ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/914/23
провадження № 3/753/1060/23
"27" січня 2023 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Скуба А.В. розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
23.12.2022 року о 22 год. 50 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем "Фольксваген" д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Ревуцького у м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння (а саме: зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість мови), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністативного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП не визнав та суду показав, що живе за 5 хвилин від місця зупинки. По дорозі, його безпідставно зупинив працівник патрульної поліції без ввімкненої бодікамери. Кілька хвилин потому підійшов інший працівник поліції вже з працюючою нагрудною камерою, сказав, що вони мають орієнтування на машини та попросили документи для перевірки. Він відмовився від перевірки машини та сказав, що це беззаконня, на що працівники патрульної поліції повідомили, що останній неадекватно себе веде, не дали змоги проконсультуватись із адвокатом, ознайомитись із протоколом, дати вичерпні пояснення. Від проходження перевірки на стан сп'яніння у встановленому законом порядку він не відмовлявся, однак зазначив, що не довіряє як державним медичним закладам, куди його хотіли відвести працівники поліції так і останнім. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Дослідивши дані які відображено у протоколі про адміністративне правопорушення, направленні, відеозаписі з нагрудної камери інспектора патрульної поліції, поясненнях ОСОБА_2 , доводах представника ОСОБА_1 адвоката Бабенка Ю.С. суд приходить до наступних висновків. Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно із п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, які не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України «поза розумним» сумнівом доведена в судовому засіданні, оскільки останній будучи особою яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Із досліджених у судовому засіданні доказів вбачається, що ОСОБА_1 23.12.2022 року о 22 год.50 хв. керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції та на на законну вимогу останніх пройти огляд на стан сп"яніння відмовився та вжив усіх заходів, щоб такий огляд не пройти, чим безумовно порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Враховуючи вище викладене, обставини та характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 ступінь його вини, відсутність обтяжуючих обставин, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпаП. На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок на користь держави. Керуючись ст.ст. 40-1, ч.1 ст.130, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 000 н.м.д.г., що становить 17 000 гривень із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 гривень 80 копійок. Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП. Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трох місяців з дня її винесення. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя: