Справа №760/14172/22
2-а/760/560/23
01 лютого 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Оксюти Т.Г.
при секретарі Горупа В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив скасувати постанову Серія ЕАР №5950571 від 28.09.2022 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , винесену інспектором патрульної поліції в м. Бровари Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції Петренком Д.С., за ч.4 ст. 126 КУпАП; стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань сплачений судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 28.09.2022 інспектором патрульної поліції в м. Бровари Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції Петренком Д.С. у відношенні ОСОБА_1 була винесена постанова Серія ЕАР №5950571 по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400,00 грн.
Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною посилаючись на те, що: в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки позивач не керував транспортним засобом; відсутня вина та умисел у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки позивач не був обізнаним про існування будь-яких обмежень відносно нього щодо права керування; жодних рішень судів позивачу надіслано не було та про їх наявність жодним способом позивачу повідомлено не було; постанова не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; постанова винесена без проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення; фактично відбулось звичайне вручення позивачу вже складеної заздалегідь без присутності позивача постанови.
На підставі викладеного позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12.10.2022 адміністративну позовну заяву залишено без руху.
18.10.2022 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 20.10.2022 у справі відкрито спрощене позовне провадження.
25.11.2022 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач заперечив проти позову, просив відмовити у його задоволенні, пославшись на таке. Позивач, керуючи транспортним засобом Peugeot 307 номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений згідно статті 35 ЗУ «Про Національну поліцію» та при перевірці документів встановлено, що позивач позбавлений права керування згідно рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 28.07.2022, чим порушив пункти 2.1.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 126 КУпАП. Доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП, є відеозапис з бодікамери №474260 на якому зафіксовано як позивач особисто керує транспортним засобом номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не користується ременем безпеки. При перевірці за базами «Інформаційного порталу Національної поліції» було встановлено, що на позивача раніше було накладено стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування на підставі санкції визначеної частиною 1 статті 130 КУпАП. З наданих позивачем усних пояснень можливо зробити висновок, що він був обізнаний про рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 28.07.2022, яким позивача було позбавлено права керування транспортним засобом. Позивач повідомляв, що про рішення суду про накладення штрафу, він знає, але тимчасовий дозвіл, у нього дійсний 3 місяці. Також позивач був поінформованим про складення відносно нього протоколу та був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Крім того, представник відповідача у відзиві посилається на те, що позивачем до позовної заяви не надано жодних доказів необізнаності про винесену постанову Гадяцького районного суду Полтавської області по справі 526/1136/22. Під час розгляду справи на місці зупинки позивач не заявляв клопотання про необхідність правової допомоги ні усно, ні письмово та не вчиняв дій направлених на її отримання.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, учасники справи в судове засідання не викликались.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Встановлено, що 28.09.2022 інспектором патрульної поліції в м. Бровари Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції Петренком Д.С. була винесена постанова Серія ЕАР №5950571 по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400,00 грн.
Згідно змісту постанови Серія ЕАР №5950571, 28.09.2022 о 09 год 58 хв, в м. Борисполі по вул. Київський шлях 1-Д, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Peugeot 307 номерний знак НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування від 28.07.2022 строком на 1 рік, чим порушив пункти 2.1.а ПДР (керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Докази по справі і спілкування позивача та поліцейського фіксувались на бодікамери 474260, 475266, про що зазначено в п. 7 постанови Серія ЕАР №5950571.
Згідно ст. 1 КУпАП основним завданням його є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України і законних інтересів громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам;
Згідно п. 1.1, 1.9 ПДР України ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п. 2.1 а) ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
В силу ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до статей 6, 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями ст. 222 КУпАП визначено, що розгляд справ про правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 126 КУпАП покладено на органи внутрішніх справ (Національна поліція).
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Статтею 251 КпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вбачається, що після зупинки транспортного засобу, позивач відмовився надавати документи згідно п. 2.4.а ПДР України, оскільки він вважав зупинку незаконною. Інспектор попередив позивача, що з даного приводу буде розглядатися адміністративна справа. Після встановлення особи позивача, інспектором було виявлено, що ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортним засобом рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 28 липня 2022 року по справі 526/1136/22 строком на 1 (один) рік. Після чого інспектором патрульної поліції у відношенні позивача було складено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕАР №5950571 та накладено на позивача штраф в межах санкції статті в розмірі 20 400,00 грн.
Факт позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік підтверджується рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 28 липня 2022 року по справі 526/1136/22 копія якого міститься в матеріалах справи.
Встановлено, що дата події припала на 28.09.2022, тому строк позбавлення права керування транспортним засобом на момент зупинки автомобіля позивача ще не закінчився.
Враховуючи наведене, інспектор патрульної поліції під час винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, діяв відповідно до покладених на нього повноважень, постанова винесена з дотриманням положень діючого законодавства України.
З огляду на досліджені матеріали справи, суд приходить до висновку, що інспектором патрульної поліції були дотриманні права особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності та на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів була винесена постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення в межах санкції статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо заперечує проти адміністративного позову.
Сторони в процесі повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Суд зазначає, що в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, беручи до уваги те, що позивач не надав жодного допустимого доказу на підтвердження своєї позиції, суд приходить до висновку, що в діях інспектора патрульної поліції Петренка Д.С. відсутні ознаки неправомірності, а тому адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про Національну поліцію», статтями 1, 9, 33, 126, 222, 251, 252, 268, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 3, 5, 47, 72-78, 132, 139, 192, 193, 194, 229, 241- 244, 246, 250, 257, 263, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя