Справа №:755/16963/21
Провадження №: 2/755/1509/23
"30" січня 2023 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді Коваленко І.В.,
при секретарі судових засідань - Назаровій І.В.,
за участю сторін:
представник позивача - ОСОБА_1 ,
представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Баховський М.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва заяву представника позивача про доповнення позовних вимог новими вимогами, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, поновлення іпотеки та обтяження,-
05.10.2021 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», в особі уповноваженої особи - Скребця О.С., до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, поновлення іпотеки та обтяження.
Одночасно позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органом сільських, селищних, та міських рад, Київській, Севастопольським міським районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям акредитованим суб'єктам, нотаріусам (державним/приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень), а також будь-яким іншим особам уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:66:586:0004 РНОНМ 1003934580000.
13.10.2021 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва задоволено заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про забезпечення позову, подану одночасно з позовною заявою. Накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:66:586:0004, РНОНМ 1003934580000, яка розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органом сільських, селищних, та міських рад, Київській, Севастопольським міським районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям акредитованим суб'єктам, нотаріусам (державним/приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень), а також будь-яким іншим особам уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, кадастровий номер: 8000000000:66:586:0004, РНОНМ 1003934580000, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
25.10.2021 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, поновлення іпотеки та обтяження. Розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
02.12.2021 року до канцелярії суду надійшла заява уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» Скребця О.С. про доповнення позовних вимог новими вимогами в порядку ст.49 ЦПК України, в якій відповідачем-1 вказано ОСОБА_2 , відповідачем-2 - ОСОБА_3 , відповідачем-3 - ОСОБА_4 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мангуш Андрій Миколайович.
27.01.2022 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва у задоволенні заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» - Скребця О.С. про доповнення позовних вимог новими вимогами - відмовлено.
08.02.2022 року (вх.№7328) до канцелярії суду надійшла заява уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» Скребця О.С. про зміну предмету позову в порядку ст.49 ЦПК України шляхом доповнення, в якій: відповідачем-1 вказано ОСОБА_2 , відповідачем-2 - ОСОБА_3 , відповідачем-3 - ОСОБА_4 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мангуш Андрій Миколайович. (а.с.156-175 т.1)
В заяві про зміну предмету позову шляхом доповнення позивач просить:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 8000000000:66:586:0004, укладений 15.09.2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Мангуш А.М., зареєстрований в реєстрі за №2067;
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 (ін.н. НОМЕР_1 ) на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:66:586:0004, РНОНМ 1003934580000, індексний номер рішення: 60377066 від 15.09.2021 року, запис про проведену державну реєстрацію запис право власності/довірчої власності: 43969225;
- припинити право власності за ОСОБА_4 (ін.н. НОМЕР_1 ) на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 8000000000:66:586:0004, РНОНМ 1003934580000.
Заява мотивована тим, що з інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, позивачу стало відомо, що 15 вересня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:66:586:0004, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Мангуш А.М., зареєстрований в реєстрі за №2067. Право власності було зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з відкриттям розділу на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 60377066 від 15.09.2021 року, номер запису про право власності/довірчої власності: 43969225.
У підготовчому засіданні представник позивача за довіреністю Зінчук Я.В. підтримав свою заяву про зміну позовних вимог у вказаній справі та просив її задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні.
У підготовчому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Баховський М.М., заперечував проти задоволення вказаної заяви, посилаючись на те, що змінюючи предмет позову, позивач пред'являє нові позовні вимоги до фізичної особи ОСОБА_5 , який не залучений до участі у справі в якості співвідповідача.
Інші учасники справи: відповідач ОСОБА_3 та третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович у судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали заяви про зміну предмету позову, оцінивши наведені сторонами цивільного процесу доводи на підтримання заяви та заперечення щодо підстав для прийняття заяви про зміну предмету позову, суд приходить до наступних висновків.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
Виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд, у разі необхідності, заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.
Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.
Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.
Виходячи з висновків, викладених в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року по справі № 761/7978/15-ц, під підставами позову, які згідно із ст.49 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.
Таким чином, зміна предмета позову означає зміну вимог, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Це правило законодавець визначив імперативно. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви). Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача.
Доповнення позовних вимог новою вимогою та новими обставинами, по суті своїй є новим позовом.
Згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретно визначеної позивачем позовної вимоги позивач замість способу захисту прав який був заявлений при подачі позову, виявить бажання скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував і первісні вимоги.
У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 року в справі №916/1764/17.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
В даному випадку, за змістом поданої до суду заяви, позивач фактично подав нову редакцію позову, додавши кількість вищенаведених позовних вимог, які змінюють одночасно предмет і підстави позову, по суті є новими вимогами, які пред'являються до нового відповідача, який не залучений до участі у справі в якості співвідповідача в порядку, передбаченому ст.51 ЦПК України, а саме: щодо визнання недійним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 15.09.2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом КМНО Мангуш А.М., зареєстрований в реєстрі за №2067; скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на земельну ділянку; припинення права власності за ОСОБА_4 на земельну ділянку.
За встановлених обставин, виходячи з предмету спору та суб'єктивного складу сторін, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття заяви позивача про зміну предмету позову шляхом доповнення новими вимогами, оскільки позивач пред'являє окремі самостійні вимоги немайнового характеру: про визнання недійним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на земельну ділянку та припинення права власності за ОСОБА_4 на земельну ділянку, що фактично свідчить про подання позивачем нової позовної заяви, оскільки за своїм змістом та предметом позову у заяві про зміну предмету позову шляхом доповнення позовних вимог новими, позивач одночасно змінює підстави та предмет позову, що є недопустимим відповідно вимог статті 49 Цивільного процесуального кодексу України, та свідчить про подання позивачем нової позовної заяви, з більшим колом відповідачів та третіх осіб, з визначенням іншого способу захисту в частині вимог немайнового характеру та доведення заявлених вимог шляхом подання нових доказів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 49, 175, 197, 260, 353 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» - Скребця О.С. про зміну предмету позову - відмовити.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Відповідно до положень ч.2 ст.353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України)
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернетhttp://dn.ki.court.gov.ua
Повний текст ухвали складено 01.02.2023 року.
Суддя : І.В.Коваленко