30.01.2023 Справа №607/22714/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
-головуючого судді Братасюка В.М.
-за участю секретаря Мокрій М.О.
-прокурора Колесник Г.М., представника позивача Бондар М.Й., відповідачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в спрощеному провадженні позовну заяву керівника Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Тернопільської обласної ради,КНП Тернопільська обласна клінічна лікарня Тернопільської обласної ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, понесених на стаціонарне лікування,-
Позивач Тернопільська окружна прокуратура пред'явила до суду позов до відповідача ОСОБА_1 , у якому просить стягнути із відповідача на користь Держави в особі Тернопільської обласної ради кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в лікувальному закладі КНП «Тернопільська університетська лікарня» в сумі 12733 гривень, які перерахувати в дохід обласного бюджету за наступними реквізитами: р/р UA 728999980314020544000019001, отримувач ГУК у Тернопільській області по коду бюджетної класифікації 240603 «інші надходження», код ЄДРПОУ 37977599.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що органом досудового розслідування встановлено, що 30.12.2020 близько 08год водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки ВАЗ моделі 2103 д.н.з. НОМЕР_1 , без вантажу з одним дорослим пасажиром, вулицею Галицька в межах села Великі Гаї Тернопільського району рухалася у напрямку м. Тернопіль зі сторони с.Товстолуг Тернопільського району Тернопільської області. Порушуючи вимоги пунктів 1.5 ч. 1 та 2.3 «б», «д» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 зі змінами та доповненнями, водій ОСОБА_1 під час руху не була достатньо уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, не обрала такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним і в такий спосіб, своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрозу життю і здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Через проявлену під час керування автомобілем неуважність та унаслідок грубого порушення вимог п.1.10 (в частині значення термінів «дорожні умови», «дорожня обстановка», «маневрування (маневр)», а також п. 10.1 ПДР України водій ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Галицька навпроти будинку №78 в межах села Великі Гаї Тернопільського району на автомобілі ВАЗ моделі 2103 д.н.з. НОМЕР_1 , змінила напрямок руху вліво, допустила виїзд на ліве зустрічне узбіччя у напрямку її руху та кювет, після чого допустила зіткнення з нерівностями поверхні ґрунтового покриттям кювета та огородженням домогосподарства АДРЕСА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження отримав пасажир автомобіля ВАЗ моделі 2103 д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , 1981 року народження, житель с. Великі Гаї Тернопільського району, а саме: Закритий уламковий перелом задньої стінки лівої вертлюгової впадини, асоційований з заднім вивихом лівого стегна, що належать до середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. ц. 2.3 (б, д); 1.10,10.1 ПДР України перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, - порушення (правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тілесні ушкодження середнього ступеню: тяжкості потерпілому. Ухвалою Тернопільського міськайонного суду Тернопільської області від 02.03.2021 року у справі №607/1775/21 звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 обвинувачену у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України. Кримінальне провадження №12020210180000501 по даному факту закрито. Згідно інформації комунального некомерційного підприємства «Тернопільська університетська лікарня» Тернопільської обласної ради, що міститься в листі від 23.06.2021року № 01-3/1199, потерпілий у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 , 1981 року народження, з 30.12.2020 по 06.01.2021(7 ліжко-днів) знаходився на стаціонарному лікуванні в ортопедо-травматологічному відділенні вказаного медичного закладу. Вартість затрат на лікування та перебування становить 12733,00 грн. (7 л/д х 1685 грн. = 11795,00 грн.), в т.ч. 938,00 гривень медикаменти та вироби медичного призначення. Власником, засновником та органом управління Підприємством виступає Тернопільська обласна рада. Таким чином, кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь обласного бюджету. Бездіяльність Тернопільської обласної ради, як органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, та КНП «Тернопільська університетська лікарня», зі звернення до суду з позовом про стягнення коштів до місцевого бюджету, свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів територіальної громади, що підтверджує наявність «виключного випадку» для звернення прокурора з даним позовом до суду. З цих підстав просять позов задовольнити.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.01.2022 року провадження у зазначеній справі було відкрите, та справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
07.02.2022року ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву.
15.02.2022року Тернопільською окружною прокуратурою подано відповідь на відзив.
21.02.2022року ОСОБА_1 подано заперечення на відповідь на відзив.
Усно оголошеною в судовому засіданні 20.04.2022 року ухвалою, задоволено клопотання позивача, замінено КНП «Тернопільська університетська лікарня» на правонаступника КНП Тернопільська обласна клінічна лікарня Тернопільської обласної ради.
