Справа № 761/45054/21
Провадження № 1-кс/761/24497/2021
17 грудня 2021 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладених на
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Андріївка Черняхівського району Житомирської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працює журналістом в ТОВ «Інформаційне агентство «Агенство соціально-політичних ініціатив», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у кримінальному провадженні № 22021000000000226, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 109 КК України,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 22021000000000226, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 109 КК України, з покладенням на нього обов'язків: повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, строком на 60 діб.
Клопотання прокурора мотивовано тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №22021000000000226, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2021 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 109 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 346 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше червня 2021 року, точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, у громадянина України ОСОБА_6 виник протиправний умисел, спрямований на висловлення публічних закликів до повалення конституційного ладу та насильницької зміни влади в Україні.
З метою реалізації вищезазначеного злочинного умислу, 01.07.2021 під час проведення безстрокової акції «ІНФОРМАЦІЯ_6», перебуваючи біля адміністративної будівлі Верховної Ради України за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 5, ОСОБА_6 за допомогою гучномовця та звукопідсилюючої апаратури публічно, тобто відкрито звертаючись до невизначеної кількості осіб (не менше двох), виступив з промовою, відеозапис якої (розміщений на відеохостингу «YouTube» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 було оглянуто 06.07.2021, за результатами огляду складено відповідний протокол.
Також, 01.07.2021 під час під час проведення акції, що відбувалась біля адміністративної будівлі Верховної Ради України за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 5, ОСОБА_6 за допомогою гучномовця та звукопідсилюючої апаратури, публічно, тобто відкрито звертаючись до невизначеної кількості осіб (не менше двох), проголосив промову, відеозапис якої (розміщений на відеохостингу «YouTube» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 було оглянуто 06.07.2021, за результатами огляду складено відповідний протокол.
Крім того, 30.06.2021 під час під час проведення безстрокової акції «ІНФОРМАЦІЯ_6», що відбувалась біля житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 за допомогою гучномовця та звукопідсилюючої апаратури, публічно, тобто відкрито звертаючись до невизначеної кількості осіб (не менше двох), проголосив промову, відеозапис якої (розміщений на відеохостингу «YouTube» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 було оглянуто 07.07.2021 за результатами огляду складено відповідний протокол.
Відповідно до висновків портретної експертизи №34/8 від 26.08.2021 та експертизи відео-, звукозапису №71/4 від 20.08.2021, проведених Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз СБ України, вищезазначені промови 30.06.2021 біля житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 та 01.07.2021 біля адміністративної будівлі Верховної Ради України за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 5 були проголошені ОСОБА_6 .
Згідно висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України № 386/1 від 19.08.2021 у наведених в протоколах огляду від 06.07.2021, 07.07.2021 текстах стенограм виступів ОСОБА_6 , виступаючи перед протестувальниками публічно: висловлює ультимативну погрозу позбавлення життя Президента України; вважає Верховну Раду України внутрішнім ворогом; депутати Верховної Ради, на його думку, вчинили державну зраду, тому закликає покарати їx; через «державну зраду» депутатів та посилаючись на ст. 17 Конституції України вважає себе i його однодумців вправі «брати зброю, проводити зачистку вiд внутрішнього ворога», що, з урахуванням контексту, є підбурюванням учасників мітингу до озброєних масових заворушень, до фізичного знищення депутатів Верховної Ради України; проголошує намір насильницького звільнення/захоплення будівлі Верховної Ради вiд депутатів; закликає до державного перевороту в Українi, що в контексті підбурювання до озброєних масових заворушень із захопленням будівлі Верховної Ради, до фізичного знищення народних депутатів є закликом до повалення конституційного ладу й насильницької зміни влади в Українi; закликає до відсторонення депутатів Верховної Ради України вiд влади.
29.10.2021 громадянину України ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 109 КК України.
Також прокурор в своєму клопотанні зазначає, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким; тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні цього злочину, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років, що вказує на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, не застосування до підозрюваного ОСОБА_6 жодного запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання та просила його задовольнити з підстав у ньому наведених. Крім того, прокурор підтвердила той факт, що підозрюваний здав на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон.
Захисник ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання та продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, оскільки пред'явлена ОСОБА_6 підозра є необґрунтованою. Крім того, адвокат вважає, що жоден із зазначених прокурором ризиків позапроцесуальної поведінки підозрюваного є недоведеним.
Захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_6 підтримали доводи захисника ОСОБА_4 і також просили відмовити у задоволенні клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, адвокатів та підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, слідчим суддею в судовому засіданні встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №22021000000000226, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2021 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 109 КК України, та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 346 КК України.
29.10.2021 ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 109 КК України.
12.11.2021 ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком до 19.12.2021 та на останнього покладенні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України.
Обгрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_6 , та причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення підтверджується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження, зокрема, повідомленням оперативного підрозділу про вчинення кримінального правопорушення від 01.07.2021; протоколом огляду відеозапису, на якому зафіксовано промову ОСОБА_6 на масовому заході ІНФОРМАЦІЯ_5 (за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 9), розміщеного на відеохостингу «YouTube» в мережі інтернет від 07.07.2021; протоколами оглядів відеозаписів, на яких зафіксовано промови ОСОБА_6 на масовому заході 01.07.2021 (за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 5), розміщених на відеохостингу «YouTube» в мережі інтернет від 06.07.2021; висновком судово-портретної експертизи №34/8 від 26.08.2021 проведеної Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз СБ України; висновком експертизи відео-, звукозапису №71/4 від 20.08.2021, проведеної Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз СБ України; висновком судово-лінгвістичної експертизи № 386/1 від 19.08.2021, проведеної Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз СБ України; іншими матеріалами вказаного кримінального провадження, які у своїй сукупності обґрунтовують підозру ОСОБА_6 .
Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
Так, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованих їй злочинів, правильність кваліфікації її дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 109 КК України.
З огляду на зазначене та враховуючи матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність у діях підозрюваного ОСОБА_6 ознак інкримінованого злочину.
Крім того, обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення встановлена слідчим суддею в ухвалі Шевченківського районного суду міста Києва від 12.11.2021 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Водночас, при розгляді клопотання та вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя повинен переконатися, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати або з'явились нові ризики, які виправдовують застосування такого запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про продовження існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відзначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Аналізуючи зазначені прокурором ризики, слідчий суддя дійшов висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу підозрюваного ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, а саме у публічних закликах до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади.
Так, слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_6 , будучи обізнаним, що за кримінальне правопорушення, вчинення якого йому інкримінується, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, а тому дійшов висновку про наявність достатніх підстав для продовження застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Водночас, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «W. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Так, слідчий суддя враховує вік підозрюваного, стан його здоров'я, майновий та сімейний стан, соціальні зв'язки, ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також інші обставини, що характеризують його особу та спосіб життя.
Крім того, враховуючи конкретні обставини справи, слідчий суддя вважає також доведеним існування ризику незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Продовжуючи застосування такого виду запобіжного заходу як особисте зобов'язання, слідчий суддя виходить із необхідності уникнення ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, з огляду на те, що на даний час досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, а також бере до уваги його вік та стан здоров'я, матеріальний стан, міцність його соціальних зв'язків, відсутність судимостей, а також ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що вищезазначені обставини є достатніми для продовження застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, а тому клопотання підлягає частковому задоволенню.
Разом з тим, слідчим суддею враховано доводи сторони захисту щодо можливості зміни одного з обов'язків, а саме: обов'язку щодо здачі на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту для виїзду за кордон, оскільки вказаний обов'язок ОСОБА_6 виконано і передано паспорт для виїзду за кордон на відповідальне зберігання до органу досудового розслідування.
Також слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176-178, 193, 194, 205, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотанняпрокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 22021000000000226, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 109 КК України - задовольнити частково.
Продовжити на 12 діб, тобто до 28.12.2021 включно, строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або роботи.
У задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1