Справа № 159/4941/22
Провадження № 3/159/70/23
17 січня 2023 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Шишилін О.Г., розглянувши матеріали, що надійшли від Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), громадянки України, працюючої головним бухгалтером в ТОВ «Верба-ВВ» (код ЄДРПОУ 39231747, адреса реєстрації юридичної особи: 45063, вулиця Вокзальна, 9, с. Любитів, Ковельський район, Волинська область), проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановив:
07.12.2023 року до Ковельського міськрайонного суду Волинської області від Головного управління Державної податкової служби у Волинській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення № 672/03-20-07-03-04/39231747 від 30.11.2022 року, встановлено, що ОСОБА_1 яка перебуває на посаді головного бухгалтера ТОВ «Верба-ВВ» (код ЄДРПОУ 39231747, адреса реєстрації юридичної особи: вулиця Вокзальна,9, с. Любитів, Ковельський район, Волинська область) здійснено ведення бухгалтерського обліку, а саме порушення вимог п.44.1 ст.44, пп.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.1,198.2,198.3, п.198.6 ст.198, абз «б»,«в» п.200.4 ст.200,п.201.1,п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України(далі - ПК України), пп.3п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21 в частині завищення суми податкового кредиту у Декларації з ПДВ за травень 2022 року, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 163-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання на розгляд справи не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Косендюк Я.А. надав усні та письмові пояснення, у яких просив закрити провадження у справі, оскільки Акт перевірки та протокол про адміністративне правопорушення, в якому фактично повторюються висновки акту, не є допустимими і належними доказами вчинення будь-якого правопорушення, оскільки викладені у них висновки є предметом спору, а податкові зобов'язання, визначені за результатом спірної перевірки, не набули, відповідно до закону, статусу узгоджених. Крім того, об'єктивна сторона правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачає порушення керівником або іншою посадовою особою підприємства встановленого законом порядку ведення податкового обліку. У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, в чому конкретно полягають порушення ОСОБА_1 , які їй інкримінуються, посилання на норми п.44.1 ст.44, пп.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.1,198.2,198.3, п.198.6 ст.198, абз «б»,«в» п.200.4 ст.200,п.201.1,п.201.10 ст.201 ПК України,пп.3п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, не розкривають суті даного порушення. Протокол не містить конкретизації та аналізу обставин дотримання бухгалтерського обліку ТОВ «Верба-ВВ». Долучив до матеріалів справи копію позовної заяви ТОВ «Верба-ВВ» до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень з якою звернувся до Волинського окружного адміністративного суду від 13.01.2023 року. Зокрема зазначає, що згідно посадової інструкції ОСОБА_1 , згідно посадової інструкції головного бухгалтера несе лише відповідальність за ведення бухгалтерського обліку, однак не уповноважена на підписання та подання звітності від імені ТОВ «Верба-ВВ», оскільки такі повноваження має лише директор Товариства.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 містяться: протокол про адміністративне правопорушення № 672/03-20-07-03-04/39231747 від 30.11.2022 року, у якому відсутні підписи ОСОБА_1 ; копія акту документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 18.10.2022 року №6463/07-03/39231747, копія додатка 2 до акту перевірки за №6463/07-03/39231747 від 18.10.2022 року, копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу: ТОВ «ВЕРБА-ВВ» ( 45063, Волинська область, с. Любитів, вул. Вокзальна, буд.9), копія акту №1074/07-03/39231747 про відсутність посадових осіб ТОВ «ВЕРБА-ВВ» від 18.10.2022, копія листа -запрошення (без вихідного номеру), копія акту неявки посадової особи для складання протоколу про адміністивне правопорушення від 30.11.2022 №1379/07-03/39231747, копія супровідного листа (без вихідного номеру) про направлення протоколу про адміправопорушення .
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Ч.1 ст.163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Наведена норма закону є бланкетною, а тому у протоколі повинно бути чітко зазначено обставини інкримінованого особі правопорушення, а також нормативного акту, який регулює ті обставини про які наведено у протоколі про адміністративне правопорушення складеного відносно ОСОБА_1 .
Також, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначені нормативні акти , проте вони не містять диспозиції такого пункту в чому саме виявилось правопорушення, в протоколі відсутня кваліфікація дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суб'єкт даного адміністративного проступку- спеціальний (керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій, зокрема, головні бухгалтери).
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення № 672/03-20-07-03-04/39231747 від 30.11.2022 року, ОСОБА_1 ,займаючи посаду головного бухгалтера ТОВ «Верба-ВВ», порушила ведення бухгалтерського обліку.
Проте, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження факту займання ОСОБА_1 посади головного бухгалтера ТОВ «Верба-ВВ» на момент проведення перевірки, її посадових обов'язків. Суд вважає, що відсутність таких документів не дає суду можливість дійти однозначного висновку про те, що ОСОБА_1 є суб'єктом вищевказаного адміністративного правопорушення.
В зв'язку з чим не можливо встановити належність поданих доказів про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1ст.163-1 КУпАП .
При цьому, в силу приписів 251 КУпАП: обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Окрім того, Протокол про адміністративне правопорушення, складений з численними порушеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02 липня 2016 року N 566 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 р. за N 1046/29176 (надалі Інструкція), виходячи з наступного.
Протокол про адміністративне правопорушення від 30.11.2022 року, не містить даних існування повноважень на складення протоколу саме ОСОБА_2 .
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено датою вчинення правопорушення - 30 листопада 2022 року, що не відповідає дійсності, оскільки остання звітність була подана у травні 2022 року, а отже, ревізор-інспектор плутає поняття дати виявлення правопорушення з датою скоєння правопорушення.
Наведені порушення є істотними недоліками протоколу про адміністративне правопорушення, що унеможливлюють здійснення як належного захисту, так і перешкоджають об'єктивному розгляду справи.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії», за умови наявності певної неточності чи суперечностей, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
Крім того, із системного аналізу норм КУпАП вбачається, що процесуальні права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються уповноваженим на складання протоколу суб'єктом на момент його складання. Відповідно до матеріалів справи, при складанні протоколу вказані вимоги закону не були виконані.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення та доданих матеріалів вбачається, що він складався за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у ньому в порушення вимог ст.256 КУпАП, відсутні підписи ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом протоколу, та про те, що їй роз'яснено його права та обов'язки, й надано можливість останньому надавати пояснення.
До того ж, відсутні відомості належного повідомлення ОСОБА_1 про необхідність прибути до органу ДПС для складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки лист ГУ ДПС у Волинській області ( без вихідного номеру) адресований ТОВ «ВЕРБА-ВВ», крім того цей лист не було направлено з описом вкладення, що позбавляє можливості пересвідчитись, що зазначене ревізором-інспектором відправлення містило вкладення саме його листа - запрошення, та чи направлялось взагалі.
У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини в рішенні по справі Надточій проти України від 15 травня 2008 року.
Як передбачено п. «а» ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.
При цьому, особі повинно бути забезпечено реалізацію її права на захист, яке полягає у наданні їй можливості надавати усні або письмові пояснення з приводу пред'явленого їй обвинувачення, збирати і подавати докази, брати особисту участь у провадженні, користуватись правовою допомогою захисника, реалізовувати інші процесуальні права, передбачені, зокрема КУпАП.
Надання детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та забезпечення її права на захист є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.
Таким чином, не роз'яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, в момент складання протоколу про адміністративне правопорушення її процесуальних прав або ж відсутність відповідної відмітки про неможливість реалізації роз'яснення таких, є завадою для забезпечення справедливого судового розгляду та захисту прав особи.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Оскільки опис події вчиненого проступку, який зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції ч.1 ст. 163-1 КУпАП, не зазначена об'єктивна та суб'єктивна сторона правопорушення, отже, є всі підстави вважати про відсутність складу правопорушення, що відповідно до ст. 247 п. 1 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
Згідно з п. 39 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 10, 164, 247, 251, 252, 280, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з моменту набрання нею законної сили.
СуддяО. Г. Шишилін