Представник позивача прокурор Тернопільської окружної прокуратури - Колесник Г.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити, з підстав викладених у позові та відповіді на відзив.
Відповідач ОСОБА_1 заперечила щодо задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.
Представник КНП Тернопільська обласна клінічна лікарня Тернопільської обласної ради Бондар М.Й. просила позовні вимоги задовольнити.
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:
Відповідно до ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.03.2021 року у справі №607/1775/21 звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 обвинувачену у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України. Кримінальне провадження №12020210180000501 по даному факту закрито. Встановлено, що встановлено, що 30.12.2020 близько 08год водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки ВАЗ моделі 2103 д.н.з. НОМЕР_1 , без вантажу з одним дорослим пасажиром, вулицею Галицька в межах села Великі Гаї Тернопільського району рухалася у напрямку м. Тернопіль зі сторони с.Товстолуг Тернопільського району Тернопільської області. Порушуючи вимоги пунктів 1.5 ч. 1 та 2.3 «б», «д» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 зі змінами та доповненнями, водій ОСОБА_1 під час руху не була достатньо уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, не обрала такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним і в такий спосіб, своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрозу життю і здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Через проявлену під час керування автомобілем неуважність та унаслідок грубого порушення вимог п.1.10 (в частині значення термінів «дорожні умови», «дорожня обстановка», «маневрування (маневр)», а також п. 10.1 ПДР України водій ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Галицька навпроти будинку №78 в межах села Великі Гаї Тернопільського району на автомобілі ВАЗ моделі 2103 д.н.з. НОМЕР_1 , змінила напрямок руху вліво, допустила виїзд на ліве зустрічне узбіччя у напрямку її руху та кювет, після чого допустила зіткнення з нерівностями поверхні ґрунтового покриттям кювета та огородженням домогосподарства АДРЕСА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження отримав пасажир автомобіля ВАЗ моделі 2103 д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , 1981 року народження, житель с. Великі Гаї Тернопільського району, а саме: Закритий уламковий перелом задньої стінки лівої вертлюгової впадини, асоційований з заднім вивихом лівого стегна, що належать до середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. ц. 2.3 (б, д); 1.10,10.1 ПДР України перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Згідно інформації комунального некомерційного підприємства «Тернопільська університетська лікарня» Тернопільської обласної ради, що міститься в листі від 23.06.2021року № 01-3/1199, потерпілий у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 , 1981 року народження, з 30.12.2020 по 06.01.2021(7 ліжко-днів) знаходився на стаціонарному лікуванні в ортопедо-травматологічному відділенні вказаного медичного закладу. Вартість затрат на лікування та перебування становить 12733,00 грн. (7 л/д х 1685 грн. = 11795,00 грн.), в т.ч. 938,00 гривень медикаменти та вироби медичного призначення.
Вартість затрат на лікування та перебування у розмірі 12733,00 грн. підтверджено і листом КНП Тернопільська обласна клінічна лікарня Тернопільської обласної ради від 11.02.2022року № 01-3/232, зазначено, що визначення вартості одного ліжко-дня здійснюється відповідно до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування, що затверджений Постановою КМУ від 16.07.1993 р. №545, надано перелік медикаментів та виробів медичного призначення.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська університетська лікарня» Тернопільської обласної ради є юридичною особою - комунальним підприємством, що здійснює такі види діяльності: діяльність лікарняних закладів; спеціалізована медична практика; загальна медична практика.
Статутом Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська університетська лікарня» Тернопільської обласної ради, затвердженого рішенням Тернопільської обласної ради від 23 грудня 2020 року №29 визначено, що підприємство є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області в особі Тернопільської обласної ради.
Відповідно до пункту 3.1. Статуту основною метою діяльності Підприємства є забезпечення медичного обслуговування дорослого населення Тернопільської області шляхом надання йому медичних послуг в порядку та обсязі, встановлених законодавством України.
Власником, засновником та органом управління Підприємством виступає Тернопільська обласна рада.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, сформованого щодо комунального некомерційного підприємства «Тернопільська університетська лікарня» Тернопільської обласної ради встановлено, щодо вказаної юридичної особи 12.11.2021 проведено державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу, а саме зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого).
Відповідно до вказаного витягу правонаступником майна, прав та обов'язків комунального некомерційного підприємства «Тернопільська університетська лікарня» Тернопільської обласної ради є комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради, код ЄДРПОУ 02001311.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
За правилами ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Згідно ч.3 ст.1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затверджених постановою КМУ № 545 від 16 липня 1993 року «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я».
Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні.
Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі.
Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я» передбачено, що на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.
Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день проводиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.
Визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора.
Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Відповідно до ч.3, п.2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
З'ясовано, що з дати надіслання даного кримінального провадження №12020210180000501 до суду з обвинувальним актом, по даний час, уповноважений орган не вжив жодних заходів щодо захисту інтересів держави. Лише комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська університетська лікарня» Тернопільської обласної ради надало інформацію про витрати на лікування потерпілої від злочину, а також листами №01-3/1199 від 23.06.2021, №01-3/1532 від 26.08.2021 та №01-3/1962 від 23.10.2021, на вимогу Тернопільської окружної прокуратури, КНП «Тернопільська університетська лікарня» Тернопільської обласної ради повідомило про те, що не зверталось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 витрат на лікування потерпілої від злочину.
Крім цього, на адресу Тернопільської окружної прокуратура надійшли листи Тернопільської обласної ради №07-986 від 14.06.2021 та №07-1601 від 27.10.2021, відповідно до яких Тернопільська обласна рада не зверталась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 витрат на лікування потерпілої від злочину в сумі 12 733,00 грн. і Тернопільська обласна рада не запереч;^є щодо вжиття заходів представницького характеру, шляхом подачі Тернопільською окружною прокуратурою відповідної позовної заяви.
Додатковим опрацюванням відомостей веб-порталу «Судова влада» та Єдиного державного реєстру судових рішень встановленої що ні Тернопільська обласна рада, ні КНП «Тернопільська університетська лікарня» Тернопільської обласної ради не зверталося до суду із позовом про стягнення із ОСОБА_1 витрат на лікування потерпілого від злочину.
Саме бездіяльність Тернопільської обласної ради, як органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, та КНП «Тернопільська університетська лікарня» Тернопільської обласної ради, зі звернення до суду з позовом про стягнення коштів до обласного бюджету, свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів жителів області (великого числа громадян), що підтверджує наявність «виключного випадку» для звернення прокурора з даним позовом до суду.
Комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська університетська лікарня» Тернопільської обласної ради, правонаступником якого є КНП Тернопільська обласна клінічна лікарня Тернопільської обласної ради, є лікувальним закладом, який згідно із пунктом 5.3.2. Розділу V «Статутний капітал, майно та фінансуванні підприємства» Статуту, фінансується із обласного бюджету.
Витрати, які з вини відповідача здійснені КНП «Тернопільська університетська лікарня» Тернопільської обласної ради, правонаступником якого є КНП Тернопільська обласна клінічна лікарня Тернопільської обласної ради, на стаціонарне лікування потерпілої від злочину, негативно впливають на фінансування лікування інших хворих, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров'я та забезпечення пов'язаних з ними державних гарантій.
Враховуючи те, що держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування шляхом надання із Державного бюджету трансфертів у вигляді субвенцій з метою формування місцевого бюджету, необхідного для здійснення повноважень місцевого самоврядування на рівні мінімальних соціальних потреб у разі, коли коштів, що надходять з власних джерел та закріплених доходів не достатньо, тому наведений факт несе потенційну загрозу додаткового залучення коштів із Державного бюджету для забезпечення фінансування прийнятих соціальних програм, що порушує інтереси держави, внаслідок чого виникає передбачене законом право прокурора на звернення до суду з позовом для їх захисту.
Враховуючи наведене, кошти, витрачені на стаціонарне лікування ОСОБА_2 підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь обласного бюджету.
З наведених вище положень процесуального законодавства вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган.
Відповідна правова позиція викладена в пункті 5.6 постанови Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї із сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Так, у рішенні у справі Ф.В. проти Франції» від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27, Суд звертав увагу на те, що участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін може впливати на дотримання принципу рівності сторін. «Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити...скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності».
Наведені обставини, дають право Тернопільській окружній прокуратурі вживати заходи представницького характеру на захист інтересів держави в порядку, передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру».
Суд також враховує, що відповідно до ч.7 ст.128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства. Наведені норми також дають прокуратурі право звернення до суду з наведеним позовом.
Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до переконання, що позов керівника Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тернопільської обласної ради, Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради підлягає до задоволення шляхом стягнення зі ОСОБА_1 коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , у розмірі 12733 грн.
Крім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені судові витрати в розмірі 2270 гривень судового збору.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) в користь держави в особі Тернопільської обласної радикошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, в сумі 12 733 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 2270 гривень судового збору в дохід держави.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня складання повного тексту , якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складання повного тексту. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддяВ. М. Братасюк