Справа №293/981/22
Провадження №1-кп/293/166/2023
01 лютого 2023 рокусмт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Черняхівського районного суду Житомирської області в смт Черняхів кримінальне провадження, внесене 16.01.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120220607400000111 за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Чертняхів Житомирського району Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, не працюючого, освіта середня, неповнолітніх дітей на утриманні не має
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України
та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт Черняхів Житомирського району Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою : АДРЕСА_3 , не одруженого, не працюючого, на утриманні малолітніх дітей не має, раніше неодноразово судимого, зокрема, :
- 10.04.2020 Черняхівським районним судом Житомирської області за ч.3 ст. 185,69 КК України на 1 рік шість місяців позбавлення волі; 18.01.2021 звільнений по відбуттю строку покарання;
- 25.11.2021 Корольовським районним судом м. Житомира за ч. 2,ст. 185 , ч.3 ст. 185 ,70 КК України до 3(трьох) років позбавлення волі. на підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 05.09.2022 вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 25.11.2021 щодо ОСОБА_7 залишений без змін;
- 06.12.2022 Черняхівським районним судом Житомирської області за ч.2 ст.186, ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. ст. 69, 102 КК України, на підставі ч.1 ст. 70 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
14.01.2022 близько 02 години 00 хвилин ОСОБА_7 та неповнолітній ОСОБА_9 перебували в смт Черняхів, Житомирського району, Житомирської області.
В цей же день, час та місці у ОСОБА_7 та неповнолітнього ОСОБА_9 за попередньою змовою між собою виник спільний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з підсобного приміщення будинку по АДРЕСА_4 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до приміщення, 14.01.2022 ОСОБА_7 та неповнолітній ОСОБА_9 за попередньою змовою між собою, шляхом пошкодження навісного замка проникли до підсобного приміщення будинку по АДРЕСА_4 .
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до приміщення, керуючись корисливим мотивом, будучи впевненими, що їх дії ніким не помічені, з підсобного приміщення будинку по АДРЕСА_4 викрали велосипед чорного кольору марки "Ardis", що належить ОСОБА_10 .
В подальшому, ОСОБА_7 разом з неповнолітнім ОСОБА_9 , утримуючи викрадене майно при собі, місце вчинення кримінального правопорушення залишили та в подальшому розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_10 майнової шкоди на загальну суму 4152 гривні 53 копійки.
Таким чином, неповнолітньому ОСОБА_9 інкримінується крадіжка, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням до іншого приміщення, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
18.02.2022 близько 12 години 00 хвилин ОСОБА_7 та неповнолітній ОСОБА_9 перебували в смт Черняхів, Житомирського району, Житомирської області.
В цей же день, час та місці у ОСОБА_7 та неповнолітнього ОСОБА_9 за попередньою змовою між собою виник спільний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна з будинку по АДРЕСА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, 18.02.2022 ОСОБА_7 та неповнолітній ОСОБА_9 повторно за попередньою змовою між собою шляхом пошкодження вікна, проникли до будинку по АДРЕСА_5 .
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, керуючись корисливим мотивом, будучи впевненими, що їх дії ніким не помічені, неповнолітній ОСОБА_9 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 з будинку АДРЕСА_5 викрали чуже майно, що належить ОСОБА_4 , а саме:
- грошові кошти в сумі 800 доларів (22640 гривень);
- золотий ланцюжок 585 проби вагою 4,37 грам, вартістю 7425 гривень 15 копійок;
- золоті сережки 585 проби вагою 4,25 грам, вартістю 7221 гривня 26 копійок;
- ноутбук марки "ASUS" моделі "X54S" вартістю 6333 гривні 33 копійки;
В подальшому, ОСОБА_7 разом з неповнолітнім ОСОБА_9 , утримуючи викрадене майно при собі, місце вчинення кримінального правопорушення залишили та в подальшому розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 43619,74грн.
Таким чином, неповнолітньому ОСОБА_9 інкримінується крадіжка, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням до житло, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
ОСОБА_7 будучи раніше судимим, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив повторно ряд умисних злочинів з корисливих мотивів за наступних обставин.
14.01.2022 близько 02 години 00 хвилин ОСОБА_7 та неповнолітній ОСОБА_9 перебували в смт Черняхів, Житомирського району, Житомирської області.
В цей же день, час та місці у ОСОБА_7 та у неповнолітнього ОСОБА_9 за попередньою змовою між собою виник спільний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з підсобного приміщення будинку по АДРЕСА_4 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до приміщення, 14.01.2022 ОСОБА_7 та неповнолітній ОСОБА_9 за попередньою змовою між собою шляхом пошкодження навісного замка, проникли до підсобного приміщення будинку по АДРЕСА_4 .
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до приміщення, керуючись корисливим мотивом, будучи впевненими, що за їх дії ніким не помічені, з підсобного приміщення будинку по АДРЕСА_4 таємно викрали велосипед чорного кольору марки "Ardis", що належить ОСОБА_10 .
В подальшому ОСОБА_7 разом з неповнолітнім ОСОБА_9 , утримуючи викрадене майно при собі, місце вчинення кримінального правопорушення залишили та в подальшому розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_10 майнової шкоди на загальну суму 4152 гривні 53 копійки.
Таким чином, ОСОБА_7 інкримінується крадіжка, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням до іншого приміщення, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
18.02.2022 близько 12 години 00 хвилин ОСОБА_7 та неповнолітній ОСОБА_9 перебували в смт Черняхів, Житомирського району, Житомирської області.
В цей же день, час та місці у ОСОБА_7 та у неповнолітнього ОСОБА_9 за попередньою змовою між собою виник спільний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна з будинку по АДРЕСА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, 18.02.2022 ОСОБА_7 та н7еповнолітній ОСОБА_9 повторно за попередньою змовою між собою, шляхом пошкодження вікна, проникли до будинку по АДРЕСА_5 .
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, керуючись корисливим мотивом, будучи впевненими, що їх дії ніким не помічені неповнолітній ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_7 з будинку АДРЕСА_5 повторно викрали чуже майно, що належить ОСОБА_4 , а саме:
- грошові кошти в сумі 800 доларів (22640 гривень);
- золотий ланцюжок 585 проби вагою 4,37 грам, вартістю 7425 гривень 15 копійок
- золоті сережки 585 проби вагою 4,25 грам, вартістю 7221 гривня 26 копійок
- ноутбук марки "ASUS" моделі "X54S" вартістю 6333 гривні 33 копійки
В подальшому ОСОБА_7 разом з неповнолітнім ОСОБА_9 , утримуючи викрадене майно при собі, місце вчинення кримінального правопорушення залишили та в подальшому розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 43619 гривень 74 копійки.
Таким чином, ОСОБА_7 інкримінується крадіжка, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням до житла, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
II. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті.
Так, допитаний у судовому засіданні ОСОБА_9 пояснив, що він з ОСОБА_7 14.01.2022 вчинили крадіжку чужого майна, а саме викрали з підсобного приміщення будинку по АДРЕСА_4 велосипед, який належить потерпілій ОСОБА_10 та продали вказаний велосипед ОСОБА_11 за 400,00 грн.
Крім того пояснив, що 18.02.2022 він з ОСОБА_7 збирали метал, тому що потрібні були гроші. Пояснив, що АДРЕСА_5 побачили будинок, у якому вікно було закрито пошкодженою поліетиленовою плівкою, тому маючи на меті у будинку знайти метал та викрасти його - проникли у будинок. Зазначив, що у даному будинку, який належить потерпілій ОСОБА_4 , вони знайшли та таємно викрали ноутбук, золоті вироби та 800 доларів США. Пояснив, що коштовності вони з ОСОБА_7 здали в ломбард, кошти поділили між собою, а ноутбук продали.
ОСОБА_9 у ході допиту всі фактичні обставини вчинення злочинів, викладені в обвинувальному акті (з урахуванням зміненого обвинувачення ) визнав та не оспорював, вартість викраденого майна не оспорював. Цивільний позов визнав.
У судовому засіданні ОСОБА_9 вказав, що у вчиненому щиро розкаюється, попросив вибачення у потерпілої та просив суворо не карати. Крім того зазначив, що на задоволення вимог цивільного позову частково відшкодував потерпілій шкоду у розмірі 250 дол. США та в подальшому має намір повністю відшкодувати завдану шкоду.
Законний представник неповнолітнього обвинуваченого пояснила, що не заперечує винність свого брата, вказала, що їй було не відомо про вчинки брата до моменту, коли про це дізналась від органів поліції. Фактичних обставин справи не заперечувала та не оспорювала. Просила суворо не карати ОСОБА_9 .
Захисник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9 . ОСОБА_6 у судовому засіданні вказав, що його підзахисний у повній мірі визнає свою вину за фактичних обставин викладених у обвинувальному акті, цивільний позов визнає. Просив врахувати його молодий вік, добровільне часткове відшкодування завданої шкоди, його щире розкаяння та суворо не карати.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю за фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті (з урахуванням зміненого обвинувачення).
У судовому засіданні дав аналогічні вищевикладеним показам в суді обвинуваченого ОСОБА_9 . Зазначив, що дійсно разом з ОСОБА_9 викрали з підсобного приміщення, що по АДРЕСА_4 велосипед, який у подальшому продали за 400 грн. Крім того, вчинили крадіжу майна з будинку потерпілої ОСОБА_4 по АДРЕСА_5 , а саме викрали ноутбук, грошові кошті у розмірі 800 дол. США, а також золоті прикраси. Зазначив, що викраденим майном розпорядились на власний розсуд.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 розкаявся у вчиненому, під час судових дебатів просив суворо не карати. Цивільний позов ОСОБА_7 визнав у повному обсязі.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного, просив суд врахувати щире каяття ОСОБА_7 та суворо не карати. Підтримав позицію обвинуваченого ОСОБА_7 щодо визнання цивільного позову.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що 18.02.2022 коли повернулась після роботи додому близько 15-16 год. відкрила ключем перші двері, при цьому її здивувало, що інші двері відкриті. Пройшовши у кімнату виявила, що відкритий чайничок, у якому зберігалось золото та грошові кошти у сумі 800 дол. США та виявила, що останні зникли. Згодом після приїзду працівників поліції також виявила, що зник ноутбук. Крім того вказала, що було викрадено також телефон та годинник, які не становлять для неї цінності. Пояснила, що з викрадених речей їй повернуто лише ноутбук.
Разом з тим зазначила, що обвинувачений ОСОБА_9 частково відшкодував завдану шкоду у розмірі 250 дол. США.
Під час судових дебатів потерпіла ОСОБА_4 наполягала на суворій мірі покарання для обвинуваченого ОСОБА_7 та не наполягала на суворій мірі покарання для обвинуваченого ОСОБА_9 . Підтвердила, що обвинувачений ОСОБА_9 просив вибачення неодноразово.
Потерпіла ОСОБА_10 у судове засідання не з'явилась, у поданій до суду заяві від 18.07.2022 та від 23.01.2023 просила судовий розгляд проводити без її участі, щодо міри покарання обвинуваченим поклалась на розсуд суду.
Свідки сторони обвинувачення не допитувались у ході судового розгляду, оскільки сторона обвинувачення не наполягала на їх допиті (відмовилась від їх допиту), з тих підстав, що обвинувачені не оспорюють фактичних обставин вчинення інкримінуємих кримінальних правопорушень.
Інші учасники кримінального провадження також не наполягали на допиті свідків сторони обвинувачення.
Окрім повного визнання своєї вини, винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_9 підтверджується зібраними під час досудового розслідування та безпосередньо дослідженими судом доказами:
- даними протоколу огляду місця події від 15.01.2022 з ілюстративною таблицею до нього, згідно якого встановлено, що було проведено огляд місця вчинення кримінального правопорушення за адресою АДРЕСА_4 в присутності понятих та власника приміщення ОСОБА_10 , під час якого потерпіла, зокрема, вказала на речі, які зникли, а саме велосипед марки " ARDIS" (а.с. 30-33 т.2);
- даними постанови про визнання предмету речовим доказом та передачу його на зберігання від 16.01.2022, згідно якої визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022060400000111 від 16.01.2022 навісний замок з ключем (а.с. 34 т.2);
- висновком експерта N СЕ-19/106-22/680-ТР від 27.01.2022 за результатами проведення якої встановлено, що навісний замок вилучений під час ОМП від 15.01.2022 за адресою: АДРЕСА_4 наданий на дослідження в роботоздатному стані, деталі рухливі і механізм забезпечує їх переміщення без ознаки їх поломки та дефектів, які б негативно впливали на надійність роботи та придатний для замикання. Наданий на дослідження навісний замок сторонніми предметами не відчинявся (а.с. 36-41 т.2)
- висновком експерта № N СЕ-19/106-22/758-БД від 03.02.2022, згідно якого зазначено, що на об'єкт, який було надано на дослідження, а саме на змиві з насосу для підкачування коліс, потожирових виділень не виявлено (а.с. 44-47 т.2);
- даними протоколу огляду місця події від 28.02.2022 з ілюстративною таблицею, згідно якого у період часу з 14 год. 20 хв. по 14год. 55 хв. в присутності слідчого СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області та двох понятих було проведено огляд в приміщенні гр. ОСОБА_12 , в ході якого у останнього було виявлено і вилучено велосипед марки "Ardis" чорного кольору (а.с. 49-56 т.2 );
- даними постанови про визнання предмету речовим доказом та передачу його на зберігання від 28.02.2022, за якою визнано велосипед чорного кольору марки "Ardis" речовим доказом у кримінальному провадженні " 12022060400000111 від 16.01.2022 (а.с. 58 т.2);
- даними висновку судової експертизи № СУ-19/106-22/3747-ТВ від 12.05.2022, згідно якого визначено, що ринкова вартість велосипеда торговельної марки "Ardis" модель "Гетьман" станом на 14.01.2022 могла становити 4152,53 грн (а.с. 61-65 т.2);
- даними протоколу пред'явлення речей для впізнання від 04.03.2022 в ході якого ОСОБА_10 впізнала серед пред'явлених їй велосипедів велосипед, який був викрадений з підвального приміщення будинку за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 67-71 т.2);
- даними постанови про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 24.05.2022 (а.с. 72-73 т.2);
- даними протоколу огляду місяця події від 18.02.2022 з ілюстративною таблицею, згідно якого за участю потерпілої ОСОБА_4 у присутності двох понятих було проведено огляд місця події за адресою АДРЕСА_5 в ході якого оглянуто будинок у якому було вчинено крадіжку майна, що належить ОСОБА_13 (а.с. 74-77);
- розпорядженням НБУ від 18.02.2022, згідно якого встановлені закупівельні ціни на дорогоцінні метали (а.с. 78 т.2);
- роздруківкою про офіційний курс гривні до іноземних валют станом на 18.02.2022 (а.с. 79-80 т.2);
-даними протоколу огляду місяця події від 28.02.2022 за участю гр. ОСОБА_12 у присутності двох понятих, за даними якого було проведено огляд приміщення під'їзду 1-го поверху буд. АДРЕСА_6 , де гр. ОСОБА_12 у присутності понятих добровільно віддав працівникам поліції ноутбук марки "ASUS" чорного кольору (а.с81-82 т.2)
- заявою гр. ОСОБА_12 , згідно якої останній добровільно віддав працівникам поліції велосипед "Ardis" чорного кольору та ноутбук "Asus", придбані у ОСОБА_7 (а.с. 83 т.2);
- постановою про визнання речових доказів та приєднання до матеріалів кримінального провадження від 28.02.2022, згідно якої визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022060400000357 від 19.02.2022 ноутбук чорного кольору марки "Asus" (а.с. 84 т.2);
- листом Повного товариства "Ломбард Домашній" № 0505/1 від 05.05.2022, згідно якого зазначено, що за даними облікової та реєстраційної системи товариства ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 звертався до відокремленого підрозділу "Ломбардне відділення № 19 Повного товариства "Ломбард Домашній" ТОВ "Севен Голден Сіті і компанія" 18.02.2022 для отримання фінансового кредиту під заклад наступного майна: браслет, сережки (золото - 585-4,37/4.25 ) (а.с. 88 т.2);
- висновком експерта N СЕ-19/106-22/2974-ТР від19.04.2022 за результатами проведення якої встановлено, що слід структури матеріалу розмірами 88*65 мм , який відкопійований на копіювальний шар відрізку чорної дактилоскопічної плівки розмірами 178*110 мм, під час ОМП від 18.02.2022 за адресою: АДРЕСА_5 , непридатний для порівняльного дослідження слідоутворюючого об'єкта та непридатний для ідентифікації (а.с. 90-93 т.2);
- постановою про призначення судової товарознавчої експертизи від 20.04.2022, якою у призначено судову товарознавчу експертизу для визначення ринкової вартості ноутбука марки "Asus" (а.с. 95-96 т.2);
- висновком експерта N СЕ-19/106-22/3134-ТВ від 26.04.2022 за результатами проведення якої встановлено, що ринкова вартість ноутбука торговельної марки ""Asus" модель " Х540S" станом на 18.02.2022 могла становити 6333,00грн (а.с.90-104 т.2);
- даними протоколу пред'явлення речей для впізнання від 24.05.2022 з ілюстративною таблицею, за участю двох понятих, в ході якого потерпіла ОСОБА_4 впізнала серед пред'явлених їй ноутбуків свій ноутбук, який був викрадений 18.02.2022 з будинку, що за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 110-115 т.2);
Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.
Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинувачених та визнання їх винуватості.
Порушень вимог ст.87 КПК України не установлено.
Сторони кримінального провадження не оспорювали фактичних обставин викладених у досліджених судом доказах.
Сторонам була надана рівна можливість у наданні доказів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їм злочинах при обставинах, викладених в обвинувальному акті, з урахуванням зміни обвинувачення, доведена повністю.
За таких обставин, суд вважає доведеним, що ОСОБА_9 14.01.2022 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до іншого приміщення, тому ці його дії суд кваліфікує ч. 3ст. 185 КК України.
Також суд вважає доведеним, що ОСОБА_9 18.02.2022 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, тому ці його дії суд кваліфікує ч. 3ст. 185 КК України.
Є доведеним є також, що ОСОБА_7 14.01.2022 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до іншого приміщення, тому ці його дії суд кваліфікує ч. 3ст. 185 КК України.
Суд також вважає доведеним, що ОСОБА_7 18.02.2022 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, тому ці його дії суд кваліфікує ч. 3ст. 185 КК України.
Суд вважає безпосередньо досліджені докази, що характеризують особи обвинувачених також належними, допустимими та достовірними.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не убачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
На виконання вимог статті 485 КПК України при судовому розгляді щодо неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9 було з'ясовано такі обставини:
- повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього: його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров'я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи;
- ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння;
- умови життя та виховання неповнолітнього;
- відсутність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.
Крім того, враховуючи приписи статті 487 КПК України, при дослідженні умов життя та виховання неповнолітнього з'ясовано:
- склад сім'ї неповнолітнього, обстановку в ній, взаємини між дорослими членами сім'ї та дорослими і дітьми, ставлення батьків до виховання неповнолітнього, форми контролю за його поведінкою, морально-побутові умови сім'ї;
- його ставлення до навчання;
- зв'язки і поведінку неповнолітнього поза домом.
ІІІ. Мотиви призначення покарання.
Суд, призначаючи обвинуваченим покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації.
Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила.
Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК України особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.
Вивченням особи неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9 суд встановив, що останній раніше не судимий, не одружений, за місцем навчання та проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має молодий вік.
Згідно висновку викладеного у досудовій доповіді, складеній у відповідності до норм ст. 314-1 КПК України щодо обвинуваченого неповнолітнього ОСОБА_9 останній має "середній" рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення неповнолітнього без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_7 суд встановив, що останній раніше неодноразово судимий, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні немає, характеризується за місцем проживання негативно, схильний до вчинення кримінальних правопорушень, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Також, обираючи вид та строк покарання обвинуваченим суд враховує, що згідно із ст.12 КК України злочин передбачений ч.3ст.185 КК України відноситься до тяжких злочинів.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 відповідно до статті 66 КК України є щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, часткове добровільне відшкодування завданих збитків. При цьому суд зазначає, що вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім ОСОБА_9 є додатковою гарантією для дитини, яка опинилася у конфлікті із законом, що не виключає можливості визнання такої обставини пом'якшуючою.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 згідно ст.67 КК України не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 згідно ст.67 КК України не встановлено.
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 09 жовтня 2018 року у справі №756/4830/17-к вказала про те, що визначені у ст. 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Тому суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_9 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та бере до уваги той факт, що останній вчинив кримінальні правопорушення будучи неповнолітнім.
Неповнолітній вік особи, яка вчинила злочин, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 66 КК України є особливою обставиною, яка пом'якшує покарання. Вона обов'язково має враховуватись при призначенні покарання незалежно від того, чи досяг підсудний на час розгляду справи повноліття. Залежно від конкретних обставин справи суди повинні враховувати як такі, що пом'якшують покарання, й інші обставини, перелічені в ч. 1 вказаної статті, а також обставини, хоча й не зазначені у законі, але які знижують ступінь суспільної небезпечності злочину чи особи.
При призначенні неповнолітньому покарання, крім передбачених у статтях 65-67 КК України обставин, суди відповідно до ч. 1 ст. 103 КК України мають враховувати також умови його життя та виховання, вплив на нього дорослих, рівень розвитку й інші особливості його особи.
Тому, окрім обставин зазначених в статті 65 КК України, суд враховує особливості призначення покарань викладені в статі 103 КК України.
Зокрема, суд враховує:
- класифікацію кримінального правопорушення, яке згідно із статтею 12 КК України відносяться до тяжких злочинів;
- враховує наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності;
- умови життя та виховання ОСОБА_9 , вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи молодої людини, а саме, що ОСОБА_9 проживає у неповній сім'ї, переданий на піклування його законному представнику, яка являється його сестрою, за місцем проживання характеризується позитивно;
- особу винного його молодий вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров'я;
- наявність декількох обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують таке.
У зв'язку із чим, суд доходить висновку про можливість виправлення ОСОБА_9 з обранням покарання із застосуванням частини першої статті 69 КК України.
Враховуючи дані, які певним чином позитивно характеризують особу обвинуваченого, наявність декількох обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, які істотним чином знижують міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, суд вважає за можливе застосовувати положення ч. 1 ст. 69 КК України та призначити ОСОБА_9 основне покарання за ч. 3ст. 185 КК України, нижче від нижчої межі, встановленої у санкції частини цієї статті.
Так, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 185 КК України із застосування ст.69 КК України - 45 діб арешту;
Разом з тим, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_9 без ізоляції від суспільства та можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, з огляду на обставини, що пом'якшують покарання та досудову доповідь, згідно якої виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення або обмеження волі та не становить високої небезпеки для суспільства, із можливістю застосування стосовно обвинуваченого заходів нагляду, соціально-виховних заходів, які можуть вплинути на фактор ризику та знизити ризик повторного кримінального злочину.
Обираючи застосування статті 75 КК України суд ставить на терези з однієї сторони "право обвинуваченого", а з іншої "суспільний інтерес", підводячи їх до єдиного знаменника.
При аналізі "пропорційності інтересів" суд враховує такі чинники:
-раціональний зв'язок між метою та застосовними заходами;
-необхідність (обґрунтування того, що менш обтяжливого заходу не існує);
-тест пропорційності у вузькому значені, тобто пропорційність конкретних заходів, прийнятих в конкретній ситуації.
Для суду важливим в даній ситуації є те, що міжнародні стандарти в сфері правосуддя дружнього до дитини закріплюють загальноприйнятий міжнародний принцип "економія кримінальної репресії".
За своїм змістом система правосуддя щодо неповнолітніх направлена в першу чергу на забезпечення благополуччя неповнолітнього і забезпечення того, щоб будь-які заходи впливу на неповнолітніх правопорушників були завжди сумірні як з особливостями особистості правопорушника, так і з обставинами правопорушення (п. п. 5.1 "Пекінських правил").
А мінімальні стандартні правила Організації Об'єднаних Націй щодо заходів, не пов'язаних з тюремним ув'язненням (Токійські правила) в п. п. 8.1. містять положення про те, що судовий орган, маючи в своєму розпорядженні вибір непов'язаних з тюремним ув'язненням заходів, повинен при винесенні свого рішення брати до уваги потреби правопорушника з точки зору його повернення до нормального життя в суспільстві, інтереси захисту суспільства і інтереси жертви, з якою в належних випадках слід консультуватися.
На користь застосування статті 75 КК України свідчить і зміст досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації, яка надана з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого та позиції потерпілих свідчить про їх бажання, щоб обвинувачений не був суворо покараний.
В цій ситуації відіграє значення і позиція сторони обвинувачення, яка підтримує публічне обвинувачення і реалізує відповідну функцію держави в кримінальному провадженні, яка зводиться до можливості застосування статті 75 КК України у правовідносинах, що розглядаються.
Наведене в своїй сукупності є підставою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_9 статті 75 КК України, з урахуванням особливостей, визначених у статті 104 КК України.
У зв'язку зі звільненням ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов'язки, передбачені статтею 76 КК України
Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_7 міри покарання, суд дійшов висновку, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_7 , попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, йому має бути призначене покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України. При цьому суд дійшов переконання, що саме таке покарання є необхідним та буде достатнім для виправлення обвинуваченого. Разом з тим суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого є неможливим без ізоляції від суспільства, оскільки ОСОБА_7 неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень, відбував покарання в місцях позбавлення волі, належних висновків для себе не зробив з попередніх судимостей, на шлях виправлення не став, натомість повторно вчинив корисливий злочин, що свідчить про його небажання до змін у своїй поведінці. Тому виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_7 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Далі суд враховує, що вироком Черняхівського районного суду Житомирської області від 06.12.2022 (справа № 293/457/18) ОСОБА_7 визнано винним за ч.2 ст. 186 та ч.3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання із застосуванням ст. ст. 69, 102 КК України, на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначено ОСОБА_7 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
Водночас даним вироком визначено, що вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 25.11.2021 за яким ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк 2 (два) роки, виконувати самостійно.
Вирок Черняхівського районного суду Житомирської області від 06.12.2022 (справа № 293/457/18) набрав законної сили 06.01.2023 (а.с. 193-197 т.2).
Кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_7 в межах даного кримінального правопорушення вчинене 14.01.2022 та 18.02.2022 відповідно, тобто до ухвалення та набрання законної сили попереднім вироком Черняхівського районного суду Житомирської області від 06.12.2022 у справі № 293/457/18, що свідчить про наявність правових підстав для застосування положень ч. 4 ст. 70 КК України при призначенні ОСОБА_7 остаточного до відбуття покарання.
Водночас вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 25.11.2021 за яким ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк 2 (два) роки, слід виконувати самостійно.
Підсумовуючи викладене, на переконання суду, саме визначене судом покарання обвинуваченим буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним про осіб обвинувачених.
Визначене обвинуваченим покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинувачених, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.
ІV Вирішення цивільного позову
Потерпілою ОСОБА_4 подано цивільний позов до обвинувачених, згідно якого цивільний позивач просить стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_9 матеріальну шкоду в розмірі 43894,41 грн , а саме по 21947,20 грн завданої шкоди з кожного.
У подальшому цивільний позивач скористалась своїм процесуальним правом, передбаченим нормами ст. 49 ЦПК України та зменшила розмір позовних вимог.
Вказану заяву суд прийняв до розгляду та вирішує цивільний позов в редакції позовної заяви поданої з урахуванням зменшення.
Так, відповідно до зменшених позовних вимог цивільний позивач просить стягнути з ОСОБА_7 18643,21грн завданої шкоди та з ОСОБА_9 11568,20грн завданої шкоди.
Цивільний позов обґрунтований тим, що своїми протиправними діями ОСОБА_14 та ОСОБА_9 спричинили потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 37286,41грн, яку пов'язує із вартістю викраденого майна, а саме золотих виробів та грошових коштів у сумі 800 дол. США.
Під час судового розгляду цивільний позивач підтримала цивільний позов з урахуванням зменшених позовних вимог та просила його задовольнити.
Цивільні відповідачі - обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , їх захисники, а також законний представник неповнолітнього обвинуваченого цивільний позов визнали у повному обсязі.
Прокурор у судових дебатах висловила позицію про те, що цивільний позов має бути задоволений.
Дослідивши матеріали цивільного позову, заслухавши пояснення учасників провадження, суд дійшов такого висновку.
Положеннями ч. 2 ст. 127 КПК передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Пунктом 3 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Під способом захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається у статті 16 Цивільного кодексу України.
За статті 16 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є відшкодування шкоди.
Відповідно до статті 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Вирішуючи цивільний суд зазначає про наступне.
Згідно з ч.1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення (ст. 1166 ЦК України), необхідними елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.
У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно з положеннями частини першої ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2 ст.1166 ЦК України).
Відповідно до ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Цивільний позивач обґрунтовуючи розмір завданої матеріальної шкоди у сумі 37286,41грн посилається на вартість викраденого та не повернутого її майна, з посиланням на курс іноземних валют, що було встановлено у ході досудового розслідування.
Зокрема, вказує, що з урахуванням курсу валют на момент вчинення кримінального правопорушення викрадені кошти у розмірі 800 дол. США становили суму 22 640 гривень (28,3 х 800).
При цьому потерпіла вказала, що обвинувачений ОСОБА_9 сплатив добровільно 250 доларів США в рахунок погашення завданої шкоди викраденням готівкових коштів. Таким чином просить стягнути з ОСОБА_9 150 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 4245 гривень .
Потерпіла просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 18643,21 грн завданої шкоди (11 320 гривень (400 доларів США станом на час вчинення злочину становило саме таку суму в гривнях) + 1/2 частину з загальної вартості викрадених золотих прикрас, що становить 7323 грн 21 коп).
З обвинуваченого ОСОБА_9 просить стягнути шкоду у загальному розмірі 11568,20грн (4 245 гривень (150 доларів США станом на час вчинення злочину становило саме таку суму в гривнях) + 1/2 частини з загальної вартості викрадених золотих прикрас, що становить 7 323 грн. 20 коп).
Оцінивши матеріали кримінального провадження, зважаючи на те, що суд визнав доведеним розмір матеріальної шкоди, завданий потерпілій ОСОБА_4 неправомірними діями обвинувачених, цивільний позов про стягнення майнової шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки є обґрунтованим та доведеним належними та допустимими доказами.
Водночас слід зауважити, що відповідно до статті 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини. Обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_9 є неповнолітнім, відшкодування шкоди яка підлягає відшкодуванню на користь потерпілої ОСОБА_4 стягується в повному обсязі обвинуваченого ОСОБА_9 , а у разі недостатності коштів - з його законного представника ОСОБА_8 на підставі норм ст.1179 ЦК України, оскільки в судовому засіданні вона не довела, що вказана шкода завдана потерпілій не з її вини.
V Вирішення питання щодо запобіжного заходу
У даному кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжний захід не застосовувався та підстав передбачених ст. 177, 178 КПК України для обрання обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не убачає.
Оскільки обвинуваченому ОСОБА_7 судом призначається покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально, зважаючи на дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК, зокрема, ризику переховування від відбування покарання, який не зможе відвернути застосування менш суворого запобіжного заходу, тому вважає за необхідне продовжити дію обраного раніше стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не довше ніж 60 діб із дня ухвалення вироку суду.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У строк покарання ОСОБА_7 зарахувати попереднє ув'язнення у період з 10.06.2022 по день набрання вироком законної сили відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
VІ Рішення щодо речових доказів
Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України, у відношенні тих доказів по яким було надано суду відповідні постанови про їх визнання такими.
Арешт на майно не накладався.
VІІ Процесуальні витрати
Статтею 124 КПК України визначено порядок стягнення процесуальних витрат у разі ухвалення обвинувального вироку.
В межах даного кримінального провадження залучено експертів, якими проведено судові експертизи, вартість яких у загальному розмірі складає 5173,21 грн.
З обвинувачених у рівних частинах необхідно стягнути на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в порядку ч. 2 ст. 124 КПК України, а саме по 2586,61 грн з кожного.
Разом з тим стосовно стягнення судових витрат із неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9 суд вважає за необхідне зазначити також про наступне.
Згідно роз'яснень п. 11, п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 11 від 07.07.95 року "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат" у справах неповнолітніх судові витрати можуть бути покладені в передбаченому законом порядку на їх батьків (усиновителів), опікунів або піклувальників. Розмір судових витрат визначається і вони стягуються з засудженого в межах обвинувачення, яке визнано судом доведеним.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, у резолютивній частині вироку зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат.
За ст. 1179 ЦК України, неповнолітня особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
Водночас майнова відповідальність неповнолітніх має свої специфічні риси, обумовлені суб'єктом такої відповідальності - особа, яка не досягла 18 років. Така специфіка передбачена у ч. 2 ст. 1179 ЦК України, відповідно до якої, у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником.
За своїм характером відповідальність батьків та піклувальників неповнолітнього є додатковою, або субсидіарною. Її суть полягає в тому, що вищевказані особи відповідають перед потерпілим у тій частині, в якій не можуть відповідати самі неповнолітні через відсутність у них майна, достатнього для відшкодування шкоди.
Разом з цим, ч. 3 ст. 1179 ЦК України передбачено, що обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функцію піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.
Виходячи із зазначених вимог закону, встановлених судом обставин, стягнення процесуальних витрат у справі на користь держави у загальному розмірі 2586,61 грн підлягає з обвинуваченого ОСОБА_9 . За наявності у неповнолітнього ОСОБА_9 підстав, передбачених в ч. 2 ст. 1179 ЦК України, стягнення процесуальних витрат в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі підлягає з його законного представника ОСОБА_8 .
Керуючись ст. 2,7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд
1. ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.3 ст. 185 КК України із застосування ст. 69 КК України у вигляді арешту на строк 45 (сорок п"ять) діб.
2. На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов'язки.
3. Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України, впродовж іспитового строку на ОСОБА_9 покласти наступні обов'язки:
- періодично з"являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
4. Запобіжний захід ОСОБА_9 не обирати.
5. Відповідно до вимог ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
6. ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
7. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком і за вироком Черняхівського районного суду Житомирської області від 06.12.2022, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки та 6 (шість) місяців.
8. Вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 25.11.2021 за яким ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк 2 (два) роки, виконувати самостійно.
9. Продовжити дію обраного раніше стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не довше ніж 60 діб із дня ухвалення вироку суду, тобто до 02.04.2023 (включно).
10. Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - з 10.06.2022.
11. У строк покарання ОСОБА_7 зарахувати попереднє ув'язнення у період з 10.06.2022 по день набрання даним вироком законної сили відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
12. Речові докази:
- навісний замок з ключем, який зберігається при кримінальному провадженні № 12022060400000111 від 16.01.2022- знищити;
- велосипед чорного кольору марки "Ardis" , який переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_10 , залишити їй як власнику;
- ноутбук чорного кольору марки "Asus", який передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4 - залишити їй як власнику;
-оптичний диск "DVD-R 16X4.7 GB" із відеозаписом підозрюваного ОСОБА_7 , який зберігається при кримінальному провадженні № 12022060400000111 від 16.01.2022 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
13. Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави витрати по справі на проведення судових експертиз у загальному розмірі 2586,61 (дві тисячі п"ятсот вісімдесят шість гривень шістдесят одна копійка).
За наявності у неповнолітнього ОСОБА_9 підстав, передбачених в ч. 2 ст. 1179 ЦК України, стягнення процесуальних витрат в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі підлягає з його законного представника ОСОБА_8 .
14. Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення судових експертиз в загальному розмірі 2586,61 (дві тисячі п"ятсот вісімдесят шість гривень шістдесят одна копійка).
15. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити.
16. Стягнути з ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 )
- 11568,20 грн матеріальної шкоди.
За наявності у неповнолітнього ОСОБА_9 підстав, передбачених в ч. 2 ст. 1179 ЦК України, стягнення завданої матеріальної шкоди в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі підлягає з його законного представника ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 )
17. Стягнути з ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 )
- 18643,21 грн матеріальної шкоди.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Людмила ЛОСЬ