Справа № 607/5237/19Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/817/24/23 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - п.п.12, 13 ч.2 ст.115 КК України
30 січня 2023 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду
в складі: головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріалів кримінального провадження за апеляційними скаргами захисників обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 серпня 2022 року,-
Цим вироком ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернополя, без постійного місця проживання, визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.12,13 ч.2 ст.115 КК України та призначено йому за даними кримінальними правопорушеннями покарання у виді довічного позбавлення волі.
Також, цим вироком продовжено дію раніше застосованого до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 20 жовтня 2022 року.
На вказаний вирок захисниками обвинуваченого ОСОБА_7 подано апеляційні скарги, за якими 30 вересня та 07 жовтня 2022 року відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою апеляційного суду від 08 грудня 2022 року строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 було продовжено до 06 лютого 2023 року.
Закінчити апеляційний розгляд до спливу вказаного строку неможливо, оскільки судове засідання 11 січня 2023 року було відкладено на 08 лютого 2023 року, через відсутність відомостей про повідомлення про час і місце апеляційного розгляду потерпілого.
Прокурор 13 січня 2023 року подав клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, яке мотивує тим, що оскарженим вироком обвинувачений визнаний винним у вчиненні трьох особливо тяжких злочинів і йому призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, що в сукупності вказує на те, що ОСОБА_7 на даний час усвідомлюючи міру покарання з метою уникнення покарання може переховуватися від суду, не з'являтися на виклики в судові засідання, здійснювати незаконний вплив на потерпілих, свідків, експертів. Також, прокурор стверджує, що вагомість вказаного ризику і неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу підтверджують встановлені в ході судового розгляду відомості про особу обвинуваченого, який до затримання ніде не працював, вів антисоціальний спосіб життя, не мав постійного місця проживання, під час досудового розслідування тривалий час переховувався.
Перевіривши доводи вказаного клопотання прокурора та заслухавши його думку щодо підстав продовження строку тримання під вартою, пояснення обвинуваченого і думку захисника, які заперечили проти продовження обраного запобіжного заходу, ознайомившись з матеріалами провадження, колегія суддів приходить до переконання, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, виходячи з наступного.
За приписами ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
13 січня 2023 року прокурор Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_6 подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 на 60 днів.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що у цьому кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 винесено обвинувальний вирок за п.п. 12, 13 ч.2 ст.115 КК України та призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, яке підлягає виконанню у випадку залишення цього вироку без змін за результатами апеляційного розгляду
Враховуючи те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, усвідомлює тяжкість призначеного судом першої інстанції покарання, яке загрожує йому у разі набрання вироком законної сили, колегія суддів вважає, що це переконливо свідчить про наявність ризику переховуватися від суду, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Також, з матеріалів провадження, які стосуються відомостей про особу обвинуваченого видно, що він раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення особливо тяжкого злочину - умисного вбивства, до затримання ніде не працював і не мав постійного місця проживання, що вказує на низький рівень його соціальних зв'язків.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що продовжує існувати і є вагомим ризик того, що обвинувачений може ухилятися від суду і перешкоджати завершенню кримінального провадження, а з огляду на наявні у матеріалах провадження відомості про особу обвинуваченого, зокрема відсутність у нього постійного місця проживання та сім'ї, більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти цьому ризику.
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою на термін, що необхідний для завершення апеляційного провадження.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 331, 405, 419 КПК України, колегія суддів,-
Продовжити до 29 березня 2023 року, включно, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого засуджено вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 серпня 2022 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді