печерський районний суд міста києва
Справа № 761/31145/19-ц
23 лютого 2022 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Ситику Р.В.,
за участю:
позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
представника третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Білозерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про стягнення грошових коштів, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - відповідач, АТ КБ «ПриватБанк») за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Білозерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - третя особа, Білозерський районний відділ ДВС ГТУЮ в Херсонській області), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 17 573,73 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 02.06.2017 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 4845, яким запропоновано стягнути з неї на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № SAMDN03000001951465 від 21.02.2005 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», у розмірі 21 829,44 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5 535,83 грн., заборгованість за відсотками - 4 766,56 грн., пеня - 11 527,05 грн., плата за вчинення виконавчого напису - 1 800 грн. 23.04.2018 року державним виконавцем Білозерського районного відділу ДВС ГТУЮ в Херсонській області відкрито виконавче провадження № 56241101 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 02.06.2017 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. за № 4845. Постановою державного виконавця Білозерського районного відділу ДВС ГТУЮ в Херсонській області від 23.06.2018 року звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у межах виконавчого провадження № 56241101. Вказану постанову було надіслано для виконання до Держаної казначейської служби України та відповідно до довідки Держаної казначейської служби України від 28.05.2019 року № 03-54/76 за період роботи з 01.07.2018 року до 30.04.2019 року із заробітної плати позивача було утримано 17 573,73 грн. Рішенням Білозерський районний суд Херсонської області від 25.03.2019 року позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк», третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 02.06.2017 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. за № 4845 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № SАМDN03000001951465 від 21.02.2005 року у розмірі 21 829,44 грн. та витрат за вчинення виконавчого напису у розмірі 1 800 грн. Позивач вважає, що відповідач безпідставно отримав грошові кошти, які були утримані з її заробітної плати в ході примусового виконання виконавчого напису, який на підставі рішення суду було визнано таким, що не підлягає виконанню, тому грошові кошти, які були стягнуті в рамках виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого напису вважаються безпідставно набутими та підлягають поверненню на підставі положень статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки правової підстави, на якій було набуто грошові кошти, на теперішній час не існує.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.08.2019 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Білозерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про стягнення грошових коштів передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2019 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.10.2019 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Білозерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про стягнення грошових коштів, та судове засіданні для розгляду справи по суті призначено на 10.02.2020 року.
12.11.2019 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника АТ КБ «ПриватБанк» надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечував, зазначивши, що позивачем не доведено, що грошові кошти у розмірі 17 573,73 грн. із заробітної плати ОСОБА_1 були утримані саме на користь АТ КБ «ПриватБанк», що унеможливлює встановлення факту їх безпідставного набуття відповідачем.
02.12.2019 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника Білозерського районного відділу ДВС ГТУЮ в Херсонській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив ухвалити рішення на розсуд суду та розглядати справу за відсутності представника.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.12.2019 року відзив Білозерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про стягнення грошових коштів повернуто третій особі.
19.12.2019 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла заява, в якій останній просив розглядати справу за відсутності його представника.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.02.2020 року на підставі ч. 2 ст. 240 ЦПК України, у судовому засіданні оголошено перерву до 11.02.2021 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.02.2021 року, у зв'язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, згідно п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 07.06.2021 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2021 року, у зв'язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, згідно п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 16.11.2021 року.
16.11.2021 року справу знято зі складу у зв'язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному та судове засідання призначено на 23.02.2022 року.
В судове засідання 23.02.2022 року учасники справи не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Суд встановив, що рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 25.03.2019 року позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк», третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволено: визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 02.06.2017 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. за № 4845 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № SАМDN03000001951465 від 21.02.2005 року у розмірі 21 829,44 грн. та витрат за вчинення виконавчого напису у розмірі 1 800 грн.; стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Відповідно до наданої позивачем довідки Управління Державної казначейської служби України у Білозерському районі Херсонської області від 28.05.2019 року № 03-54/76, із заробітної плати ОСОБА_1 на виконання постанови від 23.06.2018 року у виконавчому провадженні № 56241101, за період роботи з 01.07.2018 року по 30.04.2019 року було утримано борг в сумі 17 и573,73 грн. (а с. 6).
Як визначено у ч. 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлено.
Отже, обставини, щодо визнання виконавчого напису, вчиненого 02.06.2017 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. за № 4845, встановлені рішенням суду відтак, відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню.
Позивач вважає, що дані кошти утримано без достатньої правової підстави, оскільки їх стягнуто у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 02.06.2017 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. за № 4845, який в подальшому визнано таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Як визначено у ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Спірні правовідносини регулюються главою 83 ЦК України, яка визначає загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
Предметом регулювання цього інституту є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Як визначено у ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Позивач просить стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 17 573,73 грн.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як визначено у ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів, що кошти, які були стягнуті з ОСОБА_1 на виконання постанови у виконавчому провадженні № 56241101 у розмірі 17 573,73 грн., стягнуті на підставі виконавчого напису, вчиненого 02.06.2017 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. за № 4845. Також позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження перерахування безпідставно стягнутих коштів на рахунок АТ КБ «ПриватБанк».
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 2 ч. ст.. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки в позові відмовлено, а учасниками справи не надано доказів на підтвердження понесення судових витрат, то судові витрати, які підлягають розподілу між сторонами, відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 15, 16, 1212 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274, 275, 278, 279, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Білозерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про стягнення грошових коштів - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 04.04.2022 року.
Суддя І.В. Григоренко