Справа № 603/9/23
Провадження № 3/603/11/2023
"31" січня 2023 р. м. Монастириська:
Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Галіяна І. М.
за участі секретаря судового засідання - Б'єлі Д.С.
розглянувши матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності №1 (м.Монастириська) відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого,
- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Сектором поліцейської діяльності №1 (м.Монастириська) відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області до Монастириського районного суду Тернопільської області направлені матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
З протоколу серії ДПР18 №498504 від 01.01.2023 року про адміністративне правопорушення, вбачається, що 01.01.2023 року близько 21 год 30 хв ОСОБА_1 , в с.Бертники Монастириської МТГ Чортківського (Монастириського) району Тернопільської області керував транспортним засобом марки «AUDI A4» номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка хода, не виразна мова. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з допомогою технічного приладу - відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5, ПДР України, а отже вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник особи яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Андрусенко І.Я. в судовому засіданні щодо висунутих ОСОБА_1 звинувачень заперечував з підстав вказаних ним в поданому письмовому поясненні на протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №498504 та вказав, що ОСОБА_1 не керував вказаним в протоколі транспортним засобом, а тому не є водієм.
В зв'язку з наведеним, захисник особи яка притягується до адміністративної відповідальності просить провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення
Вислухавши пояснення захисник особи яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив таке.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність особи за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п.27 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року (із змінами), керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Крім того, Касаційний адміністративний суду в складі Верховного Суду в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 р. зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте, зазначення «водія» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані.
Таким чином, навіть знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме навіть перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
Повертаючись до матеріалів справи, суд констатує, що матеріали справи не містять, жодних доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
З переглянутого в судовому засіданні відеозапису, який міститься на компакт-диску, долученого до матеріалів справи в якості доказу не вбачається вини ОСОБА_1 так як не зафіксовано, що транспортний засіб «AUDI A4» номерний знак НОМЕР_1 - їхав та відсутній відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля поліції, які б могли бути доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Натомість, з даного відео встановлено, що працівники патрульної поліції під'їхали до автомобіля «AUDI A4» номерний знак НОМЕР_1 коли той стояв на узбіччі. Хоча ОСОБА_1 і знаходився на місці водія, проте не керував вищевказаним транспортним засобом, автомобіль стояв з вимкненими двигуном та зовнішніми світловими приладами.
Отже, вказаним відеозаписом, який є об'єктивним доказом у справі спростовується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобам, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім цього, транспортний засіб мав бути зупинений, тобто до самої зупинки мав знаходитись в русі, оскільки керування транспортним засобом можливе лише тоді, коли він рухається, коли ж особа перебуває за кермом транспортного засобу (чи біля нього), навіть із ввімкненим двигуном склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відсутній, оскільки така особа не керувала транспортним засобом.
Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі №338/1/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав надати зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
Таким чином, оскільки в порушення вимог ст. 251 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено жодного переконливого доказу вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у протоколі, а протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими доказами, не є вичерпним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь, а також те, що у справі відсутні докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, суд дійшов висновку, що провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247 КУпАП, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області.
Суддя І. М. Галіян