26.01.2023 Справа № 756/61/23
Справа №756/61/23
Провадження №3/756/787/23
25 січня 2023 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Тиха Оксана Олександрівна, за участі секретаря судового засідання Кренджеляк А.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,
05.12.2022 о 13-50 год. в м. Києві по вул. Маршала Тимошенка, біля будинку № 2-к, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-BenzGLC 250 D, номерний знак НОМЕР_1 , не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою та під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахувала дорожню обстановку, в результаті чого здійснила наїзд на припаркований автомобіль Kia Magentis, номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , Toyota Corolla, номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 , Lexus RX 350, номерний знак НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушила вимоги п. 2.3 б);12.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не визнала, зазначила, що рухалась на автомобілі з невеликою швидкістю, проте через ожеледицею на проїзній частині автомобіль стало заносити на повороті і вона здійснила наїзд на припарковані транспортні засоби.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа, у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п. 2.3 б) Правил дорожнього руху передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язанийбути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Факт адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами: протоколом серії ААД № 465471 від 05.12.2022 року; схемою місця ДТП; письмовими поясненнями ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 .
Твердження ОСОБА_1 про те, що дорожньо-транспортна подія, яка мала місце 05.12.2022, не знаходиться в причино-наслідковому зв'язку з її діями, а залежала лише від відповідних погодних умов - ожеледиці на окремій ділянці дороги, суддя вважає неспроможними з огляду на наступне.
З аконодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння.
В рішенні Європейського суду з прав людини у складі його Великої палати по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до пункту 1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Частиною 9 статті 15 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 16 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. № 340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 511) передбачено, що посвідчення водія видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, установленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний, практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС.
Під час теоретичного іспиту перевіряється знання Правил дорожнього руху та інших предметів, передбачених програмою підготовки.
Таким чином, остання, будучи водієм та маючи відповідне посвідчення водія, обізнана з Правилами дорожнього руху, зокрема, п.2.3 б, 12.1 ПДР України, які зобов'язують водія стежити за дорожньою обстановкою та в залежності від неї обирати безпечну швидкість руху.
Згідно п. 1.10 ПДР, безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах; дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом; дорожні умови - сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явиш, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан.
З аналізу вказаних норм, убачається, що дотримання безпечної швидкості руху для водія - це дотримання такої швидкості, що дозволить йому в разі необхідності зупинитися перед перешкодою, а також виконати інші дії, уникнувши при цьому небажаних наслідків.
Чинники, що визначають дорожні умови, істотно впливають на дорожній рух. Оскільки водій постійно перебуває в тісному контакті з елементами цього середовища в процесі руху, він повинен знати їх, щоб вчасно прогнозувати можливу поведінку інших учасників дорожнього руху і, виходячи з цього, застосовувати безпечні прийоми керування транспортним засобом.
Дорожні умови є складовою частиною поняття «дорожня обстановка» і повинні обов'язково враховуватися при виборі безпечної швидкості і прийомів керування транспортним засобом.
Отже, водій постійно перебуває в контакті з елементами середовища руху, яке у процесі руху постійно змінюються, примушуючи водія постійно приймати рішення щодо вибору безпечної швидкості руху в конкретних умовах.
ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, повинна була відповідно реагувати на дорожню обстановку, враховуючи пору року, атмосферні явища та пов'язаний з цим стан поверхні проїзної частини та вибирати безпечну швидкість руху та дистанцію.
Разом з тим, водієм ОСОБА_1 не було дотримано вимоги п.п. 2.3 б; 12.1 ПДР, та нею не була врахована дорожня обстановка, яка характеризувалась такими дорожніми умовами, як ожеледиця, що також підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, первинними поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких остання не впоралась із керуванням у зв'язку із ожеледицею та здійснила наїзд на припарковані транспортні засоби.
Таким чином, причиною даної ДТП є саме порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху, наслідком якого стало отримання автомобілями механічних пошкоджень.
Суд вважає, що ОСОБА_1 реалізувала своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодилася нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно норм, встановлених законами держави Україна.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
В адміністративно-деліктному праві принцип змагальності породжує право особи на пред'явлення своїх доказів на противагу тим доказам, які надані органом, який складав матеріали про адміністративне правопорушення. Проте, ОСОБА_1 не надано суду об'єктивних доказів на спростування фактів, викладених у протоколі про адміністративні правопорушення, правом на заявлення клопотання про призначення експертизи останній не скористалася.
Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу.
Крім того, в порядку ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 496,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 33, 40-1, 124, 251, 283, 284 КУпАП, суддя
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її постановлення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Повний текст постанови виготовлено та оголошено 26.01.2023 о 17 год. 20 хв.
Суддя О.О. Тиха