Справа №:755/914/23
Провадження №: 1-кс/755/162/23
"21" січня 2023 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, який не працює, вдівець, має на утриманні малолітню дитину 2018 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202310040000201 від 19 січня 2023 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 , за погодженням прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , звернувся до слідчої судді із зазначеним клопотанням.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в невстановлений досудовим розслідуванням час у ОСОБА_4 виник умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу обіг якої заборонено - канабіс.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу обіг якого заборонено - канабіс, ОСОБА_4 у невстановлену досудовим розслідуванням дату, але не пізніше 19.01.2023, отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи особливо небезпечний наркотичний засіб обіг якого заборонено - канабіс, тим самим незаконно придбав з метою подальшого збуту.
19 січня 2023 року ОСОБА_4 перебував за адресою: АДРЕСА_4, незаконно придбавши та зберігаючи при собі з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб обіг якої заборонено - канабіс.
У подальшому ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зберігання з метою збуту наркотичного засобу, зберігаючи його при собі направився по території м. Києва залишати наркотичний засіб в схованках з метою подальшого збуту невизначеному колу осіб.
19 січня 2023 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 14 год 30 хв, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, географічні координати (НОМЕР_1), ОСОБА_4 здійснив зберігання шляхом створення схованки з метою збуту невизначеному колу осіб, особливо небезпечного наркотичного засобу обіг якої заборонено - канабіс, який був заздалегідь розфасований у поліетиленовимузіп-пакеті, у вказаному місці.
19 січня 2022 року в період часу з 16 год 03 хв по 16 год 12 хв за адресою: АДРЕСА_3, працівниками Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, під час огляду місця події було виявлено схованку особливо небезпечного наркотичного засобу обіг якого заборонено - канабіс, який був заздалегідь розфасований у поліетиленовимузіп-пакеті, яку ОСОБА_4 , залишив у вказаному місці для зберігання з метою збуту.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжких злочинів, за який законом передбачене покарання до 10 років позбавлення волі, тому існують ризики, а саме: переховування від органу досудового розслідування та суду, знищення або спотворення речових доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконноговпливу на свідків, перешкоджання проведення досудовому розслідуванню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_4 вказав, що дійсно винний та вчинив неправильно, займався закладками з 10 січня 2023 року. Оскільки він нещодавно потрапив в лікарню, дуже погано себе почуває, не може ні їсти, ні спати, а для лікування йому потрібні були гроші, то, побачивши оголошення в інтернеті, спокусився, адже обіцяли платити 100 грн за закладку. Приймає антибіотики, знеболюючі, але стан особливо не покращується. Лікарі не можуть його вилікувати, є тільки експериментальна форма лікування і це дуже дорого, фінансів не вистачає. З приводу скоєного злочину, то на всі запитання слідчого він відповідав і надалі планує співпрацювати. Просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
За таких обставин, слідча суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла такого висновку.
За вказаним фактом 19 січня 2023 року відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 1202310040000201.
До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписки підозрюваного щодо вручення йому копій клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.
19 січня 2023 року о 14 год 30 хв - ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
19 січня 2023 року - ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідча суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідча суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_4 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановила.
У судовому засіданні, на думку слідчої судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, наявними у справі доказами, зокрема копіями: рапорту ДОП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві від 19 січня 2023 року, протоколу особистого обшуку особи, затриманої в порядку ч. 3 ст. 208 КК України ( ОСОБА_4 ) від 19 січня 2023 року, висновку експерта № СЕ-19/111-23/3369-НЗПРАП від 20 січня 2023 року, протоколів огляду місця події від 19 січня 2023 року, висновку експерта № СЕ-19/111-23/3372-НЗПРАП від 20 січня 2023 року, протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ( ОСОБА_4 ), від 19 січня 2023 року, іншими матеріалами у сукупності.
Водночас слідча суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчого дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, слідча суддя має всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_4 до злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою підтвердження або спростування підозри, яка стала підставою для обрання запобіжного заходу, що повинно підтвердити або спростувати підозру.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
У межах вказаного кримінального провадження прокурор вказав на такі існуючі ризики, як:
п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, будучи обізнаним із санкцією статі, яка йому інкримінується, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Слідча суддя враховує, що запобігання ризику переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування і суду та перешкоджання ним розгляду кримінального провадження, становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства, а тому вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_4 , оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів та за яке передбачено покарання до 10 років позбавлення волі.
п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Слідча суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на те, що досудове розслідування на даний час триває та заплановано проведення ряду слідчих дій з метою встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, які органу досудового розслідування не були відомі та підлягають додаткову дослідженню. Крім того, на цей час органом досудового розслідування не виявлено всі можливі місця зберігання психотропних речовин, а тому підозрюваний ОСОБА_4 може знищити решту заборонених до обігу речовин, які на цей час не виявлені та не вилучені органом досудового розслідування.
п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_4 вплинути на свідків, слідча суддя враховує, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а тому ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Водночас слідча суддя критично ставиться до ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки дані вказівки є формальними та не підтверджуються жодними матеріалами, долученими до клопотання.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан підозрюваного, його вік, стан здоров'я, міцність його соціальних зв'язків, той факт, що він неодружений, офіційно не працює, проживає у м. Києві, раніше не судимий.
Разом з тим, вирішуючи питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідча суддя враховує вимоги п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Також при розгляді даного клопотання слідча суддя враховує правову позицію, викладену в рішенні ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» (Kharcnenko v. Ukraine) №40107/02, щодо обов'язку суду при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядати можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п.80).
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Між тим клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру переховуватись та перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Слідча суддя звертає увагу на те, що долучені до клопотання докази підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КПК України, проте не свідчать про обґрунтованість ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.
За наведених обставин, слідча суддя дійшла висновку, що запобігання будь-яких ризиків, пов'язаних з прибуттям підозрюваного на вимогу слідчого, прокурора, суду можливе і при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, поклавши на підозрюваного процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої йому підозри та може забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків.
Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ч. 2 ст. 376 КПК України, слідча суддя
у задоволенні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , у межах строку досудового розслідування до 20 березня 2023 року включно.
Заборонити ОСОБА_4 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, крім випадків необхідності звернення за медичною допомогою.
ОСОБА_4 повинно негайно бути звільнено з-під варти в залі суду та доставлено до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 до 20 березня 2023 року включно, такі обов'язки:
не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;
повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
На період дії воєнногостану на території України дозволити підозрюваному ОСОБА_4 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебування останнього в укритті.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчої судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 11 год 00 хв 25 січня 2023 року.
Слідча суддя: ОСОБА_1