Справа № 755/9646/22
"23" січня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12022100040002789 від 12.09.2022 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 22.04.2016 року, Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, ст. 104 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки; 27.04.2017 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений на підставі ЗУ «Про амністію» у 2016 році; 30.10.2018 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 23.08.2022 по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, та вчинив новий умисний, корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 12.09.2022 року під час дії ЗУ «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 року, приблизно о 13 год. 50 хв., ОСОБА_4 перебував в приміщенні магазину «АТБ», що знаходиться за адресою м. Київ, пр-т Тичини, 15, де у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне, повторне, викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану в Україні, з корисливих мотивів та він обрав об'єктом свого протиправного посягання мобільний телефон марки «ОРРО А15» заявленою вартістю 3709 грн 30 коп.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, а малолітній ОСОБА_6 зайнятий обранням товару, рукою швидко забрав з кишені рюкзака мобільний телефон «ОРРО А15», заявленою вартістю 3709 грн 30 коп., після чого помістив його до кишені власного одягу,
Реалізуючи свій злочинний умисел, що спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, покинув місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями, завдав матеріального збитку на 3709 грн 30 коп., про те в ході досудового розслідування, мобільний телефон «ОРРО А15», було повернуто представнику малолітнього потерпілого ОСОБА_7 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, підтвердив обставини зазначені в обвинувальному акті та судом встановлено, що він вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції. Щиро розкаюється у вчиненому, вважає що вчинив дуже ганебно, оскільки не мав коштів для придбання продуктів харчування, так як він тільки звільнився з попереднього ув'язнення. Просив врахувати, що у нього ВИЛ позитивний діагноз та туберкульоз, у зв'язку з чим хоче поїхати на курс реабілітації.
Враховуючи ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, обставини вчиненого правопорушення, що викладені в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорюють фактичних обставин правопорушення; судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі і обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд вважає можливим, відповідно до положень ст. 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Учасникам судового провадження роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 щодо часу, місця, способу, виду і розміру шкоди, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв'язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
За таких обставин суд вважає, що провина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, встановлених судом доведена у повному обсязі. Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням до приміщення, в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Зокрема, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до положень ч. 5 ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів, притягувався до кримінальної відповідальності, за злочини проти власності, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.
Згідно із ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі, що з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення та особи обвинуваченого в повній мірі відповідає меті покарання.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що ОСОБА_4 щиро розкаявся та правдиво розказав про обставини вчиненого злочину, обставини вчинення кримінального правопорушення, відшкодування потерпілому шкоди шляхом повернення вкраденого майна, те що обвинувачений хоче стати на шлях виправлення та пройти реабілітацію, суд дійшов висновку про необхідність призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, оскільки вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Суд також покладає на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст.76 КК України, які сприятимуть його виправленню.
Цивільний позов не заявлений.
Запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту обраний ухвалою суду від 08.12.2022 скасувати.
Процесуальні витрати за товарознавчу екпертизу у розмірі 220 грн. слід стягнути з ОСОБА_4 .
Долю речових доказів у кримінальному провадження вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 50, 65-67, 185 КК України, ст.ст. 100, 368, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч.ч. 1, 5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 , у строк покарання у виді позбавлення волі, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, перебування під вартою з 12.09.2022 року по 08.12.2022 року, включно.
Застосувати ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ст.76 КК України не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речовий доказ:
1) мобільний телефон марки «ОРРО А15», мобільний телефон марки «Нокія», «Самсунг», окуляри чорного кольору, шкіряний гаманець з грошовими коштами, документи, які постановою від 13.09.2022 року визнано речовими доказами - повернути власнику;
2) оптичний диск DVD - R з відеозаписом з камер відеоспостереження біля магазину «АТБ», за адресою: м. Київ, пр-т Тичини, 15, який постановою від 13.09.2022 року визнано речовим доказом - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: