Рішення від 01.02.2023 по справі 609/918/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/918/22

2/609/54/2023

01 лютого 2023 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Харлана М.В.

за участю:

секретаря судового засідання Семенюк О.І.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1

до

відповідача: ОСОБА_2

вимоги позивача: про стягнення безпідставно отриманих коштів,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін.

1. 14 листопада 2022 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) з вимогою про стягнення безпідставно отриманих коштів.

2. Позов обґрунтований тим, що 18 лютого 2022 року між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір завдатку №1. За умовами вказаного договору відповідач отримав від нього завдаток в сумі 1000 доларів США в рахунок оплати по договору купівлі-продажу. Відповідно до умов договору завдатку №1 від 18 лютого 2022 року відповідач зобов'язувався до 01 квітня 2022 року передати позивачу частину квартири АДРЕСА_1 . Про отримання коштів в момент укладення договору завдатку 18 лютого 2022 року свідчить власноручний підпис відповідача під текстом: «З умовами договору згоден, суму 1000 (одна тисяча) доларів США отримав».

Позивач вказує, що своїх зобов'язань відповідач не виконав та після настання терміну укладення договору купівлі-продажу частки квартири почав уникати контактів, демонструючи неготовність виконати свої зобов'язання.

02 вересня 2022 року позивач на адресу відповідача надіслав рекомендований лист з вимогою повернення завдатку, оскільки договір купівлі-продажу не був оформлений. Однак відповідач ОСОБА_2 ігнорує вимоги та відмовляється повертати отримані кошти. Викладені обставини слугували підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав та мотивів, які наведені у позові, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема шляхом оприлюднення повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Шумського районного суду Тернопільської області, заперечень проти позову суду не представив. Тому суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 01 грудня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення її недоліків.

4. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 03 січня 2023 року було прийнято до розгляду позовну заяву в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду по суті на 17 січня 2023 року, у зв'язку із неявкою відповідача судовий розгляд справи відкладено на 01 лютого 2023 року, виклик відповідача ОСОБА_2 здійснювався шляхом оприлюднення повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Шумського районного суду Тернопільської області.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

5. Судом встановлено, що 18 лютого 2022 року між ОСОБА_2 (завдаткоодержувач, продавець частки квартири) та ОСОБА_1 (завдаткодавець, покупець) укладено договір завдатку №1, за умовами якого сторони зобов'язуються у майбутньому, в обумовлений договором строк, укласти і належним чином оформити договір купівлі - продажу нерухомого майна, а саме частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 , площею 12,30 кв.м., належної продавцю на праві власності відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 113647206 від 12.02.2018 р., на умовах і в порядку визначеному цим договором.

6. Відповідно до п.2.3 сторони узгодили строки здійснення намірів купівлі-продажу , а саме до 01 квітня 2022 року на умовах і в порядку визначеному цим договором.

7. Відповідно до п.2.4. Договору сторони дійшли згоди, що в підтвердження факту наміру укладення Договору купівлі-продажу об'єкту продажу та з метою забезпечення його виконання Покупець передає Продавцю грошову суму у розмірі 1000 (одна тисяча) доларів США, що становить в еквіваленті 28000 (двадцять вісім тисяч) гривень 00 копійок, за курсом 28 (двадцять вісім) гривень/долар на день підписання даного Договору.

8. Згідно п. 3.1. Договору у випадку відмови чи ухилення Продавця від нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу об'єкту продажу на умовах цього договору чи невиконання (порушення виконання) умов цього Договору з його вини, Продавець зобов'язаний повернути покупцю подвійну суму, вказану в п. 2.4, в триденний термін з моменту відмови від укладення основного нотаріального Договору купівлі-продажу об'єкта.

Так, після досягнення між сторонами домовленості про укладення в майбутньому договору купівлі-продажу належної ОСОБА_2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 , позивач ОСОБА_1 передав відповідачу ОСОБА_2 18 лютого 2022 року суму завдатку в розмір 1000 доларів США. Про отримання коштів в момент укладення договору завдатку 18 лютого 2022 року свідчить власноручний підпис відповідача під текстом: «З умовами договору згоден, суму 1000 (одна тисяча) доларів США отримав».

9. Як встановлено судом, у термін до 01 квітня 2022 року договір купівлі-продажу частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 між сторонами укладений не був.

10. 02 вересня 2022 року позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу про повернення коштів за договором завдатку № 1 в розмірі 1000 доларів США, проте відповідач вимогу не виконав.

11. Вважаючи, що в діях ОСОБА_2 є ознаки злочину, відповідальність за яке передбачена ст. 190 КК України, 03 жовтня 2022 року позивачем ОСОБА_1 до ВП №1 (м. Шумськ) Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області подано заяву про вчинення останнім кримінального правопорушення.

ІV. Оцінка Суду.

12. Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

13. Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

14. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

15. Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

16. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

17. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

18. Відповідно до ч.1, 3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Попередній договір є одним з різновидів цивільних договорів, а тому йому властиві всі родові ознаки договорів. Так, попередній договір вважається укладеним з моменту, коли сторони досягли угоди з усіх істотних умов договору. При цьому, для попереднього договору, наряду з іншими його умовами повинні бути визначені ті, які є суттєвими для основного договору.

19. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

20. Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

21. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

22. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), відповідно до ст. 610 ЦК України.

23. Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

24. Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком, передбачені вимогами ст. 571 ЦК України, зокрема: якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора; якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості; сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором; у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

25. За змістом наведених норм ЦК України завдаток є доказом існування зобов'язання, виконує платіжну функцію та є способом забезпечення виконання зобов'язання.

При цьому, завдаток необхідно відрізняти від авансу.

Аванс - це визначена грошова сума (попередній платіж) або цінності, які покупець чи замовник передають продавцю чи виконавцю робіт у рахунок майбутніх платежів за передане майно, виконану роботу чи надані послуги (яка включається до загальної ціни товару). Тобто, покупець сплачує ціну товару декількома частинами: перша частина (аванс) сплачується до отримання ним товару, інша частина - після. Аванс, як і завдаток, є доказом укладання договору і зараховується в рахунок кінцевого платежу.

У разі розірвання договору за домовленістю сторін або у зв'язку з невиконанням однією із сторін договору своїх обов'язків сума коштів, сплачена як аванс, має бути повернута покупцю.

Відмінність авансу від завдатку полягає в тому, що на аванс не покладено функцію забезпечувати взяте сторонами на себе зобов'язання.

26. Згідно зі ст.ст.546, 548 ЦК України завдатком може бути забезпечене лише дійсне зобов'язання, яке випливає із договору, укладеного сторонами.

27. Таким чином, правила статті 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.

28. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 ЦК України).

Внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу.

Оскільки договору купівлі-продажу, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам законодавства, між сторонами укладено не було, а вони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому, то передана позивачем грошова сума у розмірі 1000 доларів США є авансом, який підлягав поверненню, а не завдатком.

Враховуючи наведене та положення ст. 570 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що сума, яка названа в договорі завдатку, фактично є авансом, оскільки сторонами не дотримано умов, визначених ст. 570 ЦК України, а саме не укладено договору купівлі-продажу, на виконання якого передано кошти.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеними Верховним Судом України у постановах: від 25 вересня 2012 року у справі № 6-82цс13 та від 13.02.2013 року у справі №6-176цс12, Верховним Судом у постановах від 30.01.2019 року № 461/5297/16-ц (провадження № 61-22017св18), від 17.06.2021 року № 711/5065/15-ц (провадження №61-18537св19).

29. Верховний Суд у постанові від 13 лютого 2013 року у справі №6-176цс12 зазначив, що внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання. Якщо договору, який б за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню. Поверненню підлягає й аванс, отриманий за попереднім договором.

Про факт отримання коштів ОСОБА_2 свідчить його власноручний підпис під текстом договору завдатку №1 від 18 лютого 2022 року: «З умовами договору згоден, суму 1000 (одна тисяча) доларів США отримав».

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з тим, що відповідачем до теперішнього часу не було виконано умови договору від 18 лютого 2022 року, а саме не було укладено і належним чином оформлено договір купівлі - продажу нерухомого майна, зазначеного в п.2.1 цього Договору на умовах і в порядку, визначених цим Договором (до 01 квітня 2022 року), суд приходить до висновку, що сплачена позивачем сума авансу (попередньої оплати) за вказаним договором підлягає поверненню у повному обсязі, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, у зв'язку з чим вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого авансу за договором завдатку від 18 лютого 2022 року у розмірі 1000 доларів США.

При цьому, враховуючи те, що відповідач за недійсним договором набув грошові кошти в іноземній валюті, суд вважає правомірним у даному випадку стягнути з відповідача саме 1000 доларів США.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

30. Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати.

З цих підстав,

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 223, 258, 259, 263-268, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Винести заочне рішення.

2. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів - задовольнити повністю.

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого авансу за договором завдатку від 18 лютого 2022 року в розмірі 1000 (одна тисяча) доларів США.

4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яноста дві) гривні 40 копійок.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно процесуальним кодексом України.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст судового рішення складено 01 лютого 2023 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактичне місце місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце місце перебування: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України з безконтактним носієм № НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: М. В. Харлан

Попередній документ
108714261
Наступний документ
108714263
Інформація про рішення:
№ рішення: 108714262
№ справи: 609/918/22
Дата рішення: 01.02.2023
Дата публікації: 03.02.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шумський районний суд Тернопільської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Розклад засідань:
17.01.2023 11:00 Шумський районний суд Тернопільської області
01.02.2023 12:00 Шумський районний суд Тернопільської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ХАРЛАН М В
суддя-доповідач:
ХАРЛАН М В
відповідач:
Савчук Олег Миколайович
позивач:
Ворошев Максим В'ячеславович