Ухвала
Іменем України
31 січня 2023 року
м. Київ
справа № 671/1700/20
провадження № 61-12302ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Броварської міської ради Київської області, Служба у справах дітей Волочиської міської ради Хмельницької області, про визначення місця проживання малолітньої дитини разом із батьком та припинення стягнення аліментів, за зустрічним позовом ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , третя особа - Виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини разом із матір'ю, за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову,
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком, та припинення стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на дитину.
У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, у якому просила визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір'ю до досягнення дитиною чотирнадцятирічного віку.
Волочиський районний суд Хмельницької області ухвалою від 17 жовтня 2022 року прийняв зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом.
У вересні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила зобов'язати ОСОБА_1 забезпечувати її побачення та спілкування з малолітньою ОСОБА_3 кожного понеділка, середи, п'ятниці та неділі з 19 до 20 години засобами телефонного або інтернет зв'язку (із застосуванням програм «Skype», «Viber», «Zoom», «WhatsApp», «Telegram»); зобов'язати ОСОБА_1 забезпечувати її особисті побачення та спілкування з малолітньою ОСОБА_3 протягом місяця з дня забезпечення позову за графіком: кожної першої, третьої неділі та другої, четвертої суботи щомісяця з 10 до 18 години; кожного вівторка та четверга щомісяця з 16 до 19 години у місці фактичного проживання ОСОБА_2 , а також у парках, скверах, розважальних закладах, спортивних майданчиках та інших об'єктах дитячої інфраструктури без присутності ОСОБА_1 з урахуванням звичного графіка та розпорядку дня дитини; зобов'язати ОСОБА_1 забезпечувати її особисті побачення та спілкування з малолітньою ОСОБА_3 після місяця з дня забезпечення позову і прийняття остаточного рішення у справі за таким графіком: щомісяця першої, третьої суботи та неділі з 11 години суботи до 19 години неділі; щомісяця другої, четвертої п'ятниці та суботи з 17 години п'ятниці до 19 години суботи; кожної середи з 16 до 19 години у місці фактичного проживання ОСОБА_2 , а також у парках, скверах, розважальних закладах, спортивних майданчиках та інших об'єктах дитячої інфраструктури без присутності ОСОБА_1 з урахуванням звичного графіка та розпорядку дня дитини.
Заяву ОСОБА_2 мотивувала тим, що ОСОБА_1 вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання їй спілкуватися з дитиною, не дозволяє їй бачитися з дочкою, тобто відчужує матір від дитини, внаслідок чого втрачаються психологічні та емоційні зв'язки між ними. Дочка забуває свою матір та відвикає від неї, що негативно впливає на її розвиток, формування як особистості та не відповідає найкращим інтересам дитини. У зв'язку з тим, що відповідач навмисно налаштовує дитину проти матері, існують цілком реальні ризики того, що у справі і буде ухвалено рішення про визначення місця проживання дитини з матір'ю, однак таке рішення буде неможливо виконати без завдання шкоди дитині. Мають місце підстави для встановлення судом обов'язку батька дитини забезпечити регулярний і систематичний контакт (спілкування та побачення) дитини з матір'ю доступними засобами комунікації (телефон, інтернет тощо), а також визначення судом регулярних і тимчасових особистих побачень заявниці з дочкою. Такі заходи забезпечення позову цілком збалансують процесуальні можливості сторін у справі, що одночасно буде відповідати принципам змагальності сторін і пропорційності цивільного судочинства, зможуть забезпечити ефективне виконання остаточного рішення суду. Запропоновані види забезпечення позову є абсолютно співмірними із заявленими позовними вимогами у справі та повністю відповідають, перш за все, правам та інтересам дитини, зокрема праву дитини спілкуватися з обома батьками, бачитися з ними та підтримувати з ними регулярні та систематичні контакти. Ці заходи не порушують права та інтереси третіх осіб, а також не потребують фінансових, організаційних або часових витрат відповідача.
