Ухвала
Іменем України
20 січня 2023 року
м. Київ
справа № 465/5652/15
провадження № 61-11211ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 18 серпня 2021 року, на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 30 вересня 2021 року, на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 01 жовтня 2021 року та на постанову Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року за заявою Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про вжиття заходів забезпечення у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз», за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська академія дизайну», про стягнення компенсації за порушення авторських прав,
У серпні 2015 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі - АТ «Укртрансгаз») в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз», за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська академія дизайну» (далі - ТОВ «Українська академія дизайну»), про стягнення компенсації за порушення авторських прав.
Рішенням від 08 листопада 2016 року Франківський районний суд м. Львова позов задовольнив.
Стягнув з АТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_2 4 039 976,02 грн.
Стягнув з АТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_1 13 967 548,91 грн.
Стягнув з АТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_1 15 958 486,28 грн.
Стягнув з АТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_4 2 172 988,06 грн.
Стягнув з АТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_2 3 654,00 грн. судового збору.
Постановою від 13 серпня 2020 року Львівський апеляційний суд апеляційну скаргу АТ «Укртрансгаз» в особі філії Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» задовольнив частково.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 08 листопада 2016 року скасував та прийняв нове рішення.
Позов задовольнив частково.
Стягнув з АТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_2 2 900 000,00 грн.
Стягнув з АТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_1 9 425 000,00 грн.
Стягнув з АТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_1 10 875 000,00 грн.
Стягнув з АТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_4 1 885 000,00 грн.
У решті позову відмовив.
Постановою від 04 серпня 2021 року Верховний Суд касаційну скаргу АТ «Укртрансгаз» задовольнив.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 08 листопада 2016 року та постанову Львівського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року скасував.
У задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до АТ «Укртрансгаз», за участі третьої особи - ТОВ «Українська академія дизайну», про стягнення компенсації за порушення авторських прав відмовив.
Стягнув з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь АТ «Укртрансгаз» по 2 832,00 грн судового збору з кожного.
Ухвалою від 18 серпня 2021 року Франківський районний суд м. Львова заяву АТ «Укртрансгаз» про вжиття заходів забезпечення позову задовольнив.
Вжив заходів забезпечення шляхом накладення арешту на майно, майнові права та грошові кошти, що належать:
ОСОБА_2 та знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Кредобанк» та всіх інших рахунках відкритих в банківських установах, в тому числі після вжиття заходів забезпечення, а також на все рухоме та нерухоме майно, в тому числі на частини навчального корпусу літ «А-4», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру загальною площею 84,2 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ; квартиру загальною площею 91,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 та на майнові права ОСОБА_2 - частку в статутному капіталі ТОВ «Українська академія дизайну» в межах суми 2 900 000,00 грн.
ОСОБА_1 на банківському рахунку № НОМЕР_2 в АТ «Кредобанк» та всіх інших відкритих банківських рахунках в тому числі відкритих після вжиття заходів забезпечення, а також на все рухоме та нерухоме майно, в тому числі набутого після вжиття заходів забезпечення, в межах суми 9 425 000,00 грн.
ОСОБА_1 на банківському рахунку № НОМЕР_3 в АТ «Кредобанк» та всіх інших відкритих банківських рахунках в тому числі відкритих після вжиття заходів забезпечення, а також на все рухоме та нерухоме майно, в тому числі: земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: № 4625882200:03:000:2330, № 4625882200:03:000:2325, № 4625882200:02:000:1604, № 4625882200:02:000:1599, № 4625882200:02:000:1609, № 4625882200:02:000:1605, № 4625882200:02:000:1607, № 4625882200:02:000:1606, № 4625882200:02:000:1608, № 4625882200:02:000:1615, № 4625882200:02:000:1613, № 4625882200:02:000:1614, № 4625882200:02:000:1620, № 4625882200:02:000:1618, № 4625882200:02:000:1611, № 4625882200:02:000:1612, № 4625882200:02:000:2335, № 4625882200:02:000:2333, № 4625882200:02:000:2332, № 4625882200:02:000:2334, № 4625882200:02:000:2331, № 4625882200:02:000:1616, № 4625882200:02:000:1617, № 4625882200:02:000:1619, № 4625882200:02:000:2289, № 2623684001:02:001:0280, № 2623684001:02:001:0279, № 2623684001:02:001:0281 та частини навчального корпусу літ «А-4», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на праві приватної власності навчальний корпус загальною площею 751,5 кв. м за адресою АДРЕСА_3 ; нежитлове приміщення № 71, загальною площею 44 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; нежитлове приміщення № LI загальною площею 2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , нежитлове приміщення № XLV загальною площею 2,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; нежитлове приміщення № XLVI, загальною площею 2,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_5 . Г. та частку в статутному капіталі ТОВ «Українська академія дизайну» в межах суми 10 875 000,00 грн.
ОСОБА_4 на банківському рахунку № НОМЕР_4 в АТ «Кредобанк» та всіх інших відкритих банківських рахунках в тому числі відкритих після вжиття заходів забезпечення, а також на все рухоме та нерухоме майно, в тому числі на 1/3 частину квартири загальною площею 98,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_6 , в межах суми 1 885 000,00 грн.
Заборонив здійснювати ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 будь-які дії, направлені на відчуження належного їм на праві власності рухомого та нерухомого майна та відчужувати будь-яким способом все рухоме та нерухоме майно.
Ухвалою від 30 вересня 2021 року Франківський районний суд м. Львова заяву АТ «Укртрансгаз» про вжиття заходів забезпечення задовольнив.
Вжив заходи забезпечення шляхом накладення арешту на майнові права, а саме на частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Асист» (далі - ТОВ «Асист»), що належать:
ОСОБА_2 в межах суми 2 900 000,00 грн.
ОСОБА_1 в межах суми 9 425 000,00 грн.
ОСОБА_1 в межах суми 10 875 000,00 грн.
На частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Факультет дизайну» (далі - ТОВ «Факультет дизайну»), що належить ОСОБА_2 в межах суми 2 900 000,00 грн.
На грошові кошти на рахунках ТОВ «Асист».
На рухоме та нерухоме майно ТОВ «Асист».
На грошові кошти на рахунках ТОВ «Факультет дизайну».
На рухоме та нерухоме майно ТОВ «Факультет дизайну».
На грошові кошти на рахунках ТОВ «Українська академія дизайну».
На рухоме та нерухоме майно ТОВ «Українська академія дизайну».
Заборонив здійснювати ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 будь-які дії, направлені на відчуження належного їм на праві власності майна (майнових прав) та майна юридичних осіб: ТОВ «Асист», ТОВ «Факультет дизайну», ТОВ «Українська академія дизайну».
Ухвалою від 01 жовтня 2021 року Франківський районний суд м. Львова заяву АТ «Укртрансгаз» про поворот виконання постанови Львівського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року задовольнив.
Допустив поворот виконання постанови Львівського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року шляхом повернення стягнутих на підставі виконавчих листів грошових сум.
Стягнув з ОСОБА_2 на користь АТ «Укртрансгаз» 2 900 000,00 грн, стягнутих на підставі виконавчого листа від 15 вересня 2020 року № 465/5652/15-ц.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «Укртрансгаз 10 875 000,00 грн, стягнутих на підставі виконавчого листа від 15 вересня 2020 року № 465/5652/15-ц.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «Укртрансгаз» 9 425 000,00 грн, стягнутих на підставі виконавчого листа від 15 вересня 2020 року № 465/5652/15-ц.
Стягнув з ОСОБА_4 на користь АТ «Укртрансгаз» 1 885 000,00 грн стягнутих на підставі виконавчого листа від 15 вересня 2020 року № 465/5652/15-ц.
Не погодившись із ухвалами Франківського районного суду м. Львова від 18 серпня 2021 року, від 30 вересня 2021 року, від 01 жовтня 2021 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 звернулись до апеляційного суду.
Постановами від 04 жовтня 2022 року Львівський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на ухвалу від 01 жовтня 2021 року Франківського районного суду м. Львова задовольнив частково.
Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 01 жовтня 2021 року скасував.
Прийняв нову постанову, якою заяву АТ «Укртрансгаз» про поворот виконання постанови Львівського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року задовольнив.
Допустив поворот виконання постанови Львівського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року шляхом повернення стягнутих на підставі виконавчих листів грошових сум.
Стягнув з ОСОБА_2 на користь АТ «Укртрансгаз», 2 900 000,00 грн, стягнутих на підставі виконавчого листа від 15 вересня 2020 року № 465/5652/15-ц.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «Укртрансгаз» 10 875 000,00 грн., стягнутих на підставі виконавчого листа від 15 вересня 2020 року № 465/5652/15-ц.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «Укртрансгаз» 9 425 000,00 грн, стягнутих на підставі виконавчого листа від 15 вересня 2020 року № 465/5652/15-ц.
Стягнув з ОСОБА_4 на користь АТ «Укртрансгаз» 1 885 000,00 грн, стягнутих на підставі виконавчого листа від 15 вересня 2020 року № 465/5652/15-ц.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на ухвалу від 18 серпня 2021 року Франківського районного суду м. Львова залишив без задоволення, а ухвалу без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на ухвалу від 30 вересня 2021 року Франківського районного суду м. Львова задовольнив частково.
Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 30 вересня 2021 року в частині вжиття заходів забезпечення шляхом накладення арешту на:
- на грошові кошти на рахунках ТОВ «Асист»;
- на рухоме та нерухоме майно ТОВ «Асист»;
- на грошові кошти на рахунках ТОВ «Факультет дизайну»;
- на рухоме та нерухоме майно ТОВ «Факультет дизайну»;
- на грошові кошти на рахунках ТОВ «Українська академія дизайну»;
- на рухоме та нерухоме майно ТОВ «Українська академія дизайну» скасував та прийняв нову постанову, якою відмовив у задоволенні заяви у цій частині.
У решті ухвалу суду залишив без змін.
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, особа, яка подала касаційну скаргу, просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року, ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 18 серпня 2021 року, ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 30 вересня 2021 року в частині, яка залишена без змін постановою апеляційного суду, ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 01 жовтня 2021 року та прийняти нове рішення, яким відмовити АТ «Укртрансгаз» у задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду та заяв про забезпечення цієї заяви.
Щодо оскарження ухвали Франківського районного суду м. Львова від 01 жовтня 2021 року та постанови Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року в частині повороту виконання рішення суду.
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Оскарження ухвали суду Франківського районного суду м. Львова від 01 жовтня 2021 року щодо повороту виконання рішення суду стаття 389 ЦПК України, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачає.
Таким чином, зазначена ухвала не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження в частині оскарження цих судових рішень необхідно відмовити.
Щодо оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року та ухвал Франківського районного суду м. Львова від 18 серпня 2021 року та від 30 вересня 2021 року.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частина четверта статті 394 ЦПК України передбачає, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Частиною восьмою статті 444 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.
Відповідно до частин першої, та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Частиною першою та другою статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову.
Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною першою статті 150 ЦПК України, а також іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
У цій справі суди першої та апеляційної інстанцій, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення шляхом накладення арешту на майно, майнові права та грошові кошти, що належать ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 в межах сум, про поворот виконання яких заявлено, та заборони будь-яких дій, направлених на відчуження належного їм на праві власності рухомого та нерухомого майна.
Суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що заходи забезпечення є співмірними із заявленими АТ «Укртрансгаз» вимогами, відповідають критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, мають тимчасовий характер та не обмежують прав та законних інтересів позивачів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Також, суд апеляційної інстанції частково задовольняючи апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду від 30 вересня 2021 року правильно виходив із того, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Скасовуючи ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 30 вересня 2021 року в частині вжиття заходів забезпечення шляхом накладення арешту: на грошові кошти на рахунках ТОВ «Асист»; на рухоме та нерухоме майно ТОВ «Асист»; на грошові кошти на рахунках ТОВ «Факультет дизайну»; на рухоме та нерухоме майно ТОВ «Факультет дизайну»; на грошові кошти на рахунках ТОВ «Українська академія дизайну»; на рухоме та нерухоме майно ТОВ «Українська академія дизайну» та залишаючи решту ухвали без змін, апеляційний суд правильно зазначив, що місцевий суд не врахував, що такі заходи забезпечення позову перешкоджатимуть господарській діяльності вказаних юридичних осіб, а вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на частки у статутних капіталах юридичних осіб лише тимчасово обмежують права позивачів щодо розпоряджання цим майном і не перешкоджатимуть здійсненню ними права користування і володіння цим майном, а тому є співмірним із заявленими АТ «Укртрансгаз» вимогами.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України.
Зі змісту касаційної скарги, судових рішень, що оскаржені,та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга на ухвали Франківського районного суду міста Львова від 18 серпня 2021 року та 30 вересня 2021 року, які переглянуті судом апеляційної інстанції від 04 жовтня 2022 року є необґрунтованою, правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Керуючись частиною першою статті 389, частиною другою та четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 18 серпня 2021 року, на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 30 вересня 2021 року, на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 01 жовтня 2021 року та на постанову Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року за заявою Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про вжиття заходів забезпечення у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз», за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська академія дизайну», про стягнення компенсації за порушення авторських прав,.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Мартєв
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська