Справа №:755/9383/22
Провадження №: 1-кс/755/172/23
"25" січня 2023 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчої СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт Боброва Фастівського району Київської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, громадянина України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040001793 від 12 липня 2022 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
слідча СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , звернулася до слідчої судді із зазначеним клопотанням.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 01 грудня 2022 року незаконно отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи, тим самим незаконно придбав, психотропну речовину амфетамін у особливо великих розмірах та почав її незаконно зберігати за місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , з метою подальшого збуту.
01 грудня 2022 року в період часу з 08 год 54 хв до 10 год 04 хв відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва проведено санкціонований обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено порошкоподібну речовину білого кольору, що містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, у особливо великих розмірах - масою 25,8 г, яку ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав з метою збуту.
Мотивуючи клопотання щодо необхідності продовжити застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , прокурор посилається на те, що ризики, які були зазначені при обрані запобіжного заходу, продовжують існувати, крім цього строк дії ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 28 січня 2023 року, а на даний час для завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних дій, а саме: згідно ст. 279 КПК України повідомити про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 , завершити проведення експертиз матеріалів речовин та виробів, розсекретити матеріали проведення негласних слідчих (розшукових) дій, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр досудового розслідування.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання у зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України, зокрема через необґрунтованість підозри і ризиків, зазначених у клопотанні та недоведення неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, долучила письмові заперечення. Просила відмовити у задоволенні клопотання або змінити запобіжний захід на більш м'який (домашній арешт) з покладанням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав захисника та просив застосувати більш м'який запобіжний захід, жодних протиправних дій він не вчинятиме.
Слідча суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла такого висновку.
За вказаним фактом 12 липня 2022 року Дніпровським УП ГУНП у м. Києві внесені відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 12022100040001793.
До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідча обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписки підозрюваного та захисника щодо вручення їм копії клопотання слідчої про продовження строку тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження дії запобіжного заходу. Таким чином, слідчою виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.
01 грудня 2022 року о 08 год 54 хв - ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
02 грудня 2022 року - ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
02 грудня 2022 року слідчою суддею Дніпровського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28 січня 2023 року.
Постановою керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва від 20 січня 2023 року продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Положеннями ч. 3 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
У судовому засіданні, на думку слідчої судді, підтвердилась встановлена при застосуванні запобіжного заходу наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яка, зокрема, підтверджується долученими до клопотання доказами, а саме копіями: протоколу обшуку від 01 грудня 2022 року, протоколів допиту свідків від 01 грудня 2022 року, протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01 грудня 2022 року, висновку експерта № СЕ-19/111-22/52280-НЗПРАП від 02 грудня 2022 року, протоколу за результатами проведення НСРД від 12 жовтня 2022 року, іншими матеріалами кримінального провадження.
Водночас слідча суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчої дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, слідча суддя має всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_5 до злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою підтвердження або спростування підозри, яка стала підставою для обрання запобіжного заходу, що повинно підтвердити або спростувати підозру.
Також у судовому засіданні прокурор просив долучити Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040001793 від 12 липня 2022 року та копію постанови про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 01 грудня 2022 року.
Захисник заперечувала щодо долучення та вказала, що будь-які документи мають бути вручені завчасно, крім того долучення документів тягне за собою зміну чи доповнення до клопотання.
З позицією сторони захисту слідча суддя не погоджується, оскільки з положень ч. 4 ст. 193 КПК України вбачається, що за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
У межах вказаного кримінального провадження прокурор вказав на такі існуючі ризики, як: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість злочину у вчиненні якого він підозрюється, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Слідча суддя враховує, що запобігання ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду і перешкоджання ним розгляду кримінального провадження, становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства, а тому вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_5 , оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до особливо тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Слідча суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на те, що досудове розслідування на даний час триває та заплановано проведення ряду слідчих дій з метою встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, які органу досудового розслідування не були відомі та підлягають додаткову дослідженню. Крім того, на цей час органом досудового розслідування не виявлено всі можливі місця зберігання психотропних речовин, а тому підозрюваний ОСОБА_5 може знищити решту заборонених до обігу речовин, які на цей час не виявлені та не вилучені органом досудового розслідування.
п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків з метою зміни їх показів.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_5 вплинути на свідків, слідча суддя враховує, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а тому ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілих та свідків та дослідження їх судом.
п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_5 перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином, слідча суддя вважає це цілком ймовірним, оскільки будучи усвідомленим про наявні шляхи постачання та подальші шляхи збуту психотропних речовин, перебуваючи на свободі він може перешкоджати органу досудового розслідування встановлювати інших можливих співучасників, зокрема організаторів злочинної діяльності пов'язаної з поширенням незаконної пропозиції психотропних речовин на території міста Києва.
Водночас слідча суддя критично ставиться до ризику вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки дана вказівка є формальною та не підтверджуються матеріалами, долученими до клопотання.
Наведені стороною обвинувачення та досліджені слідчою суддею ризики, хоч це прямо і не вказано у клопотанні сторони обвинувачення, свідчать про те, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження.
Враховуючи конкретні обставини вчинення даного особливо тяжкого злочину у сфері обігу психотропних речовин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , вагомість доказів наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, які поза розумним сумнівом свідчать про причетність до вказаного злочину, покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, дані про його особу, майновий стан підозрюваного, його вік, міцність його соціальних зв'язків, той факт, що він зареєстрований та проживає у м. Київ, неодружений, офіційно не працює, раніше не судимий.
З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, такі обставини свідчать, що застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку вказаної особи, тому не може бути застосований запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Згідно ч. 1-5 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи або щодо кримінального правопорушення, вчиненого стосовно малолітньої або неповнолітньої особи, має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.
Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
Слід зазначити, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Обраний до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю інкримінованих злочину, на даний час не виходить за межі розумного строку.
Будь-яких даних, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_7 під вартою, сторонами кримінального провадження не надано. Будь-яких інших обставин, які би свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_7 , судом на даному етапі не встановлено та сторонами не доведено.
А тому, на думку слідчої судді, обраний щодо підозрюваного запобіжний захід відповідає не лише особі підозрюваного, а і характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню підозрюваного від органу досудового розслідування і суду, незаконного впливу на свідків, знищення, ховання чи спотворення речових доказів та перешкоджання досудовому розслідуванню іншим чином, тобто ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальними та дійсними, а тому вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо підозрюваного на більш м'який, на підставі чого у задоволенні клопотання захисника слід відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а саме незаконному придбанні та зберігання психотропної речовини у особливо великих розмірах, враховуючи тяжкість злочину, обставини його вчинення, майновий та сімейний стан ОСОБА_5 , строк його перебування під вартою без можливості внесення застави, слідча суддя вважає, що підозрюваному слід визначити заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 грн 00 к. та покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Крім того, слідча суддя враховує те, що для завершення досудового розслідування необхідно провести ряд процесуальних дій, а саме: згідно ст. 279 КПК України повідомити про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 , завершити проведення експертиз матеріалів речовин та виробів, розсекретити матеріали проведення негласних слідчих (розшукових) дій, скласти обвинувальний акт та реєстр досудового розслідування.
Враховуючи вище викладені обставини в сукупності слідча суддя вважає, що клопотання слідчої СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 176-179, 184, 193, 194, 199, 219 КПК України,слідча суддя
клопотання слідчої СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування до 01 березня 2023 року включно.
Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 грн 00 к. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_5 прибувати до слідчого за кожною вимогою у межах цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, підозрюваному.
Ухвала слідчої судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 12 год 00 хв 27 січня 2023 року.
Слідча суддя: ОСОБА_1