Волочиський районний суд Хмельницької області ухвалою від 13 вересня 2022 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовив.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову не може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ОСОБА_2 , за захистом яких вона звернулася до суду. Заявлені ОСОБА_2 заходи забезпечення позову становлять зміст можливого спору між сторонами з приводу встановлення порядку участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Хмельницький апеляційний суд постановою від 29 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково. Ухвалу Волочиського районного суду Хмельницької області від 13 вересня 2022 року скасував та ухвалив нове рішення, яким заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнив частково. У порядку забезпечення зустрічного позову ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , третя особа - Виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини разом із матір'ю (до набрання законної сили судовим рішенням у справі): зобов'язав ОСОБА_1 забезпечити ОСОБА_2 особисті побачення та спілкування з малолітньою дочкою ОСОБА_3 кожного вівторка та четверга з 16 до 19 години, кожну першу та третю суботу місяця з 12 до 19 години за місцем фактичного проживання ОСОБА_2 , а також у парках, скверах, розважальних закладах, спортивних майданчиках та інших об'єктах дитячої інфраструктури без присутності ОСОБА_1 з урахуванням звичного графіка та розпорядку дня дитини; зобов'язав ОСОБА_1 забезпечити ОСОБА_2 побачення та спілкування з малолітньою дочкою ОСОБА_3 засобами телефонного зв'язку або інтернет-зв'язку, зокрема, з використанням соціальних мереж «Viber», «Telegram», «WhatsApp» та/або програм «Skype», «Zoom», кожного понеділка, середи, п'ятниці та неділі з 18 до 19 години без присутності ОСОБА_1 з урахуванням звичного графіка та розпорядку дня дитини. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що зустрічі та спілкування ОСОБА_2 з малолітньою дочкою безперечно будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків між ними і ця обставина відповідатиме як найкращим інтересам дитини, так і законним інтересам матері, що у свою чергу може усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про визначення місця проживання дитини з матір'ю та сприяти ефективному захисту порушених прав останньої.
09 грудня 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 листопада 2022 року у вищевказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали, а саме - заявнику слід було надати документ про сплату судового збору, і роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
На виконання вимог вказаної ухвали надійшли матеріали на усунення недоліків, які заявником подані до Верховного Суду 26 грудня 2022 року. Вимоги ухвали заявником виконано.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 листопада 2022 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та визначаються судом залежно від фактичних обставин у кожному конкретному випадку, однак будь-який сімейний спір стосовно дитини повинен вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
У статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Частиною третьою статті 9 вказаної Конвенції визначено право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року).
Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її матір'ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із матір'ю.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25 листопада 2020 року у справі № 760/15413/19, від 17 травня 2021 року у справі № 761/25101/20, від 15 вересня 2021 року у справі № 752/6099/20.
Системний аналіз наведених норм права та судової практики дає підстави вважати, що мати, яка на час вирішення справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а батько не має права перешкоджати матері спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається в якнайкращих інтересах дитини.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі за заявою «HANT v. UKRAINЕ», № 31111/04, § 54).
Враховуючи викладене, встановивши наявність обставин, які позбавляють ОСОБА_2 можливості спілкуватися з малолітньою донькою, з урахуванням права матері на особисте спілкування з дитиною та відсутності обставин, які обмежують право на таке спілкування, апеляційний суд правильно застосував норми процесуального права, з урахуванням практики ЄСПЛ та Верховного Суду у подібних правовідносинах, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом зобов'язання батька надавати матері дитини можливість безперешкодно спілкуватися із донькою.
Оскільки заходи забезпечення згідно зі статтею 158 ЦПК України носять тимчасовий характер, а також можуть змінюватися відповідно до статті 156 ЦПК України, то їх запровадження не означає їх імперативну реалізацію без врахування об'єктивних обставин, зокрема, реальних результатів відповідного спілкування дитини з матір'ю з метою встановлення емоційного контакту та покращення психоемоційного характеру їх відносин. Отже, за наявності ознак невідповідності застосованого заходу забезпечення позову інтересам дитини він може бути змінений або скасований.
Позбавлення ж матері будь-якої можливості контактувати з її дитиною виключає за своєю суттю будь-які шанси на відновлення належного емоційного контакту між дитиною та нею, покращення психоемоційного характеру їх відносин. Разом з тим, здоровий психоемоційний характер стосунків дитини з обома батьками, незалежно від їх сімейного статусу та місця проживання, емоційний контакт з обома батьками відповідатиме найкращим інтересам дитини.
Схожі за змістом правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 04 квітня 2018 року у справі № 344/16653/16 і від 31 серпня 2022 року у справі № 545/3933/21.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду, правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.
Посилання заявника в касаційній скарзі на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 761/796/20, колегія суддів відхиляє, оскільки ці висновки зроблені за інших фактичних обставин.
З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а оскаржуване судове рішення є законним, ухвалено з додержанням норм права, підстави для його скасування відсутні.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про зупинення дії постанови Хмельницького апеляційного суду від 29 листопада 2022 року.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Броварської міської ради Київської області, Служба у справах дітей Волочиської міської ради Хмельницької області, про визначення місця проживання малолітньої дитини разом із батьком та припинення стягнення аліментів, за зустрічним позовом ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , третя особа - Виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини разом із матір'ю, за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов