Провадження № 2/760/4365/23
Справа № 760/12247/21
01 лютого 2023 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Зуєвич Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» /далі - КП «Київтеплоенерго»/ (код ЄДРПОУ: 40538421; адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 83/53) до ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості,
Рух справи
12.05.2021 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 06.05.2021, за підписом директора позивача - Лопатіна К.О. , в якій позивач просить стягнути з відповідача:
- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 19 420,08 грн;
- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 3 137,08 грн;
- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 12 035,48 грн;
- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 1 782,98 грн;
- витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,00 грн;
- судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 270,00 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 28.05.2021 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК України/).
Доводи позову
В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує, що відповідач отримує послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_2 .
Зазначає, що відповідач своїх обов'язків щодо повної та своєчасної оплати спожитих житлово-комунальних послуг не виконував, у зв'язку з чим, станом на 01.04.2021 у останнього утворилася заборгованість в загальній сумі 36 375,62 грн, яка складається з:
- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 19 420,08 грн;
- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 3 137,08 грн;
- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 12 035,48 грн;
- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 1 782,98 грн;
За таких обставин, позивач просить суд захистити його порушені права та інтереси, ухваливши рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 36 375,62 грн заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Щодо правової позиції відповідача
Відзив на позовну заяву не надійшов.
Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Відповідно до наданої довідки відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом'янської РДА, відповідач - ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
За змістом ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV громадянин України зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Відповідно до ч. 10 ст. 6 цього Закону реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Кореспонденція суду є офіційною, тому повинна надсилатися саме за адресою зареєстрованого місця проживання або, як виняток, на адресу, зазначену самим учасником справи - адресатом.
Суд надіслав копію ухвали про відкриття провадження з копіями позовної заяви та доданих до неї документів на адресу реєстрації відповідача. Таким чином, суд виконав покладений на нього обов'язок інформувати учасників справи про її розгляд.
Відповідач кореспонденцію суду не отримав, а лист повернулися до суду за закінченням терміну зберігання.
Вживаючи всіх залежних від суду заходів задля повідомлення відповідача про розгляд даної справи, 15.06.2021 суд зробив оголошення для відповідача про розгляд даної справи на офіційному сайті судової влади, - уніфікований покажчик ресурсу: https://sl.ki.court.gov.ua/sud2609/gromadyanam/111/1287832/
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п.п. 118, 123 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.
Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 130 ЦПК України особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Однак процесуальне законодавство не визначає наслідків невручення повістки-повідомлення з причин закінчення строку зберігання. В т.ч. жодними законами чи підзаконними актами не передбачено, скільки разів суд має перенаправляти кореспонденцію на відому (офіційну) адресу, з якої вона повертається без вручення, для того щоб особа вважалась такою, що повідомлена.
Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання а також шляхом оголошення через сайт судової влади), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Будь-яких письмових заяв від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.
Зі змісту долученого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.05.2018 по 31.03.2021 становить 13 818,46 грн, з яких:
-за послуги з централізованого опалення - 12 035,48 грн;
-за послуги централізованого постачання гарячої води - 1 782,98 грн.
Також, позивач до матеріалів справи долучив копію розрахунку за період з 01.11.2018 по 31.03.2021, зі змісту якого заборгованість відповідача становить 22 557,16 грн з яких: за послуги з централізованого опалення - 19 420,08 грн; за послуги централізованого постачання гарячої води - 3 137,08 грн.
Крім того, до матеріалів справи долучено копії витягів додатків № 1, 2 до договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» за змістом яких, заборгованість ОСОБА_1 становить 24 417,69 грн, з яких: за послуги з централізованого опалення - 19 420,08 грн; за послуги централізованого постачання гарячої води - 4 997,61 грн.
Окрім того, в матеріалах справи наявні копії відомостей споживача (добові) щодо споживання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_4 за змістом яких:
-за період з 19.04.2018 по 08.05.2018 спожито 5,35 Гкал;
-за період з 01.10.2018 по 29.10.2018 спожито 16,04 Гкал;
-за період з 28.10.2018 по 23.11.2018 спожито 65,93 Гкал;
-за період з 24.11.2018 по 18.12.2018 спожито 75,24 Гкал;
-за період з 17.12.2018 по 17.01.2019 спожито 112,26 Гкал;
-за період з 18.01.2019 по 16.02.2019 спожито 101,64 Гкал;
-за період з 17.02.2019 по 19.03.2019 спожито 85,97 Гкал;
-за період з 20.03.2019 по 08.04.2019 спожито 42,51 Гкал;
-за період з 01.10.2019 по 27.10.2019 спожито 0,164 Гкал;
-за період з 27.10.2019 по 20.11.2019 спожито 52,58 Гкал;
-за період з 21.11.2019 по 15.12.2019 спожито 76,79 Гкал;
-за період з 16.12.2019 по 16.01.2020 спожито 95,99 Гкал;
-за період з 17.01.2020 по 15.02.2020 спожито 92,09 Гкал;
-за період з 16.02.2020 по 17.03.2020 спожито 86,27 Гкал;
-за період з 18.03.2020 по 08.04.2020 спожито 53,09 Гкал;
-за період з 12.10.2020 по 24.10.2020 спожито 20,76 Гкал;
-за період з 25.10.2020 по 21.11.2020 спожито 29,56 Гкал;
-за період з 06.11.2020 по 19.12.2020 спожито 68,85 Гкал;
-за період з 20.12.2020 по 29.01.2021 спожито 114,69 Гкал;
-за період з 21.01.2021 по 20.02.2021 спожито 129,85 Гкал;
-за період з 21.02.2021 по 21.03.2021 спожито 94,89 Гкал.
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 6 вказаного Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.
За змістом ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач, зокрема, зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - це індивідуальний або колективний споживач;
Разом з тим, у п. 6 ч. ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, долученої позивачем до матеріалів позовної заяви, вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_5 не зареєстровано.
В той же час, на виконання ухвали суду від 28.05.2021 КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» надало копії свідоцтва про право власності від 16.11.1994 та договору дарування від 04.12.2010 зі змісту яких вбачається, що співвласниками квартири АДРЕСА_5 є: ОСОБА_3 (1/2 ч) та ОСОБА_4 (1/2 ч).
Також, зі змісту довідки про реєстрацію місця проживання від 21.05.2021 наданої відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом'янської РДА вбачається, що місце проживання відповідача - ОСОБА_1 , з 19ю11ю1998 по т.ч. зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , що не відповідає адресі, про стягнення наданих послуг за якою, ставиться питання у позові.
За таких обставин, ОСОБА_1 є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що він є власником квартири АДРЕСА_5 або про те, що саме він користується зазначеним об'єктом нерухомого майна та отримував відповідні житлово-комунальні послуги для власних потреб.
Так, в матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких суд міг би дійти достеменного висновку про наявність укладеного договору про надання житлово-комунальних послуг саме з ОСОБА_1 .
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).
Положеннями ч. 4 ст. 263 ЦПК встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Зазначена позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.08.2022 у справі № 266/2666/19, від 20.07.2022 у справі № 522/25618/15-ц, від 13.07.2022 у справі № 761/825/20.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який він виконує під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 12.09.2018 у справі № 569/96/17 (пункт 46), від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54) та № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 20.03.2019 у справі № 486/1459/17 (пункт 54), від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц(пункт 63), від 15.05.2019 у справах № 750/5785/18, № 570/2739/16-цта № 554/9144/17, від 29.05.2019 у справі № 554/10303/17-ц, від 20.11.2019 № 201/12877/16 (пункт 46), від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17 (пункт 71), від 05.05.2020 у справі № 554/8004/16-ц (пункт 43), від 19.05.2020 у справі № 263/17218/18 (пункт 24).
Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17 (пункт 39), від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17(пункт 75) та від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц (пункт 54)).
Таким чином, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Оскільки матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_1 є користувачем наданих послуг та, відповідно, належним відповідачем у даній справі, а також враховуючи, що позивач не скористався своїм правом подати клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у позові, судові витрати у справі покладаються на позивача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).
Суддя Л. Л. Зуєвич