СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/635/23
ун. № 759/1749/23
30 січня 2023 року
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12023100080000538, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.01.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Семипалатинськ, Казахстан, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, не одружений, офіційно не працюючий, без місця реєстрації, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, -
30.01.2023 року до Святошинського районного суду м. Києва звернувся старший слідчий слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 із клопотанням, погодженим прокурором ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12023100080000538, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.01.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Клопотання обґрунтовується тим, що у провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12023100080000538 від 29.01.2023, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.01.2023 приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в приміщенні гіпермаркету «Епіцентр», що розташований по вул. Берковецька, 6-В в м. Києві, в умовах воєнного стану на території України, шляхом вільного доступу, намагався таємно викрасти чуже майно, яке належить ТОВ «Епіцентр-К» на загальну суму 391 грн., 29 коп. (без ПДВ), однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі.
24.02.2022, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації, указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року ввенедо в Україні воєнний стан строком на 30 діб.
В подальшому воєнний стан в Україні декілька разів продовжувався, зокрема, останній раз Указом Президента Українивід 17 травня 2022 року № 342/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (Указ затверджено Законом № 2263-IX від 22.05.2022) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
В подальшому згідно Закону № 2500 затвердженого Указом Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 № 573/2022, за яким воєнний стан в Україні продовжено з 05:30 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, - до 21 листопада 2022 року.
На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, та Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Так, ОСОБА_4 29.01.2023 року приблизно о 19 годині 00 хвилин, зайшов до приміщення гіпермаркету «Епіцентр», що розташований по вул. Берковецькій, 6-В у м. Києві та прослідував до відділу з продажу продуктів харчування. Перебуваючи у відділу з продажу продуктів харчування вказаного гіпермаркету, ОСОБА_4 звернув увагу на товар, який знаходився на вітрині та оскільки в нього бракувало при собі достатньої кількості грошових коштів, він вирішив його таємно викрасти з метою подальшого обернення на свою користь.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 підійшов до вітрини де розміщується товар із морепродуктів та отримав від продавця зважений товар, який він обрав до цього. В подальшому, ОСОБА_4 прослідував до каси самообслуговування та переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, таємно викрав товар, який тримав в руках, а саме:
- «Форель філе слабо солоне», артикул 61603252, вагою 0,226 кг., вартістю 822 грн. 50 коп. (без ПДВ) за 1 (один) кг.;
- «Лосось філе слабо солоне», артикул 61603250, вагою 0,240 кг., вартістю 855 грн., 83 коп. (без ПДВ) за 1 (один) кг., а всього на загальну суму 391 грн., 29 коп. (без ПДВ), який він сховав в середину штанів в які був вдягнений та в подальшому прослідував до виходу з магазину.
Не розрахувавшись за схований в середину своїх штанів товар, ОСОБА_4 пройшов через лінію каси та попрямував до виходу з магазину, однак біля виходу був зупинений працівником охорони, який виявив в нього викрадений товар.
У вчиненні зазначеного злочину обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Семипалатинськ, Казахстан, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, не одружений, офіційно не працюючий, без місця реєстрації, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимий.
30.01.2023 року у кримінальному провадженні слідчим слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у м. Києві за погодженням з прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру за вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, яке останньому повідомлено в порядку діючого КПК України.
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_7 з приводу вчинення крадіжки;
- протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;
- протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України в ході якого вилучено речові докази;
- протоколом перегляду відеозапису вчинення крадіжки ОСОБА_4 ;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
У поданому клопотанні слідчий зазначає, що підставою застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому за погодженням з прокурором звернутися з клопотанням до суду про обрання запобіжного заходу у зв'язку з тим, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування або суду.
Як на обґрунтування наявності перелічених ризиків слідчий вказує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за вчинення якого, передбачене покарання у виді виключно позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Тобто тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання він може вчинити спробу переховування, що в свою чергу буде негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду. Крім того, згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 24.02.2022, на всій території України введений воєнний стан який діє й по сьогодні. Тобто ОСОБА_4 , користуючись ситуацією в країні, має змогу переховуватися від органів досудового розслідування, зокрема, в місцях постійного проведення бойових дій або місцях непідконтрольних органам державної влади України.
Вищевикладені факти, на думку слідчого, свідчать про те, що у випадку не застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України, відносно ОСОБА_4 може бути застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Таким чином в клопотанні вказується, що інші більш м'які запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання, особиста порука та застава не здатні запобігти ризикам, які передбачені статтею 177 КПК України.
Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано, оскільки це найм'якіший запобіжний захід та враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, який інкримінується підозрюваному, цей факт не дозволяє застосувати до нього саме особисте зобов'язання. Особиста порука не може бути застосована, оскільки відсутні особи, які заслуговують на довіру та могли б особисто поручитись за виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Тому, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, приймаючи до уваги що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги особу підозрюваного, обставини вчиненого злочину та для дієвого виконання кримінального провадження, слідчий просить суд застосувати відносно підозрюваного запобіжних захід у виді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, строком на два місяці.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, строком на два місяці.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 не заперечував проти застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника та вказав, що не заперечує проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Повно та всебічно дослідивши матеріали поданого клопотання, заслухавши прокурора та підозрюваного, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 зазначеної статті встановлено мету застосування запобіжного заходу, яка полягає у забезпеченні виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Зважаючи на положення ч.1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч.ч. 1,2,6 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Частиною 1 ст. 193 КПК України встановлено, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Також ч. 1 ст. 194 КПК України вказується, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»). Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку, це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти (рішення у справі «W. проти Швейцарії» (W. v. Switzerland) від 26 січня 1993 року).
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що обґрунтування наявності ризиків лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, є неправомірним. Про це зазначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою №12369 від 26 червня 1991 року по справі «Лтальє проти Франції», п. 51, за скаргою №5522/04 від 20 січня 2011 року по справі «Прокопенко проти України», за скаргою №38717/04 від 14 жовтня 2010 року по справі «Хайредінов проти України» п. 29, 41 за скаргою №37466/04 від 20 травня 2010 року по справі «Москаленко проти України».
В поданому клопотанні слідчий наголошує на тому, що у випадку не застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або застосування більш м'якого запобіжного заходу, він може вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування або суду.
Прокурор наголосив, що особисте зобов'язання не може бути застосовано, оскільки це найм'якіший запобіжний захід та враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, який інкримінується підозрюваному, цей факт не дозволяє застосувати до нього саме особисте зобов'язання. Особиста порука не може бути застосована, оскільки відсутні особи, які заслуговують на довіру та могли б особисто поручитись за виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, вищезазначені норми кримінального процесуального законодавства, ретельно дослідивши матеріали поданого клопотання та заслухавши учасників судового засідання, суд доходить до висновку, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст. 184 КК України, слідчим у поданому клопотанні обґрунтовано наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, про що свідчать матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, а застосування інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, зокрема, застосування особистого зобов?язання, особистої поруки та застави не є достатніми для запобігання вказаним ризикам.
Таким чином, беручи до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, доведеність ризиків, наведених у клопотанні, керуючись ст.ст. 2, 7, 176-178, 181, 193, 194 КПК України, суд, -
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12023100080000538, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.01.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, у нічний час з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби до 29.03.2023 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, прокурора Святошинської окружної прокуратури та слідчого судді Святошинського районного суду за першою вимогою.
- не відлучатися з міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утриматись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні;
- заборонити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце свого проживання, а саме будинок АДРЕСА_1 , у період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступного дня та у разі зміни місця проживання негайно повідомити про це слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва та слідчого суддю Святошинського районного суду міста Києва;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків визначити до 29.03.2023 року включно.
Контроль за виконанням даного запобіжного заходу покласти на органи Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді підлягає апеляційному оскарженню безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з часу проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 01.02.2023 року
Слідчий суддя ОСОБА_1