в інтересах ОСОБА_3 подано відзив на апеляційну скрагу ОСОБА_2 в якому він просить апеляціну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.
Учасники судового процесу були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи шляхом надсилання судових повісток на їх електронні адреси.
Вказне узгоджується з правовою позицією від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15-ц
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про розгляд апеляційної скарги без участі сторін.
Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Місцевим судом вірно встановлено, що 16.03.2021 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладено договір на розробку дизайн-проекту № 160321.
Предметом вказаного договору є розробка дизайн-проекту інтер'єру приміщення замовника за адресою АДРЕСА_1 згідно з переліком робіт.
Згідно з п. 3.1 Договору строк початку робіт, строк виконання етапів та строк кінцевої здачі робіт замовнику по договору встановлюються «Графіком виконання робіт, порядком розрахунку при розробці дизайн-проекту приміщення».
Відповідно до п. 3.2 Договору виконавець розпочинає виконання першого етапу робіт з моменту отримання авансового платежу, згідно з п. 2.5.1, допуску представника Виконавця на об'єкт для здійснення вимірів та надання виконавцю вихідних, а також затверджених замовником даних передбачених в «Технічному завданні».
Пунктом 5.1.1 Договору передбачено зобов'язання виконавця виконати всі роботи в об'ємі та в строк, передбачений договором.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і отримання Виконавцем авансового платежу по одному або декількох етапах робіт (п. 9.1 Договорів).
Відповідно до Графіку виконання робіт, порядку розрахунків при розробці дизайн-проекту приміщення (Додаток № 3 до Договорів) строк виконання першого етапу, технічного завдання, надання концептуальних та планувальних рішень усіх приміщень 25 робочих дні.
З матеріалів справи вбачається, що вартість першого етапу робіт визначена у розмірі 30% від суми договору та склала 877 доларів США.
На виконання умов договору позивачем передано авансовий платіж у розмірі 30000,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 203 від 18.03.2021 року.
За таких обставин, позивач виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання по передоплаті за передбачені договором роботи.
Після сплати грошових коштів виконавець не розпочав роботи з розробки дизайн-проекту, жодний документів чи інших матеріалів замовнику не надав.
Також не надано доказів суду про те, що відповідач розпочав та закінчив у встановлений договором строк роботи з розробки дизайн-проекту.
Згідно з п. 9.3 Договору договір може бути розірваний достроково, за взаємною згодою сторін, з письмовим повідомленням не менш як за один тиждень.
Відповідно до п. 10.1 Договору всі спори та розбіжності, які можуть виникнути між сторонами з питань, не відображених у тексті договору, будуть вирішуватися шляхом переговорів на основі чинного законодавства. Претензійний порядок обов'язковий. Претензію необхідно надіслати одночасно на юридичну адресу Замовника/Виконавця та адресу електронної пошти Замовника/Виконавця, зазначений у договорі. Строк відповіді на претензію 10 (десять) робочих днів.
З матеріалів справи вбачається, що 06.08.2021 року позивачем направлено лист з вимогою надати передбачені договором документи, претензію від 18.08.2021 року щодо невиконання умов договору та вимогою повернення коштів, лист від 24.09.2021 року з повторною вимогою щодо повернення коштів, лист від 04.11.2021 року з додатковою угодою про розірвання договору.
Проте, відповідачем листи проігноровано, в повернені коштів відмовлено, роботи з розробки дизайн-проекту не розпочато.
Задовольняючи позов місцевий суд виходив з того, що у зв'язку з невиконанням умов договору позивач має право на розрівання спірного договору та повернення предоплати, пені, інфляційних витрат та відсотків відповідно до умов договору.
Апеляційний суд вважає такий висновок місцевого суду вірним з наступних підстав.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦУ України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті за договором № 160321 від 16.03.2021 року зобов'язання не виконав, що є порушенням умов договору та підставою для розрівання вказаного договору.
Аналізуючи підстави звернення до суду з вказаним позовом, характер правовідносин, що виникли між сторонами, норми матеріального права, які їх регулюють, колегія суддів погоджується із доводами позивача про те, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду.
Згідно з частинами першою, другою статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Положеннями ст. 854 ЦК України передбачено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково; підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Згідно з ч. 2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина перша, друга статті 849 ЦК України).
За положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (статті 77 - 80 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів виконання умов договору.
Таким чином, місцевий суд дійшов вірного висновку, що позивачем за Договором була здійснена попередня передоплата у розмірі 30000,00 грн, яка підлягає поверненню у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновокм місцевого суду про стягнення 3% річних за користування відповідачем грошовими коштами позивача у розмірі 623,84 грн., та інфляційні витрати в розмірі 1279, 82 грн., що підтверджується відповідним розрахунком наданим представником позивача та не спростовано відповідачем.
Крім того п. 5.1.7 Договору передбачено, що в разі порушення строку виконання робіт, передбачених договором, з вини виконавця, він виплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаних етапів робіт за кожний день прострочення, але не більше 5% цієї суми.
Так, прострочення виконання робіт відраховується з 21.04.2021 року (з урахуванням строку в пп. 3.2 Договору).
За таких обставин, місцевий суд, суд дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача пеню за порушення строку виконання робіт в розмірі 43,58 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату ухвалення судового рішення становить 1547,09 грн.
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив й оцінив надані сторонами докази, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем неодноразово скеровувалися на адресу довірених осіб позивача відповідні запити щодо виконання умов договору, а позивач навмисно не зв'язувалась з відповідачем, що є порушенням своїх зобов'язань не підтверджені належними доказами.
Окрім того слід зазначити, що в матерілах справи відсутні докази того, що позивач уповноважила зі свої сторони представників для спілкування за спірним договором.
В матеріалах справи відсутні акти здачі - приймання робіт за договором та відповідними претензіями від 06.08.2021 року, 18.08.2021 року, 28.09.2021 року підтверджено невиконання умов дгоговору.
Доводи апеляційної скарги щодо непідвердження понесених витрат на правничу допомогу не заслуговують на увагу, оскільки до суду надано договір про надання правової допомогти «№ 004/22-ц від 04.01.2022 року, акт виконаних робіт , прибутковий касовий ордер, що є підтвердженням понесення витрат на правничу допомогу ( а.с.101-103, 155-159).
Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).
Враховуючи викладене, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374,375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 08 червня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий-суддя Л.М. Хіль
Судді А.І. Дорош
В.М. Триголов
Повний текст постанови складено 01.02.2023 року