Баранівський районний суд Житомирської області
Справа № 273/1119/22
Провадження № 2-о/273/47/22
18 січня 2023 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: судді - Васильчук О. В. розглянувши в порядку спрощеного позовного, провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом представника позтвача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" Гребенюка О.С. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
15.07.2022 року представник АТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернувся до Баранівського районного суду із вказаним позовом .
Просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за договором № б/н від 07.10.2015 року в сумі 62 695,84 грн. та судові витрати, що становлять 2481, 00 коп.
Крім того, представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, та про огляд веб-сайту .
Позов мотивований тим, що з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК», підписавши заяву № б/н від 07.10.2015 року, згідно з якою відповідачу був відкритий кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт на картковий рахунок. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку
У зв'язку з порушенням виконання зобов'язань за договором, відповідач станом на 14.06.2022 року має заборгованість перед банком у сумі 62 695,84 грн., з яких: 54709,90 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі заборгованість за простроченим тілом кредиту, 7985,94 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Ухвалою судді Баранівського районного суду від 12.09.2022 року було відкрито спрощене позовне провадження по справі та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, справу призначено до розгляду по суті без повідомлення сторін, роз'яснено відповідачу - наслідки неподання відзиву на позов у встановлений судом строк (а.с. 127 - 128).
Відповідачу ОСОБА_1 , були направлені копія ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження, копія позовної заяви з додатками на адресу місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 , зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відзиву на позов відповідач не подав. Клопотань від сторін не надходило.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 07.10.2015 року ОСОБА_1 підписано заяву, в якій зазначено, що заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг . Дана анкета-заява крім персональних даних ОСОБА_1 не містить жодних даних про вид фінансових послуг, відсутні будь-які відмітки про отримання платіжної картки та бажаний кредитний ліміт на ній ( а.с. 57 ).
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: www/privatbank.ua, а також виписку із договору про рух коштів за період з 09.07.2017 - 15.06.2022 року, та копію довідки про видані кредитні картки та копію довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки .
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором станом на 14.06.2022 року становить 62 695,84 грн. і складається із:
- заборгованість за простроченим тілом кредиту - 54709,90 грн,;
- заборгованість за простроченими відсотками - 7985,94 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Позивач з посиланням на положення ч. 1 ст. 634 ЦК України зазначає, що сторони керувалися при укладенні договору даною нормою, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також заборгованість за простроченими відсотками.
У Анкеті-заяві позичальника від 07.10.2015 року містяться лише анкетні дані відповідача, його контактна інформація, відомості про майновий стан та трудову діяльність, але відсутні відомості про вид фінансових послуг, які бажав отримати відповідач, відсутні умови договору про надання кредиту, розмір кредитного ліміту, розмір та порядок нарахування процентів, а тому розмір нарахованих до стягнення відсотків не підтверджується матеріалами справи.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути прострочену заборгованість за користування кредитними коштами.
Судом встановлено, що відповідач не виконував належним чином умови кредитного договору в частині своєчасної сплати кредитних коштів, однак станом на 14.06.2022 року заборгованість за поточним тілом кредиту складає 0, 00 грн.
Позивачем не розкрито таке поняття як «заборгованість за простроченим тілом кредиту», його правова природа та підстави нарахування не передбачені самими Умовами та Правилами надання банківських послуг, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості визначити відмінності між термінами і поняттями «тіло кредиту» та «прострочене тіло кредиту», що, з урахуванням принципу юридичної визначеності, виключає підстави для покладення на споживача банківських послуг обов'язку по його поверненню.
У заяві позичальника від 07.10.2015 року плата за прострочене тіло кредиту також не визначена.
Отже, суд зауважує про безпідставність вимог про стягнення простроченого тіла кредиту через відсутність передбаченого обов'язку відповідача по його сплаті в заяві від 07.10.2015 року, оскільки тіло кредиту і прострочене тіло кредиту не є тотожними поняттями.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 190/1419/19-ц (провадження № 61-10096св20), від 04 листопада 2020 року у справі № 720/1394/19 (провадження № 61-8855св20).
Отже, за таких умов, позовні вимоги банку про стягнення простроченого тіла кредиту в сумі 54709,90 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно дост. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
За приписами ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, оскільки немає підстав для стягнення простроченого тіла кредиту та відсотків, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
В силу вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір не відшкодовується.
На підставі викладеного, згідно ст. ст. 253 - 267, 526, 530, 536, 654, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 141, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог представника позивача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" Гребенюка О.С. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя: О.В.Васильчук