Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
31 січня 2023 року м. ХарківСправа № 922/2469/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В. (без виклику учасників справи)
розглянувши матеріали
зустрічної позовної заяви Селянського (фермерського) господарства "Промінь", с.Губарівка Харківської обл. (адреса: 62132, Харківська обл., Богодухівський р-н., с.Губарівка, вул. Гутянська, 152)
до Приватного акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод", м.Харків (адреса: 61040, м.Харків, вул.Велика Панасівська,236)
про стягнення 40050,00 грн, зобов'язання прийняти товар, зобов'язання прийняти та оплатити товар
09.12.2022 року позивач - Приватне акціонерне товариство "Харківський комбікормовий завод" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Промінь" про стягнення 1074708,00 грн за договором Поставки №П16/12 від 16.12.2021, з яких: 1030468,44грн попередньої оплати, 23630,19 грн 3% річних, 20609,37 грн неустойки.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.12.2022 року було залишено позовну заяву без руху.
26.12.2022 року представник ПАТ "Харківський комбікормовий завод" надав до суду заяву (вх.№17192) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.12.2022 року відкрито провадження у справі №922/2469/22 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.01.2023 року, яке протокольною ухвалою суду було відкладено на 09.02.2023 року о 10:45.
26.01.2023 року до суду надійшла зустрічна позовна заява відповідача Селянського (фермерського) господарства "Промінь" до Приватного акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод", в якій просить суд:
- стягнути з ПрАТ "Харківський комбікормовий завод" збитки, пов'язані з схоронністю товару за весь час прострочення виконання зобов'язання, у розмірі 40050,00 грн.
- зобов'язати ПрАТ "Харківський комбікормовий завод" прийняти товар, визначений специфікацією №3 від 22.02.2022 року у розмірі 136,062 тонн, за який ПрАТ "Харківський комбікормовий завод" вніс аванс у розмірі 1000000,00 грн.
- зобов'язати ПрАТ "Харківський комбікормовий завод" прийняти та оплатити товар, визначений специфікацією №3 від 22.02.2022 року у розмірі 63,937 тонн.
Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви, суд установив, що їх подано без додержання процесуальних вимог статей 162, 164, 180 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1-4 статті 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Відповідно пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, згідно з частиною 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із підпунктами 1,2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання вимоги немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 2684,00 грн.
За приписами частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем за зустрічним позовом зазначено ціну зустрічного позову - 40050,00грн та сплачено судовий збір за одну майнову вимогу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак, з прохальної частини зустрічної позовної заяви вбачається, що до відповідача, крім стягнення 40050,00 грн збитків, заявлено ще дві немайнові вимоги про зобов'язання прийняти товар, визначений Специфікацією №3 від 22.02.2022 року, а також вимога про зобов'язання оплатити товар, визначений Специфікацією №3 від 22.02.2022 року, у розмірі 63,937 тонн.
Заявлена позивачем вимога про зобов'язання оплатити товар ґрунтується на наявності грошових вимог до відповідача, що виникли на підставі договору поставки. Наслідком задоволення таких вимог і виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача до відповідача. Отже, позовні вимоги про зобов'язання виконати умови договору поставки та оплатити товар мають вартісну оцінку й майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається на підставі ст.4 Закону України «Про судовий збір» з огляду на розмір грошових вимог позивача, на припинення яких спрямовано позов.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 року у справі №910/13737/19 (провадження № 12-36гс20).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.
Отже вимога про зобов'язання оплатити товар, визначений Специфікацією №3 від 22.02.2022 року, у розмірі 63,937 тонн, є майновою, та судовий збір за її подання має бути сплачений у розмірі 1,5 відсотка ціни позову.
Позивач просить суд зобов'язати відповідача оплатити товар у розмірі 63,937тонн, вартістю, відповідно до Специфікації №3 від 22.02.2022 року (а.с.40) - 469910,10 грн (7349,58 грн - вартість 1 тони * 63,937 тонн).
Таким чином судовий збір за вимогу про стягнення 469910,10 грн складає 1,5 відсотка ціни позову - 7048,65 грн.
З урахуванням заявленої вимоги про стягнення 40050,00 грн збитків, загальна сума майнових вимог позивача до відповідача складає 509960,10 грн, та відповідно судовий збір за подання вимоги про стягнення зазначеної суми складає 7649,40 грн (1,5% від ціни позову).
Крім того, за кожну з немайнових вимог про зобов'язання прийняти товар, також повинен бути сплачений судовий збір в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, окремо за кожну вимогу (2684,00 грн * 2 вимоги = 5368,00грн).
Тобто, при поданні даної зустрічної позовної заяви, з урахуванням заявлених вимог, позивач повинен сплатити судовий збір у загальному розмірі 13017,40 грн.
Однак, відповідно до доданого до зустрічної позовної заяви платіжного доручення № 4533 від 23.01.2023 року вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Отже, позивачем за зустрічним позовом не доплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги у розмірі 10333,40 грн, що є підставою для залишення зустрічної позовної заяви без руху.
Також позовні матеріали подані з порушенням п.1 ч.1 ст.164 ГПК України, відповідно до якого до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Відповідно до ч.1 ст.172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
В якості доказу направлення копії зустрічного позову відповідачу позивачем надано до суду поштовий чек, з якого не вбачається, які саме документи направлені відповідачу.
Також до суду наданий поштовий опис вкладання, в якому не зазначено отримувача надісланих позивачем документів та адресу, на яку направлені документи.
Отже зустрічна позовна заява не містить належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст.164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частинами 2,4,5 статті 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до п.5.26 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів", затвердженого наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 №144, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів:
- слів «Згідно з оригіналом» (без лапок),
- найменування посади,
- особистого підпису особи, яка засвідчує копію,
- її власного імені та прізвища,
- дати засвідчення копії.
Проте як вбачається із поданих матеріалів, позивачем до позовної заяви долучено документи без належного засвідчення, оскільки на копіях поданих доказів не зазначено, що вони відповідають оригіналу (відсутні слова «Згідно з оригіналом»), та не вказано дату засвідчення копій.
Також вищезазначені матеріали подані з порушенням пп.8,9 ч.3 ст.162 ГПК України, а саме, в порушення п.8 ч.3 ст.162 ГПК України - позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення п.9 ч.3 ст.162 ГПК України - позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч.5 ст.180 ГПК України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з чч.1,2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи, що заявником було подано позовну заяву без додержання вимог пп.8,9 ч.3 ст.162, чч.1,2 ст.164, ч.1 ст.172 ГПК України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу час на усунення недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що згідно з чч.3,4 ст.174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись статтями 91, 162, 164, 172, 174, 180, 234 ГПК України, суд -
1. Залишити без руху зустрічну позовну заяву Селянського (фермерського) господарства "Промінь".
2. Встановити позивачу за зустрічним позовом строк на усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу за зустрічним позовом спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- надання доказів доплати судового збору у розмірі 10333,40 грн;
- надання належним чином засвідчених копій додатків до позову;
- надання належних доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів (чек, опис вкладення);
- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- надання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
4. Попередити позивача за зустрічним позовом про те, що відповідно до вимог ч.4 ст.174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала підписана 31.01.2023
Суддя К.В. Аріт