Справа № 288/1866/22
Провадження № 1-кп/288/42/23
01 лютого 2023 року смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022060440000089 від 18 серпня 2022 року відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Попільня, Попільнянського району, Житомирської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , освіта середня, інвалід 1 групи, на утриманні неповнолітніх дітей не має, громадянка України, українка, раніше не судима,
що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України,
17 серпня 2022 року у вечірній час ОСОБА_6 перебувала у будинку за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 та біля 22 год. 00 хв. вказаного числа до неї у гості прийшов ОСОБА_5 . В ході виниклого словесного конфлікту приблизно о 23 год. 00 хв. у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливі небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, 17 серпня 2022 року у будинку за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_6 в ході триваючого словесного конфлікту взяла до правої руки кухонного ножа та завдала ним не менше одного удару в область живота та не менше одного удару в область плеча ОСОБА_5 , внаслідок чого спричинила, відповідно до висновку експерта № 247 від 31.08.2022, тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини (колото - різана рана в ділянці 10-го міжребір'я справа, поранення (3) тонкої кишки, наскрізне ушкодження (2) сальника, поранення стінки шлунка, поранення стінки товстого кишківника, поширена гематома заочеревинного простору, яке відноситься до категорії тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя та різаної рани середньої частини правого плеча, яке відноситься до категорії легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 121 КК України визнала повністю і дала показання які відповідають змісту обвинувачення.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що обвинувачена вибачилася перед ним і він прийняв її вибачення. До обвинуваченої ніяких претензій матеріального та морального характеру немає, на даний час вони перебувають у нормальних стосунках, та просив її не кари.
Крім повного визнання обвинуваченою своєї винуватості, винуватість ОСОБА_6 підтверджується зібраними та дослідженими під час судового провадження належними та допустимими письмовими доказами, а саме:
Постановою СВ відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 18 серпня 2022 року про визнання речовими доказами, згідно якої покривало з плямами бурого кольору, яке упаковано до паперового конверту НПУ СУ, ніж із руків'ям синього кольору, який упаковано до паперового конверту НПУ СУ, ніж із руків'ям зеленого кольору, який упаковано до паперового конверту НПУ СУ, майку білого кольору із пошкодженнями тканини, просякнуту в нижній частині речовиною бурого кольору та светр білого кольору, просякнутий в нижній частині речовиною бурого кольору, які упаковано до паперового конверту НПУ СУ, визнано речовими доказами.
Ухвалами слідчого судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 19 серпня 2020 року, згідно яких накладено арешт на: покривало з плямами бурого кольору, ніж із руків'ям синього кольору та ніж із руків'ям зеленого кольору, які належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: будинок АДРЕСА_1 ; майку білого кольору із пошкодженнями тканини, просякнуту в нижній частині речовиною бурого кольору та светр білого кольору, просякнутий в нижній частині речовиною бурого кольору, які належать потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , які зберігаються у відділенні поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, що знаходиться за адресою: смт. Попільня, вулиця Фомічова, 6, Житомирської області.
За наслідками цього судового розгляду, суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України з наданням останнім рівних прав на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених тим же Кодексом, безпосередньо дослідивши усі докази та інші матеріали, у порядку ст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, та сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, й заслухавши доводи сторін з боку обвинувачення та захисту, тим самим провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, установив таке.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Сам судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту ( ч.1 ст.337 КПК України).
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами (ст. 26 КПК України).
З урахуванням того, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ст. 84 КПК України).
Відповідно до цього докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел. Фактичні дані - це не факти об'єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (постанова ККС ВС від 28.03.2019 у справі № 154/3213/16).
Відповідно до статті 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Згідно з приписами частини 1 статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом.
Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, належні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд їх прийняв. Матеріали досудового розслідування були відкриті сторонам кримінального провадження, відповідно до ст. 290 КПК України.
Даючи кримінально-правову оцінку діям обвинуваченої, суд вважає доведеною поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_6 в умисних діях, що виразились в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисних тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, що вірно кваліфіковано за частиною 1 статті 121 КК України.
Згідно положень статті 3 Загальної Декларації прав людини, кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність. У відповідності до положень статті 6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та статті 2 Конвенції по захист прав людини і основоположних свобод, право на життя є невід'ємним правом людини, яке охороняється законом. Зазначені положення міжнародних правових стандартів мають універсальний характер і відображені в Конституції України. Зокрема, у статті 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Формою державного захисту життя та особистої недоторканності людини є встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти життя і здоров'я.
Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за частиною 1 статті 121 КК України, як умисні дії, що виразились в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисних тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах цього обвинувачення.
Обираючи обвинуваченій міру та вид покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставиною, згідно статті 66 КК України, що пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_6 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, згідно статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 не встановлено.
Обвинувачена ОСОБА_6 , являється інвалідом 1 групи, раніше не судима, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
При визначенні міри покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги положення статей 1, 50 КК України, згідно яких Кримінальний кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, а також запобігання злочинам. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас, при призначенні покарання, суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину згідно статті 12 КК України, форму вини, а також особливості конкретного злочину.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, який відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, приймаючи до уваги при цьому всі обставини справи, і вважає, що обвинуваченій слід призначити покарання у виді позбавлення волі, що передбачене санкцією ч.1 ст.121 КК України.
В той же час, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винної, в контексті врахування правової природи та юридичних характеристик актів Конституційного Суду України, застосовуючи положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при застосуванні відповідної норми права, яка стосується питання визначення виду та міри покарання, враховуючи обставини вчиненого обвинуваченою правопорушення, зокрема заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, з яким виник конфлікт, а також з огляду на пом'якшуючі обставини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, думку потерпілого щодо покарання обвинуваченій, відсутність з його боку претензій до обвинуваченої, що в певній мірі знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченої, яка вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю, до кримінальної відповідальності раніше не притягувалася, щиро розкаюється у вчиненому, що свідчить, що обвинувачена розуміє, що вчинила правопорушення та його негативні наслідки, приймаючи до уваги також, що покарання, як захід примусу має на меті не тільки кару а й виправлення
засудженої та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень, а відтак, як притаманний правовій державі принцип є передусім виправним та превентивним засобом, суд призначаючи обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі, дійшов висновку, що ОСОБА_6 не є суспільно небезпечною, і її виправлення й перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому на підставі ст. 75 КК звільняє обвинувачену від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_6 та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень у майбутньому, разом з тим, підставі ст. 76 КК України, суд покладає на ОСОБА_6 обов'язок повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного обвинуваченого такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Судові витрати в порядку статті 124 КПК України стягнути з обвинуваченої ОСОБА_6 .
Речові докази вирішити відповідно до статті 100 КПК України.
Арешт, накладений на підставі ухвал слідчого судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 19 серпня 2022 року, підлягає скасуванню у відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України.
Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд,-
ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України і призначити ОСОБА_6 покарання за частиною 1 статті 121 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням протягом 1 (одного) року іспитового строку, якщо вона протягом визначеного судом строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі статті 76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 :
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.
Відповідно до частини першої статті 165 Кримінально-виконавчого кодексу України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Попільня, Попільнянського району, Житомирської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави витрати на проведення експертиз в розмірі 3361 гривні 81 копійки (висновок експертизи від 15.09.2022 № СЕ-19/106-22/8736-БД, висновок експертизи від 15.09.2022 № СЕ- 19/106-22/8662-БД).
Речові докази: покривало з плямами бурого кольору, яке упаковано до паперового конверту НПУ СУ, ніж із руків'ям синього кольору, який упаковано до паперового конверту НПУ СУ, ніж із руків'ям зеленого кольору, який упаковано до паперового конверту НПУ СУ, майку білого кольору із пошкодженнями тканини, просякнуту в нижній частині речовиною бурого кольору та светр білого кольору, просякнутий в нижній частині речовиною бурого кольору, які упаковано до паперового конверту НПУ СУ, та які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області - знищити.
Арешт, накладений на підставі ухвал слідчого судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 19 серпня 2022 року на: покривало з плямами бурого кольору, ніж із руків'ям синього кольору та ніж із руків'ям зеленого кольору, які належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: будинок АДРЕСА_1 ; майку білого кольору із пошкодженнями тканини, просякнуту в нижній частині речовиною бурого кольору та светр білого кольору, просякнутий в нижній частині речовиною бурого кольору, які належать потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , які зберігаються у відділенні поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, що знаходиться за адресою: смт. Попільня, вулиця Фомічова, 6, Житомирської області - скасувати.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Попільнянський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя Попільнянського
районного суду ОСОБА_1