Справа № 761/45286/21
Провадження № 1-кс/761/24633/2021
20 грудня 2021 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Чернігівської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні одну малолітню дитину, працює слюсарем-механіком у ТОВ «Автоконтакт плюс», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у кримінальному провадженні №12021100000000958, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.10.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 2861 КК України,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12021100000000958, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.10.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 2861 КК України.
Клопотання прокурора обґрунтовано тим, що СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100000000958, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.10.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 2861 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.10.2021 приблизно о 22 год. 58 хв. водій ОСОБА_5 , керуючи в стані алкогольного сп'яніння автомобілем марки «ВАЗ 21103», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись у першій (крайній правій) смузі проїзної частини вул. Щербаківського у м. Києві, зі сторони вул. Естонської в напрямку проспекту Перемоги, наближався до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 «Зебра» та інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2 Правил дорожнього руху України - «Пішохідний перехід».
В цей час водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «Audi Q5», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись попереду в попутному з автомобілем марки «ВАЗ 21103», державний номерний знак НОМЕР_1 , напрямку та розташовуючись в межах другої (крайньої лівої) смуги проїзної вул. Щербаківського, виконуючи вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху України, застосувала гальмування з подальшою зупинкою транспортного засобу перед пішохідним переходом з метою надання дороги пішоходам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які перетинали проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу зліва на право відносно руху зазначених транспортних засобів.
Як зазначає прокурор у своєму клопотанні, під час руху ОСОБА_5 допустив порушення вимог п. 1.5, пп. «б» п. 2.3, пп. «а» п. 2.9 та п. 18.4 Правил дорожнього руху України.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України зі сторони водія ОСОБА_5 виявились у тому, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, який впливає на увагу і реакцію водія, а також порушує його координацію, будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, умисно та зухвало ігноруючи вимоги Правил дорожнього руху України, безвідповідально ставлячись до можливості настання негативних наслідків, розпочав керування автомобілем марки «ВАЗ 21103», державний номерний знак НОМЕР_1 , в процесі якого, нехтуючи застосуванням безпечних прийомів керування, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, маючи об'єктивну змогу виявити попереду себе дорожні знаки 5.35.1 - 5.35.2, дорожню розмітку 1.14.1 «Зебра» Правил дорожнього руху України та врахувати, що перед пішохідним переходом в сусідній смузі зупинився транспортний засіб (щоб дати дорогу пішоходам), проявив неуважність, не переконався, що на пішохідному переході немає пішоходів, внаслідок чого створюючи небезпеку для життя і здоров'я громадян продовжив рух та здійснив наїзд на ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які рухались зліва на право в межах пішохідного переходу.
В результаті даної дорожньо-транспортної події пішохід ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритий справа, відкритий зліва багатоуламкові переломи обох кісток обох гомілок; пішохід ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, забій головного мозку важкого ступеню, перелом тім'яної кістки справа, травматичний шок, забійна рана тім'яної області справа, закритий багато уламковий перелом кісток правої гомілки.
Порушення вимог п. 1.5, пп. «б» п. 2.3, пп. «а» п. 2.9 та п. 18.4 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
23.10.2021 о 02 год. 30 хв. ОСОБА_5 затримано на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 2861 КК України.
23.10.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 2861 КК України.
23.10.2021 ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 у період часу з 23:00 год. до 06:00 год. наступної доби, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого у кримінальному провадженні, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Крім того, в обґрунтування свого клопотання прокурором зазначено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, у зв'язку з чим є всі підстави вважати, що на даний час продовжують існувати ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_5 закінчується 22.12.2021, водночас у даному кримінальному провадженні органу досудового розслідування необхідно отримати у Шевченківському районному суді міста Києва ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів, на підставі яких вилучити медичну документацію в КНП «Київська міська клінічна лікарня № 17» на ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , а також вилучити з КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» медичну документацію та біологічні зразки ОСОБА_5 ; зазначені медичні документи направити для проведення призначених судових експертиз; отримати висновки судово-медичних експертиз по ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , висновок судово-медичної (токсикологічної) експертизи по ОСОБА_5 , висновок судової автотехнічної експертизи по технічному стану автомобіля «ВАЗ 21103», державний номерний знак НОМЕР_1 , виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Здійснити зазначені слідчі та розшукові дії не виявилось можливим через їх значний обсяг, складність та необхідність дотримання послідовності їх виконання, а відтак закінчити їх проведення в строк до 22.12.2021 не видається за можливе.
У зв'язку з викладеним, постановою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 від 16.12.2021 продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 22.01.2022 включно, а тому виникла необхідність і у продовженні строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Оскільки строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 під домашнім арештом спливає 22.12.2021, а для проведення всього комплексу запланованих органом досудового розслідування слідчих та розшукових дій потрібен додатковий час, прокурор просить суд продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 під домашнім арештом в нічний час доби, звертаючи увагу суду на те, що більш м'які запобіжні заходи не є достатніми для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 не заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Заслухавши доводи прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наступне.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування та продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас, слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення(рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Так, в судовому засіданні встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні
№ 12021100000000958, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.10.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 2861 КК України.
23.10.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 2861 КК України.
Так, слідчий суддя відзначає, що на день розгляду клопотання обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 2861 КК України, достатньою мірою підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими прокурором до клопотання.
Крім того, обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення встановлена і слідчим суддею в ухвалі Шевченківського районного суду міста Києва від 23.10.2021 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Водночас, при розгляді клопотання та вирішенні питання про доцільність продовження строку застосування домашнього арешту в нічний час доби, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відзначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а застосування запобіжного заходу - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Так, аналізуючи зазначені прокурором ризики, слідчий суддя дійшов висновку про їх наявність, з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_5 який хоча і є раніше не судимою особою, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні малолітню дитину, офіційно працевлаштований, однак на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого у стані алкогольного сп'яніння, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку таких дій, а тому, з урахуванням обставин кримінального провадження, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначено ОСОБА_5 у разі визнання його винним, останній з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
При цьому, слідчий суддя враховує також те, що на даний час у кримінальному провадженні стороні обвинувачення необхідно провести значний комплекс слідчих та розшукових дій, а тому враховуючи обізнаність підозрюваного щодо деяких речей та документів, що можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні, даних про учасників кримінального провадження, не виключено, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , а також те, що він на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, віднесеного відповідно до положень ст. 12 КК України до категорії тяжких злочинів, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, слідчий суддя не знаходить підстав для скасування чи обрання іншого, більш м'якого, запобіжного заходу.
При продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби слідчим суддею також було враховано вік підозрюваного та стан його здоров'я, його майновий та сімейний стан, наявність на утриманні малолітньої дитини, репутацію, відсутність судимостей, інші обставини, що характеризують її особу та спосіб життя, а також той факт, що підозрюваний та його адвокат в судовому засіданні не заперечували проти продовження такого виду запобіжного заходу.
Положеннями ч. ч. 1 та 2 ст. 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При цьому, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності збереження застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу, оскільки в рамках кримінального провадження необхідний час для здійснення ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент вирішення слідчим суддею питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, не зменшилися та продовжують існувати.
Враховуючи викладене, а також те, що органом досудового розслідування доведено причетність ОСОБА_5 до події інкримінованого правопорушення та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також ті обставини, що більш м'який запобіжний захід, який би міг бути застосований до підозрюваного ОСОБА_5 , не зможе запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для продовження строку застосування запобіжного у вигляді домашнього арешту в нічний час доби у межах строку досудового розслідування, тобто до 22.01.2022 включно, з покладенням на нього визначених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків, з метою уникнення можливості вчинення дій, визначених ст. 177 КПК України.
Також слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися у житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 194, 196, 309, 532 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12021100000000958, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.10.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 2861 КК України - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 у період часу з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого у кримінальному провадженні, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;
-не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , письмово під розпис повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити до 22.01.2022 включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_5 .
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1