Справа № 420/18044/22
30 січня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.09.2022 р. № 046350007730 щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_2 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 20.09.2022 р.; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи ОСОБА_1 один місяць служби за три період проходження військової служби під час мобілізації в особливий період з 20.02.2015 р. по 20.09.2022 р., в т.ч. один місяць служби за три період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 12.03.2019р. по 14.05.2019 р., з 16.05.2019 р. по 20.08.2020 р. в стаж роботи за професією гірничий майстер підземний з повним робочим днем у шахті, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 , нарахувати та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 20.09.2022 р.
Ухвалою суду від 13.12.2022р. відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що не погоджується із прийняттям рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в призначенні пенсії №046350007730 від 27.09.2022р., у зв'язку з недостатністю пільгового стажу. Як вказав позивач, до його пільгового стажу роботи не зараховано: період військової служби під час мобілізації в особливий період з мобілізації з 10.02.2015 р. по 20.09.2022 р.; в т.ч. період безпосередньої участі в АТО в кратному обчисленні один місяць служби за три до пільгового стажу по професії гірничий майстер підземний з повним робочим днем у шахті з 12.03.2019 р. по 14.05.2019 р., з 16.05.2019 по 20.08.2020 р. Крім того, до пільгового стажу роботи по професії гірник не зарахований період навчання в «Учбово-курсовому комбінаті» ДХК «Павлоградвугілля» з 07.10.2002 р. по 03.11.2002 р. за спеціальністю по професії «гірник підземний та машиніст підземних установок». Позивач не погоджується із прийняттям вказаного рішення, зазначивши, що на момент призову на дійсну військову службу він працював за професією, що надавала право на пенсію на пільгових умовах, а саме гірник майстер підземний з повним робочим днем під землею, у зв'язку з чим він має право на зарахування до спеціального та пільгового стажу роботи ОСОБА_1 один місяць служби за три період проходження військової служби під час мобілізації в особливий період з 20.02.2015 р. по 20.09.2022 р., в т.ч. один місяць служби за три період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 12.03.2019р. по 14.05.2019р., з 16.05.2019 р. по 20.08.2020 р. в стаж роботи за професією гірничий майстер підземний з повним робочим днем у шахті, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім того, позивач вказав, що він проходив навчання та працював за фахом, а присвоєна кваліфікація є роботою за набутою професією в розумінні ст.38 Закону України «Про професійно - технічну освіту», тому відповідач неправомірно не зарахував до пільгового стажу спірні періоди навчання.
26.12.2022р. до суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Так, відповідач, посилаючись на положення ч.3 ст.114 Закону №1058 вказав, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №046350007730 від 27.09.2022р. відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи. Також відповідач вказав, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії на підставі ч.3 ст.114 Закону №1058, а не із заявою про призначення пенсії за вислугу років як особі, звільненій з військової служби, що в свою чергу свідчить про неможливість застосування правових норм вказаного положення для розрахунку пільгового стажу позивача. Поряд з цим, відповідач наголосив, що задоволення позовних вимог позивача щодо зобов'язальної частини є втручанням в дискреційні повноваження Головного управління.
28.12.2022р. до суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Так, відповідач вказав, що на підставі наданих позивачем при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах документів та враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу загальний страховий стаж ОСОБА_1 склав 20 років 06 місяців 27 днів, пільговий стаж роботи склав 19 років 10 місяців 05 днів. Відповідач вказав, що до пільгового стажу зараховані всі періоди, враховуючи зазначене, прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №046350007730 від 27.09.2022р. відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 20.09.2022р. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області(а.с.30).
Як вбачається з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №046350007730 від 27.09.2022р. страховий стаж особи становить - 20 років 6 місяців 27 днів; робота за ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» -19 років 10 місяців 05 днів.
Як зазначено позивачем та підтверджено розрахунком стажу форми РС -право (а.с.31) до спеціального та пільгового стажу не зараховано наступні періоди:
- період військової служби під час мобілізації в особливий період з мобілізації з 20.02.2015р. по 20.09.2022р., в тому числі період безпосередньої участі в АТО в кратному обчисленні один місяць служби за три до пільгового стажу по професії гірничий майстер підземний з повним робочим днем у шахті з 12.03.2019 р. по 14.05.2019 р., з 16.05.2019 по 20.08.2020р.
- період навчання в «Учбово-курсовому комбінаті» ДХК «Павлоградвугілля» з 07.10.2002 р. по 03.11.2002 р. за спеціальністю по професії «гірник підземний та машиніст підземних установок».
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов'язаннями України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно Списку N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. N 36 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461 - гірники, гірничі роботи відносяться до професій, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах
Статтею 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.03.2003 року №1058-ІV передбачено, що страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Слід враховувати, що відповідно до відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (в редакції прийняття вказаного Закону) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
З набранням чинності Закону України №2397-VIII від 05.04.2018 р. ст. 2 Закону України від 25.03.1992 року №2232-XII визначає військову службу державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
У ч. 6 вказаної статті Закону України від 25.03.1992 року №2232-XII передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ст. 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ (в редакції прийняття вказаного Закону) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації, які не можуть бути скасовані чи призупинені без їх рівноцінної заміни.
У ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII передбачено, що до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Абзацом 2 п. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII передбачено, що пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
За правилами Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року №530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI не нараховується на виплати і не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, оголошення рішення про проведення мобілізації та/або введення воєнного стану.
Аналіз наведених правових норм показав, що військова служба за призовом під час мобілізації на особливий період є різновидом військової служби, яка підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії.
Як вбачається з довідки Військової частини НОМЕР_1 від 17.06.2022р. сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Військовій частині НОМЕР_1 з 20 лютого 2015 року по теперішній час (а.с.25).
Разом з тим, в період з 12.03.2019р. по 14.05.2019р. та з 16.05.2020р. по 20.08.2020р. ОСОБА_1 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях забезпеченні їх здійснення, що підтверджується довідкою №595 від 07.06.2021р.(а.с.17).
За таких обставин, ОСОБА_1 , мобілізований згідно Указу Президента України №15/2015 від 14.01.2015р. з 20.05.2015р. з посади гірничий майстер підземний, в період з 20.02.2015р. по 20.09.2022р. (дата звернення із заявою про призначення пенсії) перебував на військовій службі та приймав участь в антитерористичній операції.
Отже, в силу наказу Міністерства оборони України від 14.08.2014 року №530 цей стаж зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.
Частиною 1 ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР визначено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до положень ст.17 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Статтею 18 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» встановлено, що до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно -художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
ОСОБА_1 у період з 07.10.2002р. по 27.11.2002р. навчався в «Учбово -курсовому комбінаті» ДХК «Павлоградвугілля» за спеціальністю по професії «гірничий підземний», що підтверджується довідкою Філії «УКК» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» від 07.06.2021р. №1107(а.с.16).
Враховуючи викладене та керуючись положеннями ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно не зарахував періоди навчання з 07.10.2002р. по 03.11.2002р. до пільгового стажу.
Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ч.2 ст.9 КАС України, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.09.2022 р. № 046350007730 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи ОСОБА_1 один місяць служби за три період проходження військової служби під час мобілізації в особливий період з 20.02.2015 р. по 20.09.2022 р., в тому числі один місяць служби за три період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 12.03.2019р. по 14.05.2019 р., з 16.05.2019 р. по 20.08.2020 р. в стаж роботи за професією гірничий майстер підземний з повним робочим днем у шахті та період навчання ОСОБА_1 з 07.10.2002р. по 03.11.2002р. в «Учбово -курсовому комбінаті» ДХК «Павлоградвугілля» за спеціальністю по професії «гірничий підземний», що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Поряд з цим, суд зазначає, що рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Доцільно відзначити, що здійснення дискреційних повноважень може в деяких випадках передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.
Акт, прийнятий у ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого незалежного органу. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Отже, суд не може перебирати на себе функції, які відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду, зокрема-функції щодо перерахунку пенсії та зобов'язувати відповідача прийняти те чи інше рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 752/20012/16-а, від 12 червня 2018 року у справі № 800/248/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 825/1602/17 та від 05 березня 2019 року у справі № 2040/6320/18.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 10 ч.2 ст.245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Враховуючи викладене, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків викладених в рішенні суду.
Поряд з цим, позовні вимоги позивача про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 , нарахувати та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 20.09.2022 р. є передчасними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.09.2022 р. № 046350007730 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи ОСОБА_1 один місяць служби за три період проходження військової служби під час мобілізації в особливий період з 20.02.2015 р. по 20.09.2022 р., в тому числі один місяць служби за три період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 12.03.2019р. по 14.05.2019 р., з 16.05.2019 р. по 20.08.2020 р. в стаж роботи за професією гірничий майстер підземний з повним робочим днем у шахті та період навчання ОСОБА_1 з 07.10.2002р. по 03.11.2002р. в «Учбово -курсовому комбінаті» ДХК «Павлоградвугілля» за спеціальністю по професії «гірничий підземний», що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, м.Одеса, вул. Канатна,83 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) від 20.09.2022р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків викладених в рішенні суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра