Справа №362/4803/21
2/760/517/23
01 лютого 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Оксюти Т.Г.
при секретарі Горупа В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 27.01.2017 року, яка утворилась станом на 26.08.2021, у розмірі 35812,37 грн, яка складається із: 10431,78 грн - заборгованість за кредитом, 23130,59 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2250,00 грн - штраф.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що між ПАТ «Акцент-банк», правонаступником якого є АТ «Акцент-банк», та відповідачем був укладений кредитний договір №б/н, шляхом підписання останнім анкети-заяви від 27.01.2017 року, в якій ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг А-банку.
Відповідач підтвердив свою згоду про те, що підписана ним анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті, складає між ним і банком кредитний договір.
На підставі анкети-заяви ОСОБА_1 було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Позивач зазначає, що умови кредитного договору з боку позивача були виконані в повному обсязі, натомість відповідач свої зобов'язання за кредитним договором порушує, не надає своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору, відповідач станом на 26.08.2021 має прострочену заборгованість у розмірі 35812,37 грн, яка складається із: 10431,78 грн - заборгованості за кредитом, 23130,59 грн - заборгованості по відсоткам за користування кредитом; 2250,00 грн - штраф.
На підставі викладеного позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.12.2021 справу передано за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
09.02.2022 справа надійшла до Солом'янського районного суду м. Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2022 головуючим суддею у справі визначено суддю Солом'янського районного суду м. Києва Оксюту Т.Г.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 21.02.2022 року відкрито спрощене провадження без виклику учасників справи.
У встановлений ухвалою строк відзив від відповідача не надійшов.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження учасники справи в судове засідання не викликались.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; він підписаний його стороною (сторонами).
Судом встановлено, що 27.01.2017 року відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ «Акцент -Банк», правонаступником якого є позивач, з метою укладання кредитного договору №б/н та отримання кредитної картки. На підставі анкети-заяви ОСОБА_1 було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідач підтвердив свою згоду про те, що підписана ним анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті, складає між ним і банком кредитний договір.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 27.01.2017 вбачається, що станом на 26.08.2021 року заборгованість відповідача за вказаним договором становить 35812,37 грн, яка складається із: 10431,78 грн - заборгованість за кредитом, 23130,59 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2250,00 грн - штраф.
Частиною 1 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно положень ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Так, згідно положень ст. 1046 цього Кодексу договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позивач в позовній заяві зазначає, що на підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, з можливістю його коригування.
З дослідження наданих позивачем документів вбачається, що доказів того, чи було задоволено заяву відповідача та відкрито поточний рахунок, чи було видано йому за цим договором платіжний інструмент (банківську картку) у спосіб, що дозволяє однозначно встановити отримання ним такої картки, та чи встановлено відповідний кредитний ліміт і на яку суму, матеріали справи не містять. Відсутні докази і щодо здійснення будь-якого руху коштів по рахунку, який просив відкрити відповідач при підписанні анкети-заяви від 27.01.2017 року.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості не може бути підтвердженням наявності заборгованості та правильності цього розрахунку.
Відповідно до положень частин 1, 3 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту та видачу кредитної картки.
Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження видачі відповідачу та у який саме спосіб, визначений Умовами, кредитної картки та розміру наданого кредиту у виді встановленого ліміту на певну суму, руху коштів на відкритому рахунку, тому перевірити розмір нарахованих як суми боргу, так і процентів та штрафних санкцій відповідачу не є можливим.
Отже, доводи позивача щодо розміру нарахованих сум заборгованості не підтверджені належними доказами, хоча операції в електронному виді можуть та мають бути підтверджені певними доказами, а правових підстав приймати бездоказово позицію позивача як апріорі істинну тільки тому, що позивачем є банківською установою, законом не встановлено і у суду таких повноважень немає.
При цьому обов'язок доказування покладений на учасників справи.
Так, правилами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 5 цієї статті докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 7 наведеної статті суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи і згідно з ч. 2 ст. 13 ЦПК України це не є обов'язком суду.
Тобто, стверджуючи про факт надання відповідачу кредиту шляхом встановлення кредитного ліміту на видану останньому платіжну картку, позивач не надав до суду жодного належного доказу, яким би підтвердив викладені обставини. За таких умов в ході розгляду справи позивачем не було доведено факту видачі відповідачу кредитних коштів у заявленому позивачем розмірі, тому відсутні підстави їх стягнення.
Суд не може погодитися з тим, що сам лише факт підписання анкети-заяви свідчить про видачу кредиту відповідачу, оскільки така позиція не ґрунтується на положеннях закону, а жодних відомостей з цього приводу така анкета-заява не містить.
Зокрема, Верховний Суд у своїй постанові від 27.03.2020 року по справі № 703/3063/18 дійшов висновку, що у зв'язку з ненаданням банком доказів видачі кредитної картки та розміру кредиту, суд позбавлений можливості перевірити розмір нарахованих суми боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачу.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що будь-яких належних та допустимих доказів фактичної видачі кредиту відповідачу матеріали справи не містять.
Таким чином, не вбачається підстав для стягнення з відповідача на користь позивача в порядку повернення кредиту будь-яких коштів.
З огляду на наведене позов задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 11, 205, 207, 628, 633, 634, 1046, 1054, 1066, 1069 ЦК України, